Перша вистава за повістю Юрка Покальчука «Озерний вітер» вирушає у всеукраїнський тур

Незалежний театр «Гармидер» вирушає у всеукраїнський тур із виставою «Озерний вітер» – першою сценічною адаптацією однойменної повісті Юрка Покальчука. Про це повідомляє «Главком».

Прем'єра «Озерного вітру» відбулася в Луцьку 2 та 3 травня. Наступний показ – у Києві, 19 травня.

«Озерний вітер» – це волинське фентезі, побудоване на поліській міфології, обрядах і відчутті природи як окремої персонажки історії. Протистояння стихій, наявне у книжці Покальчука, присутнє й у виставі. 

Як розповіли творці постановки, у центрі сюжету – юнак Волин, який після зустрічі з Царівною О потрапляє у міфологічний світ озера і стає озерним княжичем. Його нове життя – це вічна молодість, кохання Царівни і майже повна ізольованість від людських страждань. Але цей баланс руйнується, коли Волин закохується у дівчину зі світу людей.

«Для театру «Гармидер» ця історія стала не просто матеріалом для адаптації, а способом зануритися у поліську міфологію та сценічно відтворити її атмосферу. Команда збирала фольклорні матеріали під час експедицій на Волинське Полісся, працювала з локальними піснями, мовою і віруваннями. У результаті вистава вибудовується одразу на кількох рівнях – тексті, живій музиці, візуальному просторі та пластичному рішенні», – зазначає команда митців.

Режисерка та авторка інсценізації Руслана Порицька говорить, що постановка будується радше як досвід, а не як лінійна оповідь: «Нам важливо, аби ця історія зазвучала колоритом Полісся і його серпанковою, туманною, трішки гіпнотичною реальністю».

У виставі звучать поліські пісні наживо – актори самі співають і відтворюють елементи обрядового циклу регіону. Звуковий світ постановки створюють і рідкісні народні інструменти, які виготовив майстер, мультиінструменталіст Дмитро Березюк. Серед них: вірменський дудук, колісна ліра, поліська дудка-викрутка, словацька фуяра, волинка і турецька зурна, а також «свисток смерті» з Мексики, який Дмитро Березюк виміняв на поліську дудку. Звучання таких інструментів створює у виставі відчуття архаїчного й майже ритуального простору.

Важливу роль відіграє й візуальна складова. Світ «Озерного вітру» постає як дохристиянський простір, населений істотами з народних вірувань. На сцені з’являються русалки, Перелесник, Змієлюд, Род, Рожаниця та інші персонажі поліської міфології.

Крім того, для вистави були створені авторські костюми та маски-реконструкції. Над ними працювала львівська художниця Зірка Савка. Маски тут виконують не лише декоративну функцію – вони змінюють пластику акторів і сам спосіб існування персонажів на сцені.

Творці підкреслюють: «Озерний вітер» не намагається буквально перенести текст Покальчука на сцену. Натомість вистава працює через звук, тіло, атмосферу і занурення.

Проєкт реалізують Літературна платформа «Фронтера» спільно з платформою «Алгоритм дій» та театром «Гармидер». Паралельно у Луцьку створюють «Дім Пако» – креативний простір і резиденцію для митців у родинній садибі Покальчуків. Команда також працює з архівом родини та дослідженням її культурної спадщини.

Коли і де шукати виставу 

• Київ: 19 травня, 19.00 (відкриття дверей – 18.30), «Сцена 6» (вул. Васильківська, 1).
• Полтава: 21 травня, 18.00, Полтавський музично-драматичний театр імені Гоголя (вул. Соборності, 23).
• Львів: 30 червня, 18.30, Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки (вул.Городоцька, 36).
• Чернівці: 1 липня, 18.00, Чернівецький музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської (пл. Театральна, 1).
• Тернопіль: 2 липня, 18.00, Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 6).
• Рівне: 6 липня, 18.00, Рівненський академічний український музично-драматичний театр (Театральна пл. 1).
• Івано-Франківськ:  1 серпня, 18.00, Івано-Франківська обласна філармонія (вул. Леся Курбаса 3). 

Крім того, як повідомляв «Главком», Одеський обласний академічний драматичний театр (у 2022 році з назви прибрано слово «російський») наприкінці квітня скасував прем’єру вистави «Мина Мазайло» за однойменною п’єсою Миколи Куліша. Режисери постановки, яку так і не побачили глядачі, – студенти четвертого курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. За свідченнями молодих митців, керівництво театру розкритикувало вибір п’єси «Мина Мазайло» та її втілення на сцені. 

До слова, Дніпровський національний театр опери та балету, який недавно отримав статус національного, представив оперу «Дон Жуан» в українському перекладі. Режисер постановки – заслужений діяч мистецтв В’ячеслав Жила.