Путін опинився перед важким вибором через війну: у розвідці розкрили проблему Кремля

Європейські розвідки вважають, що Росія дедалі сильніше стикається з наслідками війни, однак Кремль не демонструє готовності змінювати свої цілі.

Про що йдеться у матеріалі:

Російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін постав перед важким вибором у контексті війни проти проти України, оскільки російська армія не спроможна здійснити значний прорив на фронті, а західні санкції поступово виснажують ресурси країни. Таку оцінку в коментарі Reuters озвучив керівник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.

За його словами, на п’ятому році повномасштабної війни Росія вже втрачає більше військових, ніж здатна мобілізувати, а проведення загальної мобілізації було б вкрай непопулярним рішенням і могло б становити загрозу для внутрішньої стабільності країни.

"Усі ці фактори разом створюють ситуацію, коли деякі люди в Росії, зокрема на вищих рівнях, розуміють, що мають велику проблему. Важко сказати, що про це думає Путін, але я вважаю, що всі ці фактори починають впливати на його прийняття рішень", — сказав він.

Водночас останніми місяцями російські війська демонструють одні з найнижчих темпів просування з 2023 року. Також повідомляється, що російська економіка обсягом близько трьох трильйонів доларів у першому кварталі скоротилася на 0,3%.

Розін наголосив, що основною причиною складної фінансової ситуації в Росії є санкції проти фінансового сектору, які, за його словами, завдають відчутного удару. Крім того, суттєвий вплив мають обмеження на експорт російської нафти, які скорочують доходи Кремля.

"Я думаю, що зараз перед ними стоять дуже складні вибори. Важко передбачити, яке рішення вони приймуть у поточній ситуації. Тож моє послання таке: давайте продовжувати (санкції, - ред.). Зараз не час вагатися, просто продовжуймо", - вказав він.

Інший очільник європейської розвідки, який спілкувався з Reuters на умовах анонімності, заявив, що попри очевидне посилення тиску на Росію, наразі немає ознак того, що це впливає на позицію Москви щодо війни.

"Мені дуже важко уявити, що вони (Росія, - ред.) відмовляться від своєї мети захопити весь Донбас... і Росія, по суті, нікуди не поспішає", — сказав він.

Під час переговорів за посередництва США російська сторона продовжувала наполягати на виведенні українських військ із Донбасу як одній з умов можливого врегулювання, однак Київ відкинув такі вимоги.

За словами співрозмовника агентства, наразі не видно сигналів про готовність Росії пом’якшити свої воєнні цілі або про можливість будь-якого серйозного дипломатичного прориву. Він також охарактеризував російське суспільство як доволі стійке до нинішніх викликів.

"Це лише мрія, що зараз керівництво Росії якимось чином слабшає або що Путін стикається з якимись викликами (всередині країни, - ред.)", — сказав чиновник.

Глава естонської розвідки Каупо Розін, своєю чергою, висловив переконання, що Росія не відмовиться від намірів підкорити Україну доти, доки при владі перебуватиме Володимир Путін. На його думку, навіть після завершення війни Москва збереже значне військове угруповання поблизу українських кордонів.

Крім того, він вважає, що після завершення бойових дій Росія прагнутиме посилити свою військову присутність уздовж кордонів НАТО та досягти військового домінування на просторі від Арктики до Чорного моря.

Розін також заявив, що військові амбіції Кремля залишаються дуже масштабними, і припустив, що Росія продовжуватиме здійснювати диверсійні дії на території західних країн, незважаючи на ризики для цивільного населення.

Водночас Росія традиційно заперечує причетність до будь-яких диверсійних операцій та називає подібні звинувачення проявом західної істерії.

"Росія розглядає це (такі атаки, - ред.) як щось, що не спричинить великої війни", — сказав Розін.

Які три сценарії залишилось у Путіна - думка експерта

Як писав Главред, політичний філософ, викладач Карлового університету в Празі, керівник Інституту вільної Росії Олександр Морозов окреслив три можливі сценарії для Володимира Путіна на тлі глухого кута у війні та посилення внутрішньої нестабільності в Росії.

За словами Морозова, першим варіантом може стати гучна відставка керівника ФСБ із подальшою масштабною реорганізацією силової системи, яка дедалі більше викликає страх усередині країни. На його думку, це могло б нагадувати кадрові зміни, які раніше відбулися в Міністерстві оборони РФ.

"Це, безсумнівно, підніме його рейтинг. Тобто поверне його до колишніх показників. Населення відразу скаже: "А, ну ось чудово, ось вони винні, а ми живемо далі. Дякуємо Путіну"", - вказав він.

Другим сценарієм він назвав спробу перерозподілу коштів на користь населення. Морозов зазначив, що подібний підхід раніше давав результат, однак нині для цього потрібні значні фінансові ресурси, яких російському бюджету бракує. Він також звернув увагу на зростання нерівності через великі виплати родинам учасників війни, ефективність яких поступово знижується.

Третім можливим кроком Морозов вважає спробу досягти гучного зовнішньополітичного успіху замість відкриття нового фронту. На його думку, Путіну потрібна резонансна акція на кшталт російської операції в Сирії, яка свого часу суттєво підвищила його рейтинги. Водночас нове вторгнення, наприклад проти Фінляндії, за словами експерта, могло б викликати в російському суспільстві не підтримку, а страх.

Війна Росії проти України - що відомо про хід мирних переговорів

Нагадаємо, у Кремлі фактично озвучили ультиматум щодо виведення українських військ із Донбасу, який Москва називає головною умовою для подальших переговорів. В Офісі президента та РНБО наголосили, що такі вимоги лише підтверджують небажання РФ завершувати війну. Україна відмовляється залишати власні території під тиском Кремля.

Як раніше повідомляв Главред, помічник Путіна Юрій Ушаков фактично видав справжні плани Кремля щодо війни та переговорів, коли заявив про можливість лише "призупинення" бойових дій після поступок України. У МЗС та Центрі протидії дезінформації вважають, що Москва намагається отримати паузу для перегрупування сил і нового наступу.

Ігор Чаленко раніше попереджав, що мирні переговори можуть затягнутися до 2027 року, якщо найближчим часом не з’явиться реальне вікно можливостей для дипломатії. Експерт пов’язує перспективи перемовин із ситуацією на фронті та політичною активністю США. У Києві при цьому роблять ставку не лише на дипломатичні контакти, а й на дії Сил оборони.