Тепер стане більше, – ексспівробітник СБУ назвав найбільший успіх атаки на Москву та область

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак в ефірі 24 Каналу пояснив, що головний наслідок цієї атаки не обмежується самим фактом прильотів по Московському регіону. За його словами, Україна могла намацати слабке місце в системі захисту столиці Росії, і це змінює для Кремля набагато більше, ніж здається на перший погляд.

Атака на Москву відкрила шпарину в російській ППО

Після удару по Москві Росія спробувала зробити вигляд, що майже нічого не сталося.

Нагадаємо! У ніч проти 17 травня 2026 року Сили оборони України здійснили наймасштабнішу атаку на Москву та Московську область від початку повномасштабної війни. У Міноборони України та СБУ заявили, що під удар потрапили Московський НПЗ, нафтоперекачувальні станції "Сонєчногорська" і "Володарське", завод "Ангстрем" та інші виробництва мікроелектроніки, а Володимир Зеленський назвав цю атаку відповіддю на затягування війни і постійні удари Росії по українських містах, наголосивши, що цілі в Московському регіоні були уражені на відстані понад 500 кілометрів від українського кордону.

Федеральні канали відвели на це мінімум часу, без деталей і пояснень, а головна реакція звелася до звичної спроби заховати проблему, щоб не руйнувати міф про повний контроль над столицею.

Поки що реакція Російської Федерації – це страусина позиція: голову в пісок. Ми нічого не бачимо, це означає, що нічого не відбувається, і коментувати відповідно нічого не будемо,
– сказав Ступак.

Але сам характер атаки, за його оцінкою, для Кремля значно небезпечніший, ніж короткий медійний шум. Ідеться не просто про черговий удар, а про ознаку того, що українські дрони змогли пройти через одну з найщільніших систем ППО в Росії.

Ексспівробітник СБУ розповів як ППО Москви дало збій під час атаки України по Росії: дивіться відео

Навколо Москви вибудувано три-чотири кільця протиповітряної оборони, загалом близько сотні точок захисту, включно з "Панцирами" біля ключових будівель у центрі. Попри це, українські дрони, зокрема гібридні з реактивними двигунами, змогли подолати щонайменше три з цих рубежів.

Судячи з інтенсивності, масштабу пробиття і зухвалості Збройних Сил України, я припускаю, що таких атак стане більше, бо швидше за все знайшли ключик, відмичку, шпаринку, як можна долати дійсно величезне скупчення російського ППО, яке знаходиться навколо Москви,
– наголосив він.

Саме це Ступак і вважає головним успіхом атаки, якщо слабке місце в обороні справді намацали, під більшим ризиком тепер опиняться не лише символічні цілі, а й важлива для Москви інфраструктура.

Які об'єкти навколо Москви тепер у зоні ризику?

Ступак звернув увагу на нафтопровід протяжністю майже 400 кілометрів навколо Москви, який забезпечує столицю нафтопродуктами і перекачує паливо від різних об'єктів до кінцевих споживачів. Якщо цей контур почнуть системно діставати, для Москви це означатиме вже не тільки нервову реакцію в медіа, а й проблеми для звичного функціонування великого міста.

Судячи з усього, цей нафтопровід буде під ударом. Це, знаєте, як у дикій природі: коли хижак бачить кров, він починає далі йти по сліду,
– наголосив він.

Окремо він згадав і Зеленоград на півночі Москви, де розташовані важливі для російського ВПК виробництва. За його словами, там є підприємство, яке можна вважати аналогом курського "Кремній Ел" – заводу, що був майже монополістом з виробництва мікроелектроніки, напівпровідників і деталей для ППО, "Іскандерів" та "Кинджалів".

До слова! 10 березня 2026 року російський завод мікроелектроніки "Кремній Ел" у Брянську, який працював на військово-промисловий комплекс і виробляв базові електронні компоненти для ракет, зазнав удару крилатими ракетами Storm Shadow. Олег Катков заявив, що після цього підприємство фактично знищено: ракети пройшли до цілі складним маршрутом в обхід ППО, а ураження такого чутливого виробництва вдарило по всьому ланцюгу виготовлення російського озброєння, зокрема компонентів для "Калібрів" та "Іскандерів", хоча не означало миттєвої повної зупинки ракетного виробництва в Росії.

Про спробу удару по цьому об'єкту вже повідомляли, і навіть якщо вона не дала результату, це не означає, що на цьому все завершиться.

Важливо! 16 травня та в ніч на 17 травня 2026 року Сили оборони України завдали серії ударів по військових і промислових об'єктах Росії, зокрема в Московській області. Генштаб повідомив, що для цього застосували новітні українські безпілотні системи RS-1 "Барс", FP-1 Firepoint та БАРС-СМ GLADIATOR, а серед уражених цілей були підприємство "Ангстрем" у Зеленограді, де виробляють мікросхеми для високоточної зброї.

Ступак припускає, що тиск на московський регіон не буде разовим, якщо Україні вдалося пройти крізь щільну оборону і дістатися до таких цілей, це означає, що війна для росіян і далі виходитиме з телевізора в їхню повсякденність.

Що показала масована атака на Москву?

У ніч проти 17 травня 2026 року масована атака на Московську область показала, що Росія не здатна надійно прикрити навіть столичний регіон. Кремль намагався применшити наслідки удару: Марія Захарова говорила про шкоду для цивільних, Дмитро Пєсков заспокоював росіян заявами про "ядерну державу", а державні телеканали присвятили атаці лише близько хвилини ефіру.

• Натомість у російському ультранаціоналістичному середовищі реакція була значно гострішою. Z-блогери відкрито говорили про провал ППО в Московській області, вимагали створити навколо Москви багаторівневу систему протиповітряної оборони і раннього попередження, а частина з них закликала до жорстких ударів у відповідь.

З вечора 16 травня до ранку 18 травня 2026 року Україна, за оцінкою Миколи Маломужа, завдала найбільшого за рік удару по Москві, де зосереджені одні з найважливіших об'єктів російського ВПК. Він наголосив, що саме в Москві та Підмосков'ї розташовані підприємства ракетного виробництва, чипів, радіоелектроніки, систем наведення та інших компонентів для війни.

• Маломуж зазначив, що удар по Москві мав не лише військовий, а й сильний психологічний ефект. Після вибухів, пожеж на важливих об'єктах і закриття аеропортів для росіян почав руйнуватися міф про повністю захищену столицю, а щільна ППО навколо Москви показала, що не гарантує безпеки.