"Фрея" як щит для Європи: голова Fire Point розповів, хто загальмував український проект на 8 місяців

Засновник Fire Point Денис Штілерман пояснив, чим є український проект антибалістичного щита "Фрея", і назвав причину, через яку запуск перенесли на вісім місяців - з червня 2025-го на лютий 2026 року.

Як передає "Хвиля", про це конструктор сказав в інтерв'ю Яніні Соколовій у програмі "Рандеву".

За його словами, "Фрея" побудована на базі клона радянської С-400, який у Fire Point назвали FP-7. "Він з карбону, він легший, тому мабуть він ще дальше буде літати і легше буде більш маневрений, ніж С-400," - сказав Штілерман. Перехоплювач від початку розроблявся для роботи на висотах до 20 км - тобто не у космічному просторі, а у нижніх шарах атмосфери, де можна збивати балістичні ракети.

Принципова відмінність української пропозиції - відкритість для партнерів. У Fire Point готові ділитися софтверним рішенням, яке знаходиться всередині ракети, і пропонують іноземним виробникам інтегрувати свої командні центри, головки самонаведення і радари. "У нас немає ніякого кілсвіча, ми не можемо вимкнути цю ракету після того, як ми її продали. Вона вже від нас не залежить. І ми вимагаємо те ж саме від" партнерів, - підкреслив конструктор. Ідея - спільний антибалістичний щит над усією Європою.

За словами Штілермана, до ініціативи долучилося багато компаній, а офіційно про старт оголосив президент Володимир Зеленський напередодні. На думку Штілермана, це оголошення мало відбутися ще на два тижні раніше, але "вихід плівок у 12 ночі це відтермінував на певний час".

Окремо засновник Fire Point виклав свою версію того, чому проект був загальмований у 2025 році. Головним винуватцем він назвав Центр протидії корупції (ЦПК). За його твердженням, ЦПК "розповсюджував по посольствам нашу конструкторську документацію" і паралельно надсилав у кожне посольство "свою брехню" про компанію. На його думку, метою було зупинити закупівлі продукції Fire Point західними партнерами. На дії ЦПК у Fire Point подали заяву до СБУ.

Конкретний приклад - програма "Фрея" з Норвегією. За планом її мали запустити у червні 2025 року, але реально стартувала вона лише у лютому 2026-го. Зрушити справу вдалося лише після особистого приїзду прем'єр-міністра Норвегії, який особисто оглянув виробництво і документи. "Дав вказівку, що забуваємо про ці плітки і про цих сказочників і починаємо працювати над паноєвропейським перехоплювачем," - переказав Штілерман. До цього моменту, за його словами, "все стояло на холді" - і так було з кожною країною, у посольства якої надходили матеріали.

Окрему перевагу "Фреї" перед іншими розробками Fire Point Штілерман побачив у виробничій логістиці. Якщо у виробництві далекобійного дрона FP-5 компанія залежить від імпорту турбореактивних двигунів, то у "Фреї" виготовляється все власноруч, окрім однієї деталі. "А ту одну деталь, яку не виготовляємо в Україні, ми законтрактували у певній кількості. Вона вже в нас," - повідомив він.