Ви точно бачили цей храм на фото, але навіть не підозрювали, що він на Прикарпатті

Це – прикарпатське село Старуня, яке, до слова, знамените й багатьма іншими особливостями. З посиланням на ugccif.org.ua і не тільки розповідаємо про все це докладніше.

Як Старуня стала однією з духовних столиць Прикарпаття та хто такий Симеон Лукач?

Старуня – невелике село поблизу Богородчан в Івано-Франківській області, де вже кілька років розвивається один із дійсно незвичайних духовних комплексів України – Відпустовий центр блаженного Симеона Лукача. Офіційно він працює з 19 червня 2022 року.

Апостольська Столиця, тобто Ватикан, надала центру право повного відпусту. Це означає, що Старуня офіційно визнана Римом як місце паломництва з найвищим духовним статусом.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Симеон Лукач народився 7 липня 1893 року саме у Старуні. Як нагадали на "РБК-Україна", він був релігійним діячем і педагогом, змушеним вдаватися до підпільного єпископства під час радянських, зокрема сталінських репресій. Цей чоловік завдяки своїй діяльності став одним із символів стійкості та віри.

Він загинув як мученик. У 2001 році папа Іван Павло II проголосив Симеона Лукача блаженним священномучеником УГКЦ. Місцева громада першою встановила йому пам'ятник і щомісяця 29 числа збирається на нічні молитовні чування – ця традиція існує вже багато років і стала основою для народження цілого центру.

Відпустовий центр блаженного Симеона Лукача у селі Старуня на Прикарпатті: дивіться відео ukrainian_travels

Такої підземної базиліки немає більше ніде в Україні: чим особливе це місце у селі Старуня?

У Старуні, невеличкому селі, функціонують аж 5 храмів УГКЦ. Найстаріший – храм Святої Параскеви П'ятниці 1908 року, далі – Петра і Павла 2006, Вознесіння Господнього 2013, Благовіщення Пресвятої Богородиці 2023, і наймолодший – якраз собор блаженного Симеона Лукача, освячений у серпні 2025 року.

Цей собор є першою і поки єдиною підземною базилікою в Україні. Задум символічний: заглиблення у землю – знак підпільної молитви, а вівтарна частина, що виростає з пагорба – знак воскресіння Церкви після переслідувань. Усередині там є понад 2000 місць, і підлога з нахилом, щоб усі паломники добре бачили богослужіння.

Це, напевно, перший такий паломницький центр зі сучасними архітектурними формами храму. Ми передаємо і закладаємо в будівництво центру, який стоятиме на століття, те, чим живе Україна сьогодні: сучасні архітектурні форми й новітні мученики,
– розповіли отці Володимир Лукашевський та Юрій Сидір на ugcc.ua.

Цікаво, що там можна одночасно бути у храмі й бачити гори та небо – через скляну стіну, що відкриває панораму Карпат за вівтарем. А над усім цим стоїть 25-метровий металевий хрест завширшки 14 метрів, виготовлений у Дніпрі. Вночі підсвічений хрест видно за десятки кілометрів.

Паломницький потік до Старуні зростає з року до року. Люди приїздять зі Львівщини, Тернополя, Хмельниччини, Чернівців, Києва, ба й з-за кордону теж. На тамтешній території є ще Хресна дорога, 35 фруктових дерев у Саду новомучеників із QR-кодами до біографій кожного з них, музей підпільної УГКЦ, каплиця і джерело.

Старуня – це не тільки храми, а й мамонти, парк історії Землі та навіть невеличкий вулкан: дивіться відео viola.lifeandtravel

Мамонти, вулкан, парк історії Землі: чим ще відоме село Старуня?

Задовго до того, як тут виріс собор, Старуня вже була у світових підручниках. Річ у тім, що у 1907 році під час видобутку озокериту у місцевій шахті робітники натрапили на щось неймовірне – добре збережені туші мамонта і волохатого носорога льодовикового періоду. Не просто кістки – саме туші, з м'якими тканинами й шерстю, законсервовані у нафті й бітумі на глибині 12 – 17 метрів.

Вік мамонта розрахували вчені у 24 тисячі років, волохатого носорога – у 23 тисячі, а той, до слова, є єдиним у світі повністю збереженим екземпляром. Знахідки пішли до Львівського природознавчого музею.

На жаль, решток прадавньої людини у Старуні не знаходили. А проте на території села зафіксували сліди цілої низки поселень людей VII – V тисячоліть до нашої ери, враховуючи фрагменти кераміки та виробів із каменю, пишуть на karpaty.info. А ще – доісторичних комах, рослини, насіння, плоди та жабу.

Окремий феномен Старуні – грязьовий вулкан на околиці села, один із небагатьох таких у Карпатах. За однією з наукових гіпотез, він утворився на складці з кількох розломів земної кори.

Ще варто знати, що зовсім поруч, у сусідньому селі Підгір'я, працює Парк історії Землі Underhill. Це музей просто неба та розважальний простір зі скульптурами доісторичних тварин у повний зріст, зокрема родини мамонтів та носорога зі Старуні.

Які ще духовні осередки Прикарпаття варто відвідати у 2026 році?

Прикарпаття відоме не тільки Старунею, а й іншими кількома сильними духовними локаціями. Причім ті давно переросли межі звичайного релігійного туризму.

Передовсім, звісно, мовиться про Манявський скит – відоме туристичне та релігійне місце. Це не просто монастир, а історична пам'ятка XVII століття поруч ще й з одним із найвищих водоспадів Карпат. Тож їдуть туди не лише по молитву, а й по історію, природу та атмосферу давнього чернецтва.

Інша важлива локація – це Гошівський монастир у селі Гошів, греко-католицька святиня на високому пагорбі. ЇЇ справедливо вважають одним із найбільших центрів паломництва у Карпатах. Монастир прославився чудотворною іконою Божої Матері, а у 2009 році папа Бенедикт XVI благословив золоту корону цієї ікони.