РЕБ більше не рятує: як російські дрони-ждуни перетворили кожну дорогу на фронті на пастку

Ще рік тому дрон-ждун був відносно передбачуваною загрозою – він сидів у засідці на радіоканалі, і досвідчений екіпаж із РЕБом мав хоча б теоретичний шанс його виявити. У 2026 році ця логіка більше не працює. Перехід на оптоволоконне керування зробив цілий клас дронів практично невидимим для стандартних засобів радіоелектронної боротьби. Це перетворилося на щоденну реальність на всіх основних логістичних маршрутах.

Проблема не лише в технології, а й у масштабі застосування. За даними батальйону безпілотних систем 30-ї ОМБр, з початку 2026 року ждуни виставляються фактично цілодобово – і на трасах, і в полях. Їхня головна мета – не знищити окремий автомобіль, а системно задушити постачання: вдарити по логістиці, виснажити особовий склад, відрізати передній край від тилу. Для цього вже доводиться виділяти окремі екіпажі дронів виключно на пошук і знищення ждунів.

Як працює ця загроза, чому РЕБ більше не є універсальною відповіддю і що українська сторона протиставляє новому поколінню дронів – 24 Канал проаналізував разом із авіаційним експертом Анатолієм Храпчинським, співзасновником Contra-Drone Тимофієм Юрковим і військовими.

Як дрони-ждуни змінилися у 2026 році – і чому РЕБ більше не рятує?

Загроза від дронів-ждунів суттєво зросла після того, як з'явилася можливість керувати ними через оптоволоконний зв'язок, пояснює 24 Каналу Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт і директор із розвитку оборонного підприємства. На відміну від радіоканалу, оптоволокно не обмежує дрон радіогоризонтом – і саме це відкрило нові можливості для їхнього масового застосування на лінії зіткнення.

Наразі українські військові вдаються до візуального виявлення ждунів – зокрема, розвідувальні дрони патрулюють основні логістичні шляхи. Однак Храпчинський попереджає, що противник вже працює над наступною ітерацією: зміною зовнішнього вигляду дронів під природні об'єкти.

Перехід на оптоволокно фактично нівелює засоби радіоелектронної боротьби: ні РЕБ, ні РЕР не здатні виявити такий дрон, оскільки він не випромінює радіосигналу. Щойно противник залучає радіоканал – пілоти себе демаскують і мусять перебувати поряд. Але поки дрон на волокні, стандартні сенсори безсилі.

Важливо розрізняти два типи ждунів, наголошує експерт:

• Перший – наземний, що стоїть вздовж логістичних маршрутів і чекає на ціль.
• Другий – дрон-матка, яка курсує в небі й в потрібний момент відпускає ударний дрон на радіоканалі. Проти наземних ждунів найефективнішим є кінетичне знищення; проти маток – складніший комплекс засобів.

Ця технологія дорога, тому що використовується класична система радіолокації, яка дозволить виявляти будь-які повітряні об'єкти або спроби атаки. Але це єдиний шлях, який може захистити техніку від таких уражень. Нас знов повертають у напрямок розробки кінетичних засобів захисту тяжкої техніки,
– каже Храпчинський.

Паралельно в Україні вже розробляють власні дрони-матки. У зв'язці з FPV-дроном така система здатна працювати на відстані понад 150 кілометрів – і, за словами Храпчинського, це принципово змінює логіку застосування.

"Ждуни" з дронів-маток: наскільки велика загроза і як з нею боротися?

Дрони-матки, які кружляють над територією і скидають ударні FPV-дрони, – не надто велика загроза, вважає Тимофій Юрков, співзасновник компанії-виробника засобів захисту для військових Contra-Drone. За своєю суттю матка – це великий апарат літакового типу або квадрокоптер, що виконує роль ретранслятора між наземною станцією й ударним дроном.

Головна перевага такої схеми – дрон не долає весь шлях через лінію зіткнення, а вже перебуває в зоні реагування. Водночас Юрков наголошує, що РЕБ пригнічує матки, так само як і будь-який інший дрон на радіоканалі.

Окремо Юрков виділяє так звані дрони-закладки: їх залишають на дорозі – або диверсанти вручну, або скидають матки – і керують через радіоканал чи ретранслятор. Такий дрон чекає на ціль: або підпускає машину ближче, або одразу летить на неї. Ця схема також піддається глушінню РЕБом, тому її частка залишається невеликою.

Що стосується оптоволоконних ждунів – навіть вони не позбавлені вразливостей: волокно легко рветься, і сильний вітер може знищити дрон без жодного втручання з українського боку. Загальна тенденція, втім, однозначна – перехід від радіо до оптики відбувся і триває.

Що військові кажуть про дрони-ждуни?

У батальйоні безпілотних систем 30 ОМБр 24 Каналу прокоментували, що активність FPV-ждунів з початку 2026 року збільшилась. Росіяни виставляються "ждунів" практично 24/7 на всіх виявлених маршрутах, як на трасах, так і в полях.

Через це українські військові змушені виділяти окремі екіпажі БпЛА для пошуку та знищення цих ждунів.

Працюють в основному по легкій та важкій автомобільній техніці, бойових броньованих машинах та наземних роботизованих комплексах. Тобто все те, що здійснює логістику, з метою перекрити все постачання тим самим максимально виснажити особовий склад на передньому краю,
– кажуть у 30 ОМБр.

Основні методи боротьби з російськими "ждунами" – це дрон зі скидом, або зі сіткометом, кажуть військові. Також залучають вогневі групи, які пішим ходом перевіряють основні маршрути та знищують стрілецькою зброєю. І тільки в окремих випадках застосовують FPV-камікадзе.