Чому одні країни вбивають диких тварин, а інші — ряують: історики знайшли відповідь

Те, чи вб’ють дику тварину, яка зайшла в людське середовище, чи спробують її переселити — залежить не лише від законів країни, а й від колоніального минулого, релігії та культурного впливу корінних народів. До такого висновку дійшли вчені Університету штату Колорадо після масштабного опитування майже 18 500 людей у 33 країнах Європи та Америки.

Про це пише Earth.

Пума в передмісті — вбити чи переселити?

Коли гірський лев наближається до житлового кварталу в США, влада зазвичай швидко вдається до летального контролю. У Латинській Америці ягуара, який загрожує худобі, швидше переселять або просто терпітимуть поруч.

Дослідники пояснюють це двома принципово різними поглядами на тварин. Перший — «мютуалізм» — розглядає дику природу як частину спільноти, що має цінність поза межами людського використання. Другий — «домінування» — вважає тварин ресурсом, яким людина може керувати або який може усувати за потреби.

Результати опитування показали чіткий розподіл: країни Латинської Америки отримали найвищі показники мютуалізму та найнижчі — домінування. Північна Америка і північна Європа продемонстрували протилежну картину. Південна Європа опинилась посередині — ближче до Латинської Америки, ніж до північних сусідів.

Один із результатів особливо здивував дослідників: Латинська Америка виявилась більш мютуалістичною, ніж Іспанія та Португалія — країни, що її колонізували.

Колонізатори принесли не лише мову, а й ставлення до природи

Дослідники помітили, що карта цінностей щодо дикої природи майже збігається з картою колоніального впливу. Британські колонії будувались на засадах освоєння і заселення, іспанські та португальські — на видобутку ресурсів.

«Релігійна орієнтація країн Північної Європи закликала до домінування людини над природою — на відміну від Південної Європи. Сучасні цінності відповідають цим відмінностям», — пояснив провідний автор дослідження, професор Майкл Манфредо з Університету штату Колорадо.

Протестантська Реформація зміцнила ідею контролю людини над природою на півночі Європи. Коли ці суспільства розширювались до Америки, вони несли ці переконання з собою — і з часом ті вкоренились у законах, практиках землекористування та суспільних установках.

Але чому Латинська Америка виявилась навіть більш дружньою до тварин, ніж метрополії? Вчені вважають, що ключову роль зіграли корінні народи. На момент колонізації в регіоні проживало понад 50 мільйонів людей із власними, відносно сумісними з іберійськими поглядами на природу. Злиття цих культур і сформувало унікальний мютуалістичний підхід.

Чому це важливо для охорони природи сьогодні

Висновки дослідження мають пряме практичне значення. Міжнародні організації з охорони природи нерідко намагаються перенести успішні стратегії з однієї країни до іншої — і зазнають невдачі, ігноруючи місцеві культурні цінності.

«Збереження дикої природи — глобальна проблема. І якщо не брати до уваги культурні відмінності — успіху досягти буде важко. Те, що є прийнятною практикою в одній країні, може бути неприйнятним в іншій», — наголосив Манфредо.

Зміни в суспільних установках відбуваються, але повільно. У США, наприклад, фіксують поступовий зсув у бік мютуалізму — особливо серед міського населення з вищим рівнем освіти та доходів. Проте, за словами співавторки дослідження професорки Тари Тіл, важливо регулярно відстежувати суспільну думку — щоб переконатись, що державна політика відповідає очікуванням людей, для яких вона створена.

Олександр Сирський / © Олександр Сирський Шерон Стоун / © Associated Press Діти / © pexels.com Усміхнений павук Theridion himalayana / © скриншот з відео