Невідомі БПЛА над Москвою: “Мадяр” розкрив деталі “дефлорованої” ППО

У ніч на 17 травня Москву та її околиці охопила масштабна атака безпілотників. Ця подія змусила російську владу діяти швидко, повідомляючи про роботу ППО, обмеження в аеропортах та падіння уламків дронів. Проте, за словами Роберта Бровді, відомого як “Мадяр”, реакція Кремля була не такою відкритою, як здавалося на перший погляд.

Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, який не приховує своїх емоцій, назвав реакцію Кремля “інформаційним блекаутом”. Він зазначив, що російська влада старанно намагається мінімізувати висвітлення наслідків атаки, балансуючи між необхідністю цензури та підтримкою видимості “нормальності” для свого населення.

“Пельмень, отримавши чистий удар, увімкнув окуня”, — написав “Мадяр” у своєму Telegram-каналі, висміюючи спроби російських чиновників приховати масштаби події. Цей вислів, що означає демонстративне вдавання, ніби нічого не сталося, підкреслює саркастичний тон, яким “Мадяр” коментує ситуацію.

Згодом Бровді заглибився у технічні деталі, розкривши, що систему протиповітряної оборони Москви забезпечують понад 100 пускових установок комплексів С-300, С-400 та С-500, а також більше 50 зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцир-С1/С2”. Він підкреслив, що сукупний одночасний залп цієї системи перевищує 700 зенітних керованих ракет. Проте, навіть така потужна система не гарантує повної безпеки від масованих атак безпілотників, що стало очевидним після 17 травня.

“Велич імперії закінчується, де починається проста математика системного глибинного ураження”, — прозвучало у дописі “Мадяра”, наголошуючи на тому, що, незважаючи на величезні ресурси, фундаментальні принципи ефективності не можуть бути ігноровані. Це стало яскравим підтвердженням вразливості навіть однієї з найзахищеніших систем ППО у світі.

Наприкінці свого повідомлення “Мадяр” подякував підрозділам Сил безпілотних систем, Силам спеціальних операцій, СБУ та ГУР, які брали участь в операціях глибинного ураження, підкресливши, що Україна продовжить нарощувати можливості далекобійних ударів по території Росії.

Українська сторона офіційно не розкривала деталей операції, але атака 17 травня була однією з наймасштабніших від початку повномасштабної війни, при цьому авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначав, що це був не перший прорив кілець ППО навколо Москви. Серед об'єктів, що потрапили під удар, були Московський НПЗ, нафтоперекачувальні станції «Солнечногорська» та «Володарське», а також завод «Ангстрем».

Керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко підкреслив, що такі масовані атаки викликали здивування серед росіян, оскільки вони сталися на п’ятий рік повномасштабної війни. Він також прогнозує, що ситуація для Росії буде погіршуватися.

«Велич імперії закінчується там, де починається проста математика системного глибинного ураження», — наголосив командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді.

«Пельмень, отримавши чистий удар, увімкнув окуня», — образливо прокоментував реакцію Кремля на атаку Роберт «Мадяр» Бровді, маючи на увазі спроби російської влади мінімізувати висвітлення атаки по Москві та не допустити паніки серед населення.

Історія атаки на Москву та її наслідків показує, що навіть найпотужніші системи оборони не є бездоганними. Це знаменна подія, яка не тільки продемонструвала вразливість російської столиці, а й послужила нагадуванням про зміни у сучасній війні. Важливо бути в курсі актуальних подій, тож стежте за нами у мережі WhatsApp, а для англомовних читачів маємо WhatsApp англійською. А також підтримайте "5 канал" на "Патреоні", щоб отримувати оперативні новини.