Забутий модний тренд 1920-х років: чому жінки розмальовували коліна

Коли з'явився тренд на розпис колін і чому жінки розмальовували їх, пояснюють у виданні Oddity Centra.

Чому жінки у 1920-х роках розмальовували собі коліна?

Насправді тренд на розпис колін з'явився в епоху так званих "флаперок". Це були молоді жінки, які ламали тогочасні модні та соціальні правила, зокрема вони носили коротші спідниці, опускали панчохи нижче колін або взагалі відмовлялися від них.

Тобто поява тренду напряму пов'язана зі змінами жіночої моди у 1920-х роках, коли одяг став значно відкритішим. Внаслідок цього коліна жінок вперше стали помітною частиною образу, а макіяж на них перетворився на спосіб привернути увагу.

• Спочатку жінки використовували звичайні рум'яна – кремові, пудрові чи рідкі. Та вже до середини 1920-х років мода вийшла далеко за межі косметики й перетворилася на справжнє мистецтво.
• Коліна почали розмальовувати вручну акварельними та олійними фарбами. Одні жінки робили це самостійно, а інші зверталися до художників.

Якими були коліна, коли їх розмальовували / Фото Bettmann

У 1925 році читач Tampa Bay Times описував цей тренд як нову моду серед "надзвичайно розкішних жінок". За його словами, деякі малювали на колінах своїх коханих, інші – цілі морські сцени з кораблями, а окремі мініатюри були настільки деталізованими, що їх доводилося розглядати через лупу. Подекуди тренд ставав навіть приводом для жартів.

Доволі відомою є історія домогосподарки Кларіс Вілсон, яка замовила намалювати на своїх колінах портрети нових собак, щоб позлити чоловіка. У відповідь чоловік нібито теж замовив на власних колінах портрети 2 найпривабливіших жінок міста.

Розпис став не лише модною забаганкою, але й своєрідним символом бунту та жіночої свободи. Через цей тренд дівчат навіть сварили батьки, а деяких карали у школі. Загалом тренд на розпис колін проіснував всього близько 10 років, але став яскравою частиною епохи звільнення жінок від патріархальних обмежень.

Що передувало виникненню моди на розпис колін?

Тренд на розмальовані коліна не з'явився не випадково, а виріс із глобальних змін у моді та культурі 1920-х років. У Vogue згадується, що це був час так званих "флаперок".

Цей термін – "флапер" – мав певну передісторію: дехто вважав, що він стосується юнаків, які вирішували розстібати свої калоші, дозволяючи їм тріпотіти з кожним кроком, але інші пов'язують слово "флапер" з вікторіанським терміном, який використовувався для опису молодих повій.

Водночас у той самий період формувався стиль "La Garçonne" – образ із коротким волоссям, капелюшками, низькими таліями та прямими силуетами, який навмисно "спрощував" жіночу фігуру. Це була естетика, що відходила від підкресленої жіночності й орієнтувалася на свободу руху та нову роль жінки в суспільстві.

Паралельно моду змінювали й інші культурні явища. Коротка стрижка боб стала настільки популярною, що у 1926 році журнал Vogue навіть писав: у модних ресторанах Парижа та Нью-Йорка майже неможливо побачити жінку з довгим волоссям – боб став нормою.

Важливу роль у модній революції відіграла і дизайнерка Coco Chanel, яка запропонувала жінкам зручніші речі та зробила чорний колір повноцінною частиною повсякденної моди. Її маленька чорна сукня стала настільки знаковою, що видання порівнювало її вплив із революцією автомобіля Ford T.

Усе це формувало нову візуальну мову десятиліття, де тіло жінки вперше ставало "полем для експерименту". Саме в цій атмосфері свободи, сміливих образів і культурного зламу розпис колін перестав бути дивиною, а став логічним продовженням епохи.

Хто з відомих людей перевернув світову моду?

Ще раніше ми писали про те, щоодна із найвпливовіших постатей у fashion-індустріїбула Анна Вінтур, чий вплив розкрився вже у сучасну епоху модних медіа, тобто значно пізніше, аніж у 1920-х роках.

Як зазначає Britannica, Вінтур очолювала американський Vogue з 1988 по 2025 рік – майже 40 років. А після завершення роботи на посаді головної редакторки вона залишилася в Conde Nast як глобальна директорка контенту.

• Нагадуємо, що Анна Вінтур народилася 3 листопада 1949 року в Лондоні в родині редактора газети, що безперечно вплинуло на її майбутню кар'єру.

• Вона рано залишила школу та вже у 1960 – 1970-х роках почала працювати в модних журналах, поступово формуючи свій редакторський стиль.

• Згодом вона переїхала до США, де стала однією з ключових фігур нью-йоркської fashion-індустрії.

Після того як Вінтур очолила Vogue, вона радикально змінила підхід журналу до моди, почавши ставити на обкладинки не лише моделей, а й акторок, спортсменок і політикинь. Серед них були Ніколь Кідман, Серена Вільямс та Гілларі Клінтон, що зробило моду більш відкритою та масовою. Також вона запустила Met Gala як глобальну подію.

Такий підхід до моди як до культурного інструменту перегукується з трансформаціями 1920-х років, коли стиль уперше почав працювати як форма соціального висловлювання.