Зрівняти із землею бази ППО: у Литві закликали атакувати Калінінград у разі загрози від РФ

Кястутіс Будріс відвідав Цюрихський університет для читання лекції в Європейському інституті. І поспілкувався з журналістами швейцарського видання NZZ. Говорили про ймовірність нападу Росії на країни ЄС, як Литва готується до нападу і що можна зробити, щоб захиститися від російської агресії.

Будріс усвідомлює, що Литва перебуває в безпосередній близькості від Росії, і агресія Путіна проти цієї країни очевидна. Якщо Путін нападе на НАТО, Прибалтика, найімовірніше, стане першою метою.

Однак небезпека, що загрожує Прибалтиці, зазвичай ігнорується в європейському дискурсі. У жителів західної частини континенту свої проблеми: ціни на бензин, популізм і перенаселеність. Будріс невпинно привертає увагу до небезпеки, що виходить від Росії. І хоче захистити свободу Європи та Литви.

Важливо Північ України чи Сувалкський коридор: закриті ліси Білорусі та можливі воєнні сценарії РФ (мапа)

Говорячи про силу країн НАТО, Кястутіс Будріс зауважив, що Росія поширює міфи про те, що може захопити країни Балтії за два дні. Ця теза давно спростована. "Це дає нам у Литві сили діяти". А говорячи про російський есклав Калінінград на Балтійському морі, Будріс не вважає його загрозою.

"Ми повинні показати росіянам, що можемо прорватися крізь невелику фортецю, яку вони побудували в Калінінграді. У НАТО є кошти, щоб у разі кризи зрівняти з землею російські бази ППО і ракетні бази", — вважає він.

У Литві тверезо дивляться на політичну ситуацію у світі, але сподіваються, що сьогоднішня стратегічна дискусія приведе всі сторони до одного висновку: ціна бездіяльності буде надто високою.

"Наступним протверезним моментом стане саміт НАТО в Анкарі цього літа. Нам, політикам, недостатньо підтримувати один одного за зачиненими дверима. Ми повинні робити це і публічно", — зазначив він, підтвердивши, що підтримує вступ України до ЄС і НАТО.

"Україна є невід'ємною частиною європейської спільноти та європейської безпеки. Нам потрібні їхні можливості так само, як їм потрібні наші. Ми повинні мислити масштабно щодо Європейського оборонного союзу — включно з Великою Британією, Норвегією та Канадою... Є нова група країн, які хочуть стати схожими на нас. Ми повинні їм допомогти. Я думаю про Україну, Молдову, Західні Балкани", — вважає Будріс.

Він також упевнений, що хоч НАТО зараз і перебуває під тиском, але залишається найпотужнішою організацією з коли-небудь створених.

"З точки зору стратегічного та оперативного планування, а також військових можливостей, їй немає рівних. Довіра між союзниками — основа стримування. Якщо навіть ми сумніваємося у статті 5, чому наш супротивник має в неї вірити? Я не сумніваюся в зобов'язанні взаємної оборони. Це найближча обіцянка, яку нації можуть дати одна одній: померти одна за одну", — сказав Будріс, підтвердивши, що існують чіткі плани з оборони нашого регіону. І Німеччина бере на себе центральну відповідальність. До кінця 2027 року Бундесвер розмістить у країнах Балтії повну німецьку бригаду в 5000 осіб: "Я глибоко переконаний, що Німеччина візьме на себе відповідальність за безпеку й оборону нашої країни. Німеччина дала нам слово".

Але є і прогалини, які Європа тепер повинна заповнити: Європі потрібні сили: сухопутні війська, військово-повітряні сили. Озброєння, флот: "Ми повинні заповнити прогалини, що утворилися за десятиліття. Ми знаємо, чого нам не вистачає, і знаємо, з чим може зіткнутися НАТО".

І зараз, коли США змінює свою політику щодо НАТО, все ще діють ядерні гарантії США, тож європейці можуть зосередитися на лінії звичайного фронту. Але якщо європейські лідери хочуть захистити Європу самостійно, потрібно переосмислити все — включно з ядерним стримуванням: "Не можна стримувати ядерну державу, таку як Росія, без власної ядерної противаги".

Будріс також нагадав, що ідея про те, що конфлікт із Москвою торкнеться тільки найближчих сусідів Росії, — це небезпечна омана і частина російської пропаганди: "Якщо лінія фронту завалиться, завалиться все — ЄС, економіка, громадський порядок. У Західній Європі немає жодного безпечного села, яке уникло б наслідків війни. Ми повинні нарешті чесно оцінити ціну відсутності стримування".

У країнах Балтії, включно з Литвою, за словами міністра, жителі усвідомлюють наміри і можливості Росії, а в Європі мають позбутися впливу РФ: "Свободі немає альтернативи".

Нагадаємо, лише 14 травня російський військовий літак комплексної радіоелектронної та фоторозвідки Іл-20 зафіксували в небі над Балтійським морем. Повітряні сили Польщі відреагували на загрозу і перехопили розвідник.

А у квітні французькі винищувачі Rafale перехопили російський винищувач Су-30СМ. Подібні інциденти тоді трапилися чотири рази протягом тижня.