Мільйони від друзів і жодних обмежень: як Єрмак покинув СІЗО та чи покине тепер Україну

Стало відомо, що було зібрано всю суму для внесення застави за колишнього главу Офісу президента Андрія Єрмака. ВАКС підтвердив, що станом на ранок 18 травня вдалося зібрати 140 млн грн застави для Єрмака. А за даними джерел УП, навіть ще більше — 154 млн грн. Загалом було зроблено 200 платежів, зокрема деякі внески по 1 копійці. При тому що в судовому засіданні сам Єрмак просив знизити суму.

Як стало відомо пресі, у перший день арешту Єрмака 30 млн грн за нього вніс його кум, екс-тренер збірної України з футболу Сергій Ребров. 8 млн грн пожертвувала член Наглядової ради "Укрнафти" Роза Тапанова, 5 млн грн перерахував його адвокат Ігор Фомін. І навіть 666 тисяч гривень перерахував Григорій Гришкан. Хто саме за вихідні закрив решту суми, поки невідомо.

Однак головне питання в іншому. Андрій Єрмак вийшов із СІЗО фактично тільки під багатомільйонну заставу — про будь-які додаткові обмеження публічно не повідомлялося. Принаймні поки що невідомо ні про заборону на переміщення країною, ні про інші жорсткі заходи контролю. І саме тому виникає головне питання: чи можна повністю виключити ризик того, що фігурант справи спробує покинути територію України?

Єрмак вніс заставу і отримав свободу пересування

Як зазначив адвокат Олег Леонтьєв у коментарі Фокусу, однією з причин, чому на Андрія Єрмака не одягли електронний браслет, могла стати банальна нестача таких пристроїв у поліції. За його словами, правоохоронці пояснюють це тим, що необхідну кількість браслетів просто не було закуплено.

При цьому адвокат підкреслює: наявність або відсутність браслета не скасовує обов'язків, покладених судом у межах запобіжного заходу. Усі вони прописані у відповідному судовому рішенні, і підозрюваний зобов'язаний їх виконувати.

Окреме питання — можливий перетин кордону. За словами Леонтьєва, тут усе залежить від статусу людини з точки зору військового обліку.

"Якщо в нього є відстрочка від мобілізації, бронювання або інші законні підстави, то в принципі він може перетнути кордон", — пояснив адвокат.

За його словами, під час перетину кордону насамперед дивляться на наявність або відсутність відстрочок. Застава — це не заборона на виїзд. Це гарантія, що людина приходитиме до суду. Але сам факт застави означає, що людина перебуває під слідством або судом. А це вже пряма дорога в базу даних "Аркан", яку бачать і прикордонники, і поліція. Але тут є нюанс — для цього дані про таку людину туди потрібно внести.

"Річ у тім, що такі особи, щодо яких ухвалено рішення про обмеження, перебувають у різних базах даних. Але якщо така людина потрапить у базу даних "Аркан", то прикордонникам буде доступна інформація про неї. І якщо громадянин вирішить скористатися власним паспортом, то прикордонник, як працівник правоохоронного органу, побачивши, що він намагається перетнути кордон, може його затримати. Затримати на підставі того, що стосовно цієї особи є певні обмеження. Якщо він намагається перетнути кордон у напрямку виїзду з України — значить, він уже не виконує призначені судом обмеження. Затримують до трьох годин, до виклику поліцейських, поліцейські приїжджають і вже там приймають рішення", — зазначає Леонтьєв.

Для таких громадян єдиний варіант — перейти кордон нелегально, через Тису або горами. А далі, як то кажуть, шукай вітру в полі. За словами адвоката, є люди, яких Україна оголосила в міжнародний розшук через Інтерпол. Але щоб Інтерпол справді допоміг їх спіймати за кордоном, потрібно надіслати їм рішення суду, яке дозволяє затримувати цю людину і брати під варту.

Наші прокурори, за словами Леонтьєва, по-простому кажучи, не люблять возитися з цією бюрократією. Тому багатьох втікачів або взагалі не вносять у списки Інтерполу, або вносять із великими затримками і помилками.

"Але якщо йдеться про дійсно важливого корупціонера (наприклад, екс-чиновника топ-рівня), то для нього все роблять швидко і правильно. Рішення суду якось знаходять, в Інтерпол передають, і таку людину вже точно внесуть до всіх списків. Тоді, якщо вона виїде за кордон за підробленим паспортом або її впізнають — одразу затримають", — зазначає адвокат.

Підроблені документи Єрмака: чи правдиві чутки?

Але є ще варіант — Єрмак може виїхати за підробленим документом і жити за кордоном за ним.

"Річ у тім, що йому в Службі зовнішньої розвідки нібито дали документи прикриття. Тобто там цілком може бути написано не його ім'я, а якогось Івана Івановича такого-то року народження. Тобто поміняє зовнішність — і все, він уже з іншим прізвищем, зі зміненим обличчям може перетнути кордон", — підкреслив адвокат.

На початку грудня минулого року Єрмак нібито відвідав Службу зовнішньої розвідки. Після майже годинної розмови голова СЗРУ Олег Іващенко викликав до себе керівника департаменту, який займається документами прикриття. Джерела припустили, що документи прикриття можуть готуватися для можливого перетину кордону.

А в суді прокурор САП заявив, що у Єрмака 4 дипломатичні паспорти, один з яких дійсний до 2030 року, але нічого не сказав про документи прикриття.

Але, як зазначив у коментарі Фокусу політолог Олег Постернак, на його думку, Єрмак готовий відстоювати свою позицію в судовому засіданні, тому він не поїхав, знаючи про підозру, що готується.

"Якби він поїхав, це сильно вдарило б по Зеленському на міжнародному рівні. Та й незрозуміло, яка країна погодилася б його прийняти, оскільки це створило б ґрунт для роботи іноземних спецслужб, особливо російських. Думаю, він не захотів підставляти Зеленського — це стало б фінальним розривом. Ну і він у будь-який момент може мобілізуватися", — заявив Постернак.

Корупціонери відбуваються штрафами, а не вироками

За даними Опендатабот, за 4 місяці 2026 року суди винесли 814 рішень щодо корупціонерів. Це на 27% менше, ніж за той самий період минулого року. Понад 90% рішень пов'язані з проблемами в деклараціях. У всіх справах порушники відбулися тільки штрафами. Жодного позбавлення волі, громадських робіт або обмеження волі. Найменший штраф становив 850 гривень, найбільший — 34 тисячі.

Попри стійке уявлення про корупцію як про валізи з готівкою та хабарі чиновникам, реальність українських судів виглядає зовсім інакше. 9 із 10 справ цього року стосуються порушень фінансового контролю — тобто проблем із деклараціями, несвоєчасного подання документів або помилок у звітності. Це 91% від загальної кількості справ про корупцію цього року. Водночас справи безпосередньо про хабарі становлять лише 6% від усіх рішень. Ще 3% припадають на конфлікти інтересів.

Хоча переважна більшість покарань у 2025 році також завершилася штрафами (97% справ), реєстр містив і значно суворіші вироки. Минулого року суди призначали реальні строки ув'язнення, громадські роботи, обмеження волі та іспитові строки. Але рік ще не завершився. Подивимося на результати пізніше.

Нагадаємо, у Києві 11 травня колишньому главі Офісу президента України Андрію Єрмаку НАБУ і САП повідомили про підозру в легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом. Як повідомляв Фокус, Єрмак став одним з учасників організованої групи, причетної до "відмивання" коштів при будівництві приватних резиденцій "Династія".

Єрмак у суді заявив, що вважає підозру необґрунтованою. А після судового засідання запевнив, що залишиться в Україні.