"Найбільше вигрібає піхота": військовий шокував правдою про фронт

Про це у подкасті "Воїн волі" для 24 Каналу зазначив військовий Володимир з позивним HI-FI, наголосивши, що сьогодні йти на позицію, коли ворог впровадив оптоволоконні дрони, стало значно важче. Він розкрив деталі того, з чим доводиться стикатися піхоті у сучасній війні.

Цінність піхоти на фронті: які складнощі виникають?

Війна суттєво змінилась через розвиток технологій. Сьогодні на фронті обидві сторони використовують широкий спектр безпілотників і зокрема оптоволоконні дрони становлять велику небезпеку. Військовий з позивним HI-FI зауважив на тому, що якщо раніше пікап або М113 завозили бійців і їм залишалося пів кілометра чи кілометр швидко пробігти і вони опинялися у бліндажі, то зараз треба ще 5 – 10 кілометрів йти пішки.

А на тобі БК, їжа на 1 – 2 тижні. Додатково вода, теплі речі. Я був і в ССО, і в ДШВ, то в мене склалась суб'єктивна думка, що найбільше вигрібає піхота. Штурмовики зайшли, відпрацювали посадку, тоді піхота зайшла, а штурмовики вийшли. І на піхоту вже валиться все, що можна: починаючи зі скидів, закінчуючи КАБами й всім іншим,
– розповів Володимир, військовий.

Зараз оборонець служить в бригаді піхоти й зізнається, що то справжнє випробування. Він разом зі своїм побратимом виходили на позиції допомагати іншим військовим. Каже, побачив, як бійці перебувають по 1 – 2 місяці в тісних бліндажах, де доводиться сидіти втрьох. Вийти з нього – скрай складно, адже як тільки виходиш, противник націлює всі наявні в нього засоби ураження.

Окреме випробування для піхоти – вантаж, який доводиться нести на собі. Військовий з позивним HI-FI поділився, що його побратим з позивним "Танкіст" має ріст 1 метр 55 сантиметрів і вагу 45 кілограмів. Каже, що коли той вирушав на позицію, на ньому було більше навантаження, ніж він важить сам.

"Йшов 10 кілометрів і ще молодих чіпав, мовляв, чого вони там "хекають", казав їм пришвидшитись. Йому 50 років. Отримав поранення (перелом хребта), трохи підрихтувався, забрав у мене спеціальний корсет для спини й пішов далі воювати. Лише недавно був знову на нулю. І воює, і не списується, не бігає, як деякі, бігають одразу й кажуть, що подряпина і просять 3 групу інвалідності й списання. Він воює з першого дня, так само як і я", – розповів Володимир, військовий.

Через нестачу людей є потреба в універсальних солдатах

Раніше Володимир був снайпером, зараз став універсальним бійцем. Довелося, бо людей у війську сьогодні не вистачає. Він зазначив, що це не секрет, що в частинах нестача особового складу. Якщо сухопутна рота повинна налічувати 120 людей, то в кращому випадку, з його слів, там є 40 – 50.

Зараз, де несе службу Володимир, всі бійці як єдина сім'я. Кожен знайомий з дружинами один одного. Якщо хтось на нулю і немає можливості поговорити з близькими, а там, зізнається, практично ніколи немає змоги відписатися, бо нема зв'язку, то інші побратими інформують їхніх близьких.

Телефонуємо жінці, кажемо, що все нормально, що вийшов її чоловік на зв'язок. І дружині спокійніше, і бійцю, бо доводиться стояти на позиції 1 – 2 місяці. Це ж не просто стоїш, а кожен божий день на тебе насипає і прилітає, а треба не лише вистояти, а інформацію передавати, щоб не дай Бог не було ДРГ і ніхто не зайшов,
– пояснив Володимир.

Тому довелося стати універсальним солдатом. Каже, що буває треба заскочити у машину і поїхати в якості водія, привезти бійців. Коли потрібно – може взяти в руки автомат і піти на завдання. Коли є підозра, що зайдуть ДРГ, бере зброю й вирушає на визначену локацію. Іноді доводиться сидіти на позиції й вичікувати по декілька тижнів.

Реалії війни: піхотинці пробули на позиціях понад 200 днів

Нагадаємо, у березні 2026 року стало відомо, що троє бійців батальйону Alcatraz 93-ї бригади "Холодний Яр" тримали позицію на Костянтинівському напрямку (Донецька область) 224 дні. За цей час їм вдалось ліквідувати понад понад десяток російських окупантів. Здебільшого "зачистку" ворожих сил здійснювали оператори дронів. А от прямий контакт піхоти відбувався переважно під час несприятливих погодній умов, зокрема туману, коли противнику вдавалось наблизитись впритул.

Росіяни декілька разів зривали ротацію піхотинців, однак провести її все ж вдалося. Бійці змогли вийти. Наймолодший боєць групи, 21 річний військовий з позивним "Жид", тоді розповів, про те, як заходили на позицію. Каже, що російські війська одразу спрямували на них понад 40 FPV-дронів і наступні 2 дні безперервно прагнув знищити розташування української піхоти.

Нацгвардійці під Покровськом удвох тримали позицію майже пів року

Раніше, у грудні 2025 року повідомлялось, що двоє нацгвардійців з позивними "Текіла" і "Повар" провели на передовій під Покровськом (Донеччина) понад 160 днів та перебували під постійним вогнем противника. Українські бійці попри всі складнощі продовжувати вести спостереження за противником, допомагали проводити евакуацію, відбивали атаки, знищували окупантів під час стрілецьких боїв.

Бійці мали з собою мінімум речей, воду брали з найближчого джерела, їжу готували самі по черзі. Пересуватися могли виключно в сутінках, аби протвиник їх не помітив і не зафіксував їхню позицію. Військові розповіли, що найважчим було пережити мінометні обстріли, коли прямо над головою укриття розбирається.