ЕС готовит условия на 90 млрд, ядерные учения в Беларуси, Меркель просят говорить с РФ: новости дня

Все важливе і цікаве за понеділок, 18 травня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Меркель кличуть домовлятися з РФ.

Посол ЄС у Києві Катаріна Матернова після останньої масованої атаки українських дронів углиб території РФ заявила, що Росії час закінчувати війну, бо Україна дає рішучу відповідь.

"У ніч з 16 на 17 травня Україна здійснила одну з найбільших атак дронів на Москву, сподіваючись змінити розрахунки Путіна.

Російська влада повідомила про сотні дронів над Московською областю, пошкодження стратегічних будівель та хаос в аеропортах", – зазначила Матернова.

Виконувачка обов'язків міністра закордонних справ Латвії Байба Браже наголосила, що темпи просування російських військ в Україні настільки мізерні, що називати їх навіть "слимачими" недоречно.

"Казати, що російська армія просувається слимачими темпами – це ображати слимаків.

Бо якби равлик почав повзти з Авдіївки у лютому 2022 року на захід, то зараз вже доповз би до Чехії – а Росія до цього часу загрузла на Донбасі", – зазначила Байба Браже.

Керівник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що кремлівський правитель Владімір Путін має небагато вигідних варіантів дій в Україні, оскільки його збройні сили не здатні досягти істотного прогресу на полі бою, а західні санкції поступово виснажують його ресурси.

"Гадаю, зараз їм доводиться робити дуже складний вибір.

Важко передбачити, яке рішення вони ухвалять у нинішній ситуації", – додав Розін.

Висока представниця ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Кая Каллас вважає, що Росія нині у недостатньо сильній позиції у війні з Україною, тому її треба підштовхнути за стіл переговорів, і зробити це може, зокрема, Китай.

Politico пише, що в Євросоюзі розглядають кандидатури ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель, колишнього прем’єра Італії Маріо Драгі і президента Фінляндії Александра Стубба на роль перемовника від ЄС у переговорному процесі щодо російсько-української війни.

Меркель вважає, що не підійде на роль переговірника з Путіним.

Вона зазначила, що правитель Росії Владімір Путін "серйозно сприйме" лише нинішніх лідерів ЄС.

Ядерні навчання Білорусі.

У Білорусі розпочалися навчання з бойового застосування ядерної зброї.

В Міністерстві закордонних справ України назвали небезпечним прецедентом та викликом для глобальної безпеки розміщення у Білорусі російської тактичної ядерної зброї та спільні навчання щодо її застосування.

"Мілітаризація Білорусі не лише підриває довіру до міжнародного права, а й остаточно перетворює Мінськ на співучасника російського ядерного шантажу.

Нахабність Москви та Мінська, які свідомо переступили всі червоні лінії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, не може залишатися без жорсткої консолідованої відповіді та системного стримування обидвох режимів з боку євроатлантичної спільноти та всього світу", – зазначили у заяві.

Лідерка білоруської опозиції в екзилі Світлана Тихановська заявила, що самопроголошений президент країни Александр Лукашенко своєю ядерною співпрацею з Москвою перетворив Білорусь на платформу для російської загрози.

"Білоруси не хочуть цієї зброї.

Лукашенко перетворив Білорусь на платформу для російської загрози.

А вільна Білорусь буде джерелом безпеки, а не ядерного шантажу", – заявила Світлана Тихановська.

Нові уламки дрона у Литві.

У Литві знайшли уламки дрона, який містив вибухівку.

Знайдений на території Литви безпілотник не схожий на "Шахед"; він упав за кількасот метрів від будинків, тож на час роботи вибухотехніків людей евакуювали.

Прем'єрка Литви Інга Ругінене скликала Комісію з питань нацбезпеки після падіння дрона.

А литовський міністр оборони Робертас Каунас заявив, що хоча Литва прискорює розбудову систем протидії безпілотникам після нещодавніх інцидентів із дронами, на це потрібно більше часу.

Нота протесту Росії з боку Молдови.

Призначеного посла РФ Олега Озерова сьогодні зранку викликали до Міністерства закордонних справ Молдови.

У молдовському відомстві після візиту Озерова повідомили, що викликали дипломата з приводу дрона, який незаконно порушив повітряний простір Молдови 13 травня.

"Молдовська сторона направила ноту протесту проти серйозного і неприпустимого порушення суверенітету та територіальної цілісності Молдови, підкресливши, що подібні інциденти загрожують безпеці громадян і регіональній стабільності", – повідомили в МЗС, додавши, що вимагають пояснень від російської сторони.

Тим часом лідер Придністров’я Вадим Красносельський подякував РФ за спрощене отримання громадянства для мешканців регіону.

Молдова у зв’язку з цим викликала посла Росії.

США зберегли послаблення санкцій для РФ.

Міністерство фінансів США ще на 30 днів продовжило дію винятку із санкцій проти російської нафти, яка завантажена на танкери та перебуває в морі.

За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, йдеться про тимчасову 30-денну загальну ліцензію, яка надасть "найбільш вразливим країнам" можливість купувати російську нафту, яка наразі застрягла в морі.

Глава Мінфіну США запевнив, що цей крок допоможе стабілізувати світові ринки.

Тим часом Словаччина обговорює з Азербайджаном 10-річну газову угоду у пошуках альтернативи РФ.

Щодо військ США і Польщі.

Польський прем’єр-міністр Дональд Туск закликав зберегти трансатлантичну єдність між США та Європою на тлі рішення Вашингтона скасувати розгортання 4 тисяч військових у Польщі.

У Пентагоні кажуть, що передумали переміщувати військових до Польщі "не в останній момент".

"Це не було несподіваним рішенням "в останній момент", і подавати його як таке було би неправдиво", – зазначив речник Пентагону Джоель Вальдес.

Посадовці польського Міноборони летять до США на переговори щодо військового контингенту.

Тим часом Польща підписала угоду про створення першого в Європі центру для танків Abrams.

ЄС готує вимоги на 90 млрд.

Bloomberg пише, що скасування податкової пільги на посилки стане вимогою ЄС для макрофіну Україні.

За даними агентства, Європейський Союз пов’яже частину виплат із пакета допомоги для України на суму 90 млрд євро із змінами в оподаткуванні посилок, яких вже вимагає Міжнародний валютний фонд.

Ці податкові вимоги стосуватимуться так званої макрофінансової частини позики на суму 8,4 млрд євро, зазначили співрозмовники агентства.

Йдеться про скасування податкової пільги на закордонні посилки вартістю до 150 євро.

Європейська комісія узгоджує деякі умови надання фінансової допомоги Україні з умовами кредитора з Вашингтона.

У понеділок країни-члени ЄС погодилися на умови програми макрофінансової допомоги Україні, повідомив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс у дописі на X.

"Програма зміцнить економічну та фінансову стійкість України, одночасно підтримуючи реформи та боротьбу з корупцією", – зазначив Домбровскіс у дописі.

Запропонована модель оподаткування посилок є вкрай непопулярною серед українців, що викликає серйозні сумніви щодо того, чи схвалить її парламент.

Речник Єврокомісії Балаж Уйварі повідомив кореспондентці "Європейської правди", що Україна та ЄС продовжують перемовини щодо Меморандуму про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги у рамках кредиту на суму 90 млрд, обговорюючи економічні та політичні умови отримання коштів.

Раніше "Європейська правда" дізналася, що для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту на 90 млрд євро від ЄС Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.

За даними джерел "Євро.

Правди", в основу цих вимог увійдуть елементи плану, що відомий за неофіційною назвою "10 пунктів Качки-Кос" – один з пунктів передбачає ухвалення Антикорупційної стратегії.

Йдеться про реформи щодо верховенства права і протидії корупції, у втіленні яких Україна наразі не демонструє достатнього прогресу.

Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила, що урядовий проєкт Антикорупційної стратегії на 2026-2030 року не враховує положення "плану Качки-Кос".

Українсько-угорські консультації.

Україна та Угорщина домовилися вже цього тижня провести раунд консультацій на рівні експертів, щоб "знайти практичні та надійні рішення для угорської меншини в Закарпатській області, що піде на користь обом країнам та нашим двостороннім відносинам".

Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан розповіла, що консультації з Україною щодо врегулювання питань щодо прав угорської меншини Закарпаття відбудуться за участю представників цієї громади.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що говорив з президентом Євроради Антоніу Коштою про кроки, яких очікує від Києва у питанні прав угорців в Україні.

"Президент Антоніу Кошта повідомив мені, що він напередодні дав зрозуміти президенту України, що будь-яким подальшим крокам має передувати забезпечення поваги до прав угорської меншини в Україні", – додав прем’єр Угорщини.

А президент Угорщини Тамаш Шуйок відхилив вимоги нового прем'єр-міністра Петера Мадяра про відставку до кінця травня.

Угорщина скасувала рішення про депортацію та трирічну заборону на в’їзд і перебування на території Шенгенської зони щодо всіх семи співробітників Ощадбанку, затриманих угорськими силовиками у березні в Будапешті.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав цей крок позитивним.

Решта новин.

Спецпосланець президента США Джефф Лендрі прибув до Гренландії "заводити друзів".

У Гренландії після переговорів зі Сполученими Штатами заявили, що прогрес є, але острів не продається.

Кір Стармер запевнив, що не планує йти з посади прем’єра попри тиск.

Про те, хто може стати новим премʼєром Британії та що він думає про Україну і війну, читайте в статті.

У Білому домі заявили, що до 2028 року Китай щорічно закуповуватиме американську сільськогосподарську продукцію на суму щонайменше $17 млрд.

Партія прем’єра Іспанії зазнала історичної поразки на місцевих виборах в Андалусії.

Норвегія приєдналась до Стратегії ЄС щодо Балтійського моря.