Британию возвращают в ЕС? Что может измениться и чего ждать Украине, если премьером станет Уэс Стритинг

Питання відставки прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера дедалі більше переходить у практичну площину.

Наприкінці минулого тижня пішов з посади міністр охорони здоров’я Вес Стрітінг, пояснивши свій крок тим, що він "втратив довіру" до свого однопартійця, очільника британського уряду.

"Там, де нам потрібне бачення – ми маємо порожнечу.

Дрейфуємо там, де повинен бути напрямок", – розкритикував він політику Стармера у заяві про відставку.

А згодом Стрітінг повідомив, що він точно претендуватиме на те, щоби посісти місце Стармера у разі, якщо Лейбористська партія вирішить таки замінити главу уряду.

Британська преса вже називає Стрітінга імовірним наступним прем’єром.

Каталізатором дискусії про заміну чинного прем’єра стали вкрай невдалі для лейбористів місцеві вибори на початку травня.

Партія втратила майже 1500 мандатів у місцевих радах Англії, а також суттєво погіршила позиції в парламентах Вельсу та Шотландії.

"Європейська правда" розповідала про це у статті "Британія може втратити прем’єра".

Соціологія свідчить про стрімке падіння популярності Стармера серед виборців.

Лише 16% респондентів травневого опитування You.

Gov вважають, що він протримається на посаді прем’єра до кінця 2026 року.

Натомість 70% опитаних переконані у відставці або припускають її.

Приблизно стільки ж невдоволені роботою чинного уряду.

Сам Кір Стармер вдає, що нічого особливого не відбувається.

Запевняє, що його уряд "будує сильнішу та справедливішу Британію", акцентує на досягненнях – ймовірно, розраховуючи, що "заколотники" не знайдуть у партії необхідної для його відставки підтримки.

Серед провідних лейбористів справді немає одностайності, чи варто зараз міняти партійного лідера – і, відповідно, прем’єр-міністра.

Однак схоже, що маховик підготовки до внутрішніх виборів запущено, і очолити цей процес може саме Вес Стрітінг.

Хто такий Вес Стрітінг, головний опонент прем’єра.

43-річний Стрітінг походить із робітничої сім’ї; став першим у ній, хто здобув вищу освіту.

Після завершення навчання працював у некомерційному секторі, переважно з питаннями соціальної нерівності.

Політичну кар’єру він розпочав у місцевому самоврядуванні лондонського району Редбридж.

А у 2015 році його обрали до Палати громад від округу Ілфорд-Норт у Великому Лондоні.

Сам Стрітінг називає себе "нетиповим політиком".

"Я сам оплачував навчання у коледжі та університеті, працюючи в роздрібній торгівлі.

А моя професійна кар'єра пройшла поза політикою, у волонтерському секторі", – розповідає він виборцям.

А ще – стверджує, що його соціальне походження допомагає краще розуміти потреби людей і знаходити з ними спільну мову.

Ексміністр охорони здоров’я є відкритим геєм – про свою гомосексуальність заявив ще під час навчання в коледжі.

Інший непересічний факт: свого часу він успішно поборов рак.

Для цього довелося видалити нирку.

Він також відомий своїм прямолінійним стилем комунікації та підкреслює важливість чесності у політиці.

"Я говорю те, що думаю.

Ви не завжди будете зі мною погоджуватися.

Але завжди знатимете, на чому я стою", – казав він.

Вибори 2024 року стали для Веса Стрітінга викликом.

Тоді попри впевнену перемогу лейбористів на національному рівні, він зберіг свій мандат із мінімальною перевагою у лише 528 голосів.

Його головним суперником став незалежний кандидат, чия кампанія значною мірою зосереджувалася на конфлікті в секторі Гази.

Попри це, після виборів Стрітінг зберіг вплив у партії та обійняв посаду міністра охорони здоров’я в уряді Стармера.

Британські медіа часто називали його одним із найефективніших комунікаторів Лейбористської партії та підкреслювали, що прем’єр інколи залучає його для публічного захисту позицій уряду та пояснення політичних рішень.

Та вже восени 2025 року з’явилися повідомлення про серйозну напругу у верхівці Лейбористської партії.

Тоді ж союзники прем’єра приватно звинувачували Стрітінга у підготовці змови з метою усунення Стармера та його заміни на посаді лідера партії.

Сам політик тоді категорично відкинув подібні припущення, назвавши їх "абсолютно безглуздими повідомленнями".

Запевняв, що підтримує чинного прем’єра.

Однак це не тривало довго.

Назад, до вступу в Євросоюз?.

Після місцевих виборів 2026 року Стрітінг перейшов у відкриту опозицію до Стармера.

"Результати виборів стали безпрецедентними – як за масштабами поразки, так і за наслідками цієї невдачі.

Вперше в історії нашої країни націоналісти при владі – в кожному куточку Сполученого Королівства, включаючи небезпечний англійський націоналізм, представлений Найджелом Фаражем та партією Reform UK", – заявив він.

Утім, реальна причина протистояння може бути іншою.

Насправді Стармер і Стрітінг мають також політичні розбіжності, у тому числі з ключових питань.

Вес Стрітінг є прихильником членства Великої Британії в ЄС.

Він прямо закликає до розвороту у відносинах з Брюсселем – аж до повторного вступу Британії.

Утім, не найближчим часом.

Стрітінг заявляє, що Brexit був стратегічною та економічною помилкою.

На його думку, країна після цього стала "біднішою та менш впливовою".

Під час свого першого публічного виступу після відставки з уряду він зазначив, що Лейбористська партія страждала від "надмірної обережності" Стармера, у тому числі щодо ЄС.

Він додав, що партія "занадто боялася того, що можуть сказати торі", але тепер мусить вирішувати "великі питання, що визначають нашу епоху".

У цій промові, що стала таким собі програмним виступом, презентацією його майбутньої політики у разі обрання до уряду, Стрітінг зазначив, що є питання, щодо яких Британія має зробити "важливий вибір", головним з яких є відносини з ЄС.

"Найбільша економічна можливість, яку ми маємо, – прямо перед нами.

Нам потрібні нові особливі відносини з ЄС, бо майбутнє Великої Британії – у Європі, і одного дня ми повернемося до Європейського Союзу", – додав він.

Втім, це не означає, що у разі перемоги у змаганні за посаду лідера уряду він відразу ініціює новий вступ Британії до Євросоюзу.

Вес Стрітінг чітко дав зрозуміти, що це станеться лише за умови отримання нового мандата – тобто у разі нових загальних виборів, на які він, схоже, готується повести свою партію.

Щодо України та Росії позиція політика тверда.

Як і решта політиків від "класичних" британських партій, він не ставить під сумнів потребу зберігати підтримку України у боротьбі з російською агресією.

У період, коли обговорювалося направлення миротворців до України, він також висловлювався на підтримку цього.

Хто кине виклик Стрітінгу?.

Треба наголосити: навіть у разі, якщо одного дня однопартійці спробують змістити Стармера з посади – на його місце може претендувати не лише Стрітінг.

Ще одним його потенційним суперником є мер Великого Манчестера Енді Бернем.

Щоправда, зараз він не може брати участі у виборах лідера партії, адже не є членом парламенту.

Точніше, поки що не є.

Прихильник Бернема та депутат від Лейбористської партії Джош Саймонс (що так само виступає за заміну Стармера) заявив, що складе свої депутатські повноваження, щоб дати Енді Бернему можливість стати парламентарем та кинути виклик прем’єру.

Як відомо, у Великій Британії членом уряду може стали лише чинний представник парламенту.

Бернем вже намагався обратися до Палати громад, але Стармер заблокував його участь у додаткових виборах на початку цього року.

Це викликало обурення усередині партії.

Співрозмовники BBC стверджують, що ймовірною датою проведення довиборів "для Бернема" на окрузі Мейкерфілд є четвер 18 червня.

Але вони можуть бути ризикованими для лейбористів.

Джош Саймонс переміг у тому окрузі на виборах 2024 року з перевагою в майже 5,4 тисячі голосів щодо кандидата від правопопулістської партії Reform UK.

Та відтоді популярність її різко зросла, тоді як Лейбористської партії – впала.

"Я докладу всіх зусиль, щоб повернути довіру виборців округу Мейкерфілд, багато з яких тривалий час підтримували нашу партію, але останнім часом втратили віру в неї.

Ми змінимо Лейбористську партію на краще і зробимо її партією, якій ви знову зможете довіряти", – запевняв Енді Бернем.

Він має багаторічний досвід роботи депутатом від Лейбористської партії та міністром.

Окрім Бернема, британські ЗМІ називають потенційною кандидаткою у суперники Стармера його ексзаступницю Анджелу Рейнер.

Її нещодавно було виправдано після звинувачень в ухиленні від сплати податків.

Це рішення усунуло потенційну перешкоду для подальшої політичної кар’єри.

Сама Рейнер не стала відкидати можливість боротьби за найвищі керівні позиції в партії.

Водночас наголосила на необхідності єдності всередині політичної сили.

"Я хочу, щоб ми об’єдналися.

Ми маємо працювати краще, і всі повинні докласти до цього зусиль.

Зі свого боку я зроблю так, щоб це сталося", – заявила вона.

Дані You.

Gov за квітень свідчать, що найпопулярнішим серед трьох потенційних кандидатів є мер Великого Манчестера, до якого позитивно ставляться 34% британців.

Про Рейнер, яку пов'язують із лівим крилом партії, позитивну думку мають близько 22–23%.

А от рейтинг головного опонента Стармера був найнижчим: позитивно до Стрітінга ставилися 16% опитаних, тоді як 44% мали негативну думку.

Однак це було до травневих виборів і відставки міністра охорони здоров’я.

Змінити лідера непросто.

Якщо хтось з опонентів Стармера вирішить таки запустити вибори, то вони точно не будуть простими.

Лідера Лейбористської партії обирають її депутати у Палаті громад британського парламенту.

Їх наразі 403.

Якщо Вес Стрітінг (і так само інший депутат) захоче кинути Стармеру виклик, то має заручитися письмовою підтримкою щонайменше 20% парламентської фракції – це 81 депутат.

Далі буде голосування.

Якщо ніхто з кандидатів не набирає під час першого раунду понад 50% голосів, розпочнеться складна й потенційно тривала процедура поступового відсіву найменш рейтингових кандидатів.

Британські ЗМІ стверджують, що наразі немає підтверджень того, що Стрітінг уже має підтримку, необхідну для запуску виборів лідера партії.

Але також були повідомлення, що 90 лейбористів у Палаті громад закликають Кіра Стармера піти.

Водночас чинний лідер автоматично допускається до перегонів, якщо має намір залишитися на посаді.

А Стармер уже повідомив про намір змагатися за збереження посади.

Він також має солідну підтримку.

Відразу після невдалих місцевих виборів 150 депутатів-лейбористів виступили проти зміни лідера.

Таку ж позицію має канцлер партії Рейчел Рівс.

Підтримують його й інші впливові лейбористи.

Наприклад, міністерка культури Ліза Нанді заявила, що Стармер "раніше вже доводив, що готовий до боротьби", а тому його "не варто списувати з рахунків".

Проти зміни лідера і міністр оборони Джон Гілі, який вважає, що посилення нестабільності не відповідає інтересам Великої Британії.

"Зараз ми маємо зосередити всі наші зусилля на вирішенні нагальних економічних та безпекових викликів", – вважає він.

Очевидно, багато залежить тепер від Веса Стрітінга – чи зможе він переконати верхівку лейбористів, що зміна лідера таки на часі і що саме його програма відповідає інтересам виборців та може зберегти владу для лейбористів.

Авторка: Уляна Кричковська,.

журналістка "Європейської правди".