Чи зможе Путін втягнути Білорусь у війну: генерал армії спрогнозував

Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж в ефірі 24 Каналу оцінив, наскільки реалістичним є такий розвиток подій. За його словами, загрозу ігнорувати не можна, але зараз важливо не панікувати, а дивитися на реальні можливості Росії та Білорусі.

Чи готова Білорусь до війни проти України?

Після зустрічі Володимира Зеленського з керівниками Генштабу, СБУ, СЗР і ГУР пролунала пряма заява про те, що Росія дедалі активніше намагається втягнути Білорусь у війну. Серед можливих сценаріїв назвали або загрозу для Київщини й Чернігівщини, або спробу тиску на одну з європейських країн.

Нагадаємо! 15 травня 2026 року Володимир Зеленський заявив, що Росія продовжує намагатися втягнути Білорусь у війну проти України і для цього проводила додаткові контакти з Олександром Лукашенком. Він також сказав, що Москва розглядає варіанти дій з білоруської території або проти Чернігівсько-Київського напрямку, або проти однієї з країн НАТО, а в Україні вже доручили посилити цей напрямок і підготувати план реагування.

Маломуж пояснив, що ці ризики давно відомі, їх відстежують, але змішувати готовність до різних сценаріїв із панікою не варто.

Я б сьогодні не нагнітав ситуацію. Ці відомості давно відомі. Ми готуємося до різних сценаріїв, знаємо ситуацію в білоруському керівництві і маємо потужну систему оборони на кордоні з Білоруссю. Тепер уже не буде 22-го року,
– сказав Маломуж.

Росія зараз не має достатніх сил навіть для того, щоб результативно діяти на ключових ділянках фронту в Україні. На цьому тлі відкривати ще один великий напрямок через Білорусь для неї було б надто складно. Найімовірніше, мова може йти про провокації, диверсійні дії або обмежене використання окремих підрозділів, але не про повноцінний наступ уздовж усього кордону.

Білоруська армія – 50 тисяч, вона точно не піде. Спецназ 8 – 9 тисяч може піти. Щодо країн НАТО, малоймовірно, що вони розпочнуть таку операцію, тим більше з території Білорусі,
– наголосив генерал армії.

Для Лукашенка велика війна теж виглядає вкрай невигідною. Білоруські війська не готові до такого сценарію, а їхня пряма участь у бойових діях може обернутися для мінського режиму тяжкими наслідками. Тому білоруський напрямок і далі лишається інструментом тиску і можливих провокацій, але не ознакою неминучого нового наступу.

Навіщо Росія знову підіймає тему Білорусі?

Росія розкручує білоруський напрямок не лише для залякування, а й для цілком практичної мети. Кремль намагається змусити Україну тримати частину сил на півночі, щоб їх не можна було повноцінно перекинути на східний фронт.

Генерал армії пояснив чому Лукашенко не готовий втягувати Білорусь у війну: дивіться відео

Паралельно цим самим Москва тисне і на Захід, показуючи, що здатна розширювати зону нестабільності й далі погрожувати сусідам України.

Росія нагнітає ситуацію для того, щоб відтягувати великі війська і не дати їм працювати на східному фронті. Це ще одне завдання. Ну і зрозуміло, це тиск на Захід, щоб деякі країни зменшили ефективність підтримки України,
– сказав Маломуж.

Для самого Лукашенка велика війна лишається вкрай небезпечною, він і далі може підтримувати провокації, демонструвати лояльність Путіну і створювати напругу біля кордону, але пряме втягування Білорусі у масштабні бойові дії загрожує вже самому режиму в Мінську.

Розпочати цю війну для Лукашенка це буде надзвичайно невигідно в цілому. Якісь провокації щодо війни можуть завершити його каденцію не просто політичну, а й фізичну,
– наголосив генерал армії.

Тому зараз білоруський напрямок лишається передусім інструментом шантажу, демонстрації загрози і можливих локальних провокацій. Але ознак того, що Мінськ готовий кинути свою армію в повномасштабну війну проти України немає.

Лукашенко тягне час, а білоруська армія не готова

Військовий оглядач Денис Попович пояснив, що зараз Лукашенко радше намагається виграти для себе час, ніж справді готується віддати наказ про вступ у війну. Йому потрібно показувати лояльність Путіну, але водночас не хочеться остаточно псувати контакти зі Сполученими Штатами, де для Мінська з'явилися обережні сигнали про часткове потепління.

Він намагається сидіти на двох стільцях одним місцем. З одного боку, робити добре Путіну, а з другого боку він не хоче жертвувати відносинами зі Сполученими Штатами, які почали в нього потроху налагоджуватися,
– сказав Попович.

Тому заяви про мобілізацію чи готовність діяти з білоруського боку він сприймає передусім як демонстрацію для Кремля. Так Лукашенко намагається відтягнути момент, коли Путін почне вимагати від нього вже не слів, а конкретних кроків.

Тому це поки що інформаційні заяви, демонстрація готовності, щоб відтягнути час, коли Путін його припере до стінки,
– зазначив військовий оглядач.

Додатково стримує Мінськ і стан власної армії, вона малочисельна, не відповідає сучасним вимогам війни і не має належного досвіду дронової боротьби.

Білоруська армія на сьогоднішній день не відповідає сучасним вимогам. Немає досвіду дронової боротьби. Лукашенко фактично все віддав Путіну – техніку, боєприпаси, броню,
– сказав Попович.

Він пояснив, що ще кілька років тому Мінськ активно допомагав Москві матеріально, але тепер сам опинився зі значно слабшими можливостями. Частину ролі донора для Росії вже перебрала на себе Північна Корея, а білоруське військо лишилося малочисельним і неготовим до війни такого типу, яку зараз ведуть проти України.

Важливо! 18 травня 2026 року Дмитро Пєсков відкинув заяви про можливий наступ з боку Білорусі і назвав слова Володимира Зеленського спробою "підбурювання" та продовження війни. Водночас Павло Нарожний зауважив, що такий сценарій теоретично можливий, але для нього Росії потрібен час і ударне угруповання.

Через це пряме вторгнення для Лукашенка виглядає надто ризикованим. Він добре розуміє, чим для нього може закінчитися наказ білоруським військам зайти в Україну, тому й далі намагатиметься триматися на межі між демонстрацією лояльності Кремлю і небажанням втягувати свою армію у велику війну.

Що відомо про загрозу з боку Білорусі?

18 травня 2026 року Білорусь і Росія почали спільні навчання ракетних військ та авіації, під час яких відпрацьовують дії із застосуванням ядерного озброєння. У Міноборони Білорусі назвали це плановою підготовкою, а в Україні наголосили, що кордон на цьому напрямку укріплений і військові готові до будь-якого розвитку подій.

Павло Паліса зазначив, що поки в Білорусі зберігається лояльний до Путіна режим, Україна змушена розглядати її як потенційну загрозу. Водночас він не бачить зараз можливості для правдоподібної провокації без зосередження серйозного угруповання, але припускає, що Росія могла використовувати територію Білорусі для керування безпілотниками.

Андрій Демченко сказав, що біля кордону з Україною зараз не фіксують переміщення білоруських військових чи техніки. Водночас він наголосив, що загроза зберігається, бо Росія в будь-який момент може використати Білорусь як майданчик, а сам Мінськ продовжує ядерний шантаж.