Ця ніч змінила Москву: як найбільша атака дронів стала кошмаром для Путіна і чого чекати далі

Під ударом опинилися стратегічні цілі в Московському регіоні, зокрема нафтопереробні та нафтотранспортні об'єкти, а також промислові підприємства. Ексклюзивно для 24 Каналу політичні та військові експерти розібрали, що ця атака змінила в розумінні війни для росіян, які воєнні цілі виконані і яких кроків чекати далі від українських СБС.

Чим стала особливою атака на Москву?

Ця атака має комплексний характер і виходить за межі суто військового інциденту, переконаний політолог Ігор Чаленко. Атака одночасно формує військовий, інформаційний і політичний ефект, який буде впливати на подальшу динаміку війни.

Цікаво, що з російського боку була стримана або фрагментарна комунікація від офіційних структур і пропагандистських ресурсів. Це дещо контрастує з їхньою звичною практикою швидкого та масованого інформаційного реагування на удари по території України.

Російська риторика при цьому знову повертається до стандартних тез про "аналогов нєт" та демонстрацію нібито унікальних систем озброєнь. Однак у нинішніх умовах такі заяви виглядають радше як відтворення усталених наративів, ніж як новий зміст.

Удари по об’єктах у межах так званої "Великої Москви" можуть зачіпати як військову, так і енергетичну та логістичну інфраструктуру. При цьому сама система московської агломерації є складною й інтегрованою, що ускладнює розмежування окремих елементів.

Україна продовжує діяти в логіці асиметричної відповіді, концентруючись на ураженні тих об'єктів, які прямо або опосередковано забезпечують воєнну машину ворога. Це відповідає загальній стратегії поступового виснаження ресурсної бази.

А у політичному вимірі ситуація вкотре підсвічує відсутність передумов для швидкого завершення бойових дій. Росія не демонструє готовності до деескалації, натомість робить ставку на затяжний характер війни.

У цій ситуації ми просто показуємо, що Росія насправді стає слабшою, і безпосередньо стає слабшим Путінський режим,
– резюмував Чаленко.

Як атака на Москву підкосила Кремль: дивитись відео

Які наслідки наймасштабнішої атаки?

Атака українських безпілотників по Москві та Московській області призвела до ураження низки важливих об’єктів російської інфраструктури. Зокрема, під удар потрапили Московський НПЗ, нафтоперекачувальна станція "Сонячногірська", нафтоперекачувальна станція "Володарська" та завод "Ангстрем".

Як повідомив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, це суттєвий перелік стратегічно важливих цілей. На місцях фіксувалися вибухи та займання, що свідчить про влучання по об'єктах.

Військово-політичні завдання наші сили оборони виконали. і будуть продовжувати виконувати на московських болотах. І, звичайно, ми говоримо про психологічний момент,
– зауважив речник.

Частина ураженої інфраструктури безпосередньо пов'язана з нафтопереробленням та транспортуванням нафтопродуктів, а також має значення для російського військово-промислового комплексу.

Братчук звернув увагу, що завод "Ангстрем" займається мікроелектронікою, яка використовується у російському ракетобудуванні, тобто в системах озброєння, якими Росія завдає ударів по Україні. Також удари по нафтоперекачувальних станціях і НПЗ можуть впливати на логістику та постачання пального в Росії, що має довгострокові наслідки для її військових можливостей.

Що вибухало біля Москви: дивитись відео

Що починають розуміти росіяни?

Як вважає військовий аналітик Давид Шарп, удари дронів по Москві та Московській області потрібно розглядати як елемент поступової ескалації та взаємного стримування між сторонами. В

Коли Україна завдає ударів по об'єктах у глибині Росії, зокрема в районі Москви, це створює для російського керівництва складну дилему. З одного боку – є спокуса посилювати удари по Україні, з іншого – ризик отримати ще більш болісні удари у відповідь. Тобто кожен крок підвищує ціну подальшої ескалації.

Особливість ударів по Москві полягає не лише у військовому ефекті, а й у сильному інформаційному та психологічному впливі. Події в столиці одразу стають помітними для всього суспільства, не можуть ігноруватися владою і впливають на внутрішні настрої.

Цікаво, що після масованої атаки російські провоєнні блогери та пропагандистські ресурси відреагувалидоволі нервово – частина з них визнає, що удари стали системними та створюють для столиці відчуття постійної загрози. У їхніх дописах звучить роздратування через те, що українські безпілотники все частіше проривають ППО і досягають важливих об’єктів у глибині Росії. Також вони змушені констатувати, що навіть посилення захисту Москви не гарантує безпеки, а самі атаки дедалі сильніше впливають на внутрішні настрої в Росії.

Такі атаки змушують російське суспільство та еліти ставити питання щодо ефективності системи ППО і загального перебігу війни. Це додає додатковий політичний тиск на керівництво.

Як в Кремлі реагували на масштабну атаку: дивитись

Ігор Чаленко зазначає, що російське керівництво змушене реагувати на такі події або вигадувати пояснення із запізненням, адже удари по столиці неможливо приховати чи проігнорувати. Це автоматично створює інформаційний тиск на владу.

У Кремля виникає постійна потреба формувати нові наративи для внутрішньої аудиторії – пояснювати, чому війна триває і як подібні атаки вписуються в офіційну версію подій. Через це інформаційна реакція часто виглядає запізнілою або суперечливою.

Слова пана Мадяра, думаю, дійсно є пророчими. Хочеш не хочеш, скільки б ти не стягував "Панцирів" довкола Москви, не будував нових кілець багатоешелонованої оборони, але це кільце перетворюється в такого собі пакмена, де оборона просто проривається на наднизьких висотах. І цілі передбачені Силами Оборони для ураження все одно будуть досягнені,
– резюмував Чаленко.

Нагадаємо, що 17 травня "Мадяр" опублікувавфото безпілотника з написом "Moscow Never Sleeps", і натякнув, що епоха "одностороннього спокійного життя" для російської столиці завершилася. Шанси сторін у протистоянні вирівнялися, а відчуття безпеки для російської еліти в Москві та навколишніх районах суттєво змінилося.

Що відомо про найбільшу атаку на Москву?

У ніч на 17 травня Росія заявила про одну з наймасованішихатак безпілотників на Москву та Московську область від початку повномасштабної війни. За даними російських і українських джерел, у повітрі були сотні дронів, частину з яких нібито збили засоби ППО росіян, але значна кількість змогла прорватися до цілей у столичному регіоні.

Унаслідок атаки зафіксовано пожежі та ураженняна низці об’єктів інфраструктури. Серед них – Московський нафтопереробний завод у Капотні, нафтоперекачувальні станції та промислові підприємства, зокрема об'єкти, пов'язані з енергетикою та логістикою пального. Також повідомлялося про пожежі в районі аеропорту Шереметьєво, що призвело до скасування та затримок рейсів.

Було також ураженоСолнечногорську нафтоналивну станцію – важливий об'єкт паливної інфраструктури. Ця станція використовується для зберігання, перекачування та відвантаження бензину й дизельного пального та входить до системи магістральних нафтопродуктопроводів регіону.