/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F2d8e14e47b105872e114d2be054704ce.jpg)
США вимагають безстрокову присутність у Гренландії: NYT розкриває деталі переговорів
На тлі напруженості в Ірані, президент США Дональд Трамп знову звернув увагу на Гренландію. Його давнє бажання отримати цей самоврядний острів, розташований між Північно-Льодовитим та Атлантичним океанами, стало рушієм для серії конфіденційних переговорів.
Протягом останніх місяців, делегації зі США, Гренландії та Данії зустрічалися у Вашингтоні. Спочатку ці переговори мали на меті знизити напругу і дати Трампу можливість відмовитися від погроз військового захоплення острова, що раніше вже ставило під загрозу єдність НАТО.
Однак, за інформацією The New York Times, розслідування показало, що США намагаються змінити чинну військову угоду. Вашингтон прагне гарантувати своїм військам можливість залишатися в Гренландії на невизначений термін, навіть якщо острів здобуде незалежність. Цей «пункт постійної присутності» викликає велике невдоволення у гренландців.
Крім того, США вийшли за рамки суто військових питань, вимагаючи фактичне право вето на будь-які значні інвестиційні угоди. Це має на меті виключити конкурентів, таких як Росія та Китай, що викликає рішучі заперечення у Гренландії та Данії. Також обговорюється співпраця у сфері природних ресурсів, враховуючи багатство острова на нафту, уран та рідкісноземельні елементи, більшість з яких знаходиться глибоко під льодовиками.
Паралельно Пентагон активно просуває плани з розширення військової присутності. Нещодавно офіцер Корпусу морської піхоти був направлений до міста Нарсарсуак на півдні Гренландії для інспекції аеропорту часів Другої світової війни, порту та потенційних місць для розміщення військ. Це підкреслює рішучість США посилити свій вплив у регіоні.
Гренландські чиновники відчувають тиск і побоюються, що ці завищені вимоги США є серйозним посяганням на їхній суверенітет. Вони вважають, що якщо американці досягнуть усіх своїх цілей, справжня незалежність острова ніколи не буде досягнута, а їхні руки будуть зв'язані на багато поколінь.
Пакт 1951 року між Данією та США став відправною точкою для нинішніх переговорів, хоча гренландські та данські чиновники спочатку намагалися переконати американців у відсутності потреби захоплювати острів, посилаючись на достатню свободу дій для сил США, закладену в угоді.
Ці події відбуваються після того, як у регіоні розпочалася нова місія НАТО «Arctic Sentry», ініційована після претензій Трампа на Гренландію. Однак прем'єр-міністр Данії заявляла, що генсек НАТО не має повноважень вести переговори щодо суверенітету Гренландії від імені Данії, що додає складності до поточної дипломатичної ситуації.
«Якщо американці отримають усе, що захочуть, то жодної справжньої незалежності ніколи не буде. З таким самим успіхом ми могли б підняти свій прапор наполовину», — заявив Юстус Хансен, член Гренландського парламенту, висловлюючи глибоке занепокоєння місцевих жителів що це означає для їхнього майбутнього.
У публікації The New York Times зазначається, що «йдеться, по суті, про пункт постійної присутності, і гренландцям це не подобається», що підкреслює основне джерело напруги в переговорах.
Наразі майбутнє Гренландії залишається невизначеним. Результати цих переговорів визначать не тільки ступінь суверенітету острова, але й вплинуть на геополітичний баланс в Арктиці та взаємодію ключових світових гравців, включаючи США, Данію, Росію та Китай, на десятиліття вперед.