Скасувавши поставки Tomahawk, Трамп оголив Європу перед Росією — The Telegraph

Коли Джо Байден обіцяв розгорнути ракети Tomahawk у Європі, і він, і всі у НАТО знали, що вони мають заповнити величезну прогалину в здатності Європи захищатися від Росії. Ракети були необхідними, і чим швидше їх можна було б розмістити в Німеччині, націливши на російські бази, тим краще. Але через два роки ситуація лише погіршилася, пише The Telegraph.

Рішення Дональда Трампа скасувати поставку ракет Tomahawk до Німеччини залишило незахищеною «ахіллесову п’яту» Європи в сфері далекобійної зброї. Зараз Берлін стоїть на роздоріжжі: він може або звернутися до американців і благати про ракети, або знайти подібну зброю деінде, або ж значно прискорити реалізацію спільного європейського проекту з розробки далекобійних ракет. Про серйозність ситуації свідчить те, що німці, здається, намагаються реалізувати всі три варіанти одночасно.

Під час візиту до Вашингтона наступного тижня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус планує домовитися про купівлю Tomahawk у США замість безоплатного розгортання, як передбачала пропозиція Байдена.

Політичні інсайдери в Берліні побоюються, що відносини зі США настільки погані, що німецькому міністру може бути важко домогтися навіть зустрічі з міністром оборони США Пітом Гегсетом. І навіть якщо США погодяться продати Tomahawk, кожна з яких коштує 3,4 млн доларів, вони можуть вимагати високу націнку.

Німецький експерт із питань безпеки з Європейської ради з міжнародних відносин Рафаель Лосс вказує на інший момент — навіть у випадку успішної угоди, Німеччина отримає ракети не раніше 2029 року. Це за умови, що їх поставлять за графіком. Також США можуть виставити низку умов щодо їхнього використання.

Попри ці недоліки, каже Лосс,  саме закупівля ракет Tomahawk досі вважається найкращим рішенням, оскільки ця американська система перевірена в бою, доступна і вже виробляється. А на реалізацію будь-яких німецьких чи європейських проєктів знадобляться роки.

Водночас The Telegraph пише, що країною, яка в кінцевому підсумку може прийти на допомогу Німеччині та надати Європі тимчасову систему дальнього радіусу дії, є Україна.

«Німеччина все ще намагається придбати Tomahawk та/або виробляти їх за ліцензією в Німеччині, але іншим варіантом є співпраця з Україною», — повідомило дипломатичне джерело видання в Берліні.

«Наразі технічний досвід там, здається, більше стосується дронів, ніж ударних систем великої дальності, але вони продемонстрували, що можуть швидко розвиватися», — додало джерело.

Окрім переговорів із американцями та українцями, Німеччина хоче прискорити реалізацію проєкту, який було оприлюднено приблизно в той самий час, що й обіцянка адміністрації Байдена щодо Tomahawk. Європейська концепція ударів на великі відстані (Elsa) була задумана як рішення проблеми нестачі в Європі ракет великої дальності, а обіцянка Байдена щодо ракет мала слугувати тимчасовим заходом.

Програма, в якій беруть участь Італія, Франція, Німеччина, Польща, Швеція та Велика Британія, спочатку мала на меті створити до 2030 року ракету європейського виробництва з дальністю польоту 2 000 км. Не виключено, що реалізацію програми вдасться прискорити, але малоймовірно, що вона буде готова вчасно, аби обійтися без тимчасових рішень.

«Це вимагає прискорення, що виходить за межі поточного графіку. Зробити це за шість місяців — завдання не з легких, і зараз пріоритетом є отримання хоча б тимчасового перехідного рішення. Разом із Україною за короткий термін можна досягти багато чого», — зазначило джерело видання.

Зараз до найпотужнішої зброї в арсеналі Європи належать британська Trident II та французька M51 — обидві балістичні ракети, що запускаються з підводних човнів, а також німецька крилата ракета повітряного запуску Taurus KEPD 350.

Але всі три бліднуть на тлі російської ракети РС-28 «Сармат», відомої як «Сатана-2», з розрахунковою дальністю польоту 35 000 км, яка згідно з офіційною заявою Росії, минулого тижня успішно пройшла випробувальний запуск.

Існує і багато інших «прогалин у можливостях», які необхідно усунути, щоб система Elsa працювала належним чином. Однією з них є необхідність створення європейської структури «командування та управління» на континенті, або C2, для визначення цілей, по яких буде наносити удари нова ракета великої дальності. За інформацією The Telegraph, це могло б функціонувати як суто європейська військова версія Атлантичної ради НАТО.

Інші сфери, де потрібні покращення, які є менш драматичними, ніж ракети, але не менш важливими, — це європейські мережі супутникового зв’язку та наземні системи протиповітряної оборони.

Якщо розглядати ситуацію в ширшому контексті, то представники НАТО в Європі також прагнуть посилити свої можливості в галузі радіоелектронної боротьби, зокрема в сфері придушення засобів протиповітряної оборони противника.

Найбільш яскравий приклад застосування SEAD стався у Венесуелі, де американці за 20 хвилин вивели з ладу системи протиповітряної оборони та управління в Каракасі, проклавши шлях для спецпідрозділів, щоб викрасти президента Венесуели Ніколаса Мадуро.

Видання зазначає, що на перший погляд, криза навколо ракет Tomahawk розпочалася з кількох необачних коментарів канцлера Фрідріха Мерца, який заявив, що Іран «принижує» США своєю хитрою переговорною тактикою. Для багатьох це було просто констатацією факту, але не для Трампа.

Однак німецькі експерти з питань безпеки вважають, що ця суперечка є лише симптомом тривалого відходу Трампа та його соратників від Європи.

«Трамп може бути дуже імпульсивним, і це не так, щоб Мерц спеціально намагався образити Трампа. Це був відносно м’який коментар.  Трамп міг би знайти інший привід для цього рішення протягом тижня», — вважає  старша наукова співробітниця ECFR Ульріке Франке.

Західні чиновники зазначають, що такі випадки показують, наскільки терміново Європі потрібно позбутися своєї значної залежності від військової потужності США. Вони попереджають, що навіть коли Трамп залишить посаду, його проросійський рух MAGA ймовірно висуне наступного кандидата на лідерство в Республіканській партії.