Путін їде в Пекін: чого очікувати? 5 зауважень до візиту очільника Кремля в КНР

1. Візит Трампа в Пекін застабілізував відносини Вашингтона і Піднебесної. Водночас ми поки не розуміємо, чи залишилося щось за лаштунками, адже настільки високе представництво бізнесу, яке поїхало разом з Трампом, в теорії, передбачає якісь ширші домовленості. Цілком реально, що ми їх побачимо у вересні, під час візиту китайського лідера в США. Якщо це так, то це може бути однією з передвиборчих фішок Трампа, якщо така угода все ж зʼявиться.
2. Як би там не було, але сторони точно домовилися про два перемирʼя: торгове і тайванське. Водночас США мають в кишені закриту Ормузьку протоку, а Китай — рідкісноземельні метали. Перші розуміють: відкриття Ормузу полегшує життя Китаю і зменшує вигоду американських нафтових компаній, другі знають, що без рідкоземів США не проживуть як мінімум ще кілька років.
3. На цьому тлі візит Путіна в Пекін навряд чи буде проривним. Кілька днів тому я вже писав: Росія пробує продати одне й те саме Китаю та Америці (Північний морський шлях та вуглеводні і рідкісноземельні метали Арктики). Водночас Росія дуже хоче, щоб купили обидва, таким способом зробивши Росію необхідною і для США, і для КНР. В нас явно недооцінюють цю гру росіян, хоча вона потенційно може стати для нас проблемою.
4. Щодо самого візиту Путіна, то зараз він їде в Пекін для підтвердження нинішнього статус-кво. Водночас Китай точно буде вимагати поступок, насамперед — у виділенні територій для майбутньої інфраструктури по Північному морському шляху. Річ у тім, що КНР вже запустила свої північні торгові каравани і будує кораблі саме для цього шляху (не атомні криголами, а саме кораблі). Але ці каравани йдуть без зупинки, не заходячи в порти, насамперед через відсутність нормальних баз і логістичної інфраструктури. На мою думку, головний лакмусовий папірець цього візиту — це саме поступки чи їх відсутність в питаннях Арктики і її ресурсів.
5. На жаль, українське питання на переговорах США — Китай взагалі не піднімалося. І головна причина — відсутність України в китайській повістці дня. Я повторю ще раз те, що говорю вже давно: переговори в трикутнику Україна–Росія–США в абсолютному глухому куті. Вихід із цього глухого кута, на мою думку, лежить в розширенні переговорної групи і розширенні взагалі поля переговорів. Але поки цей варіант не сприймається ні в Києві, ні тим більше в Москві. Вашингтон взагалі не мислить цими категоріями. Проте у нас є час до вересня, щоб змінити цю ситуацію і вставити українське питання в порядок денний зустрічі Трамп–Сі.

Джерело.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.