Росія почала операцію проти Латвії: що задумав Кремль та яку пастку готують для Трампа

СЗР РФ почала інформаційну операцію проти Латії та країн Балтії загалом та погрожує ударами по країнах НАТО. Експерти пояснили, що за цим стоїть.

Про що йдеться у матеріалі:

Російська Служба зовнішньої розвідки заявила, що Україна нібито готує удари дронами по території РФ із використанням території Латвії. У Москві стверджують, що Київ уже отримав згоду Риги на проведення таких операцій, а до країни нібито перекинули українських фахівців із безпілотних систем. Одночасно Кремль пригрозив "відплатою" та заявив, що членство Латвії в НАТО "не захистить" її у випадку подібних атак.

Главред зібрав головне, що варто знати про погрози Кремля країнам Балтії та що означає така інформаційна операція Росії проти Латвії.

Про що йдеться у заяві російської СЗР

У звіті російської Служби зовнішньої розвідки стверджується, що командування ЗСУ нібито готує нові удари по об’єктах паливно-енергетичної та військової інфраструктури в тилових регіонах Росії. У РФ такі атаки називають "терористичними".

У документі також заявляється, що Україна нібито планує використовувати не лише повітряні коридори через країни Балтії, а й запускати безпілотники безпосередньо з території цих держав. У російській розвідці вважають, що це дозволить скоротити час підльоту дронів до цілей та підвищити ефективність атак. Водночас країни Балтії раніше вже спростовували подібні заяви Кремля та наголошували, що Україна не попереджає НАТО про маршрути безпілотників, які прямують до Росії.

"Незважаючи на побоювання латвійської сторони стати жертвою удару у відповідь з боку Москви, київська влада переконала Ригу дати згоду на проведення операції. Українці наголошували на тому, що точне місце запуску БПЛА визначити буде неможливо. У результаті печерна русофобія нинішніх правителів Латвії виявилася сильнішою за здатність до критичного мислення та почуття самозбереження. До Латвії вже направлені військовослужбовці Сил безпілотних систем ЗСУ. Вони розміщені на латвійських військових базах "Адажі", "Селія", "Ліелварде", "Даугавпілс" та "Екабпілс"", - йдеться у матеріалі.

У СЗР РФ також заявили, що сучасні засоби розвідки нібито дозволяють точно визначати місця запуску дронів, а необхідні дані можуть бути отримані після аналізу уламків безпілотників. Як приклад там згадали нібито спробу атаки на резиденцію президента Росії наприкінці 2025 року.

В цьому контексті варто одразу ж додати, що повідомлення про нібито удар по резиденції російського диктатора та воєнного злочинця Володимира Путіна вважаються недостовірними, оскільки російська сторона не надала жодних підтверджень інциденту. Українська влада та міжнародні розвідки також заперечували факт такої атаки. У публічних заявах і аналітичних матеріалах лунали припущення, що ця історія могла бути інсценізацією або елементом дезінформаційної кампанії.

Після цього в Росії фактично пролунали погрози на адресу Латвії щодо можливих ударів по так званих "центрах ухвалення рішень".

"При цьому не зайвим буде нагадати, що координати центрів прийняття рішень на латвійській території добре відомі, а членство країни в НАТО не захистить пособників терористів від справедливої відплати", - погрожують росіяни.

В Росії почали погрожувати країнам Балтії

Коментуючи абсурдні заяви російської Служби зовнішньої розвідки про нібито підготовку ударів по Росії з території Латвії, голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов припустив, що подібні дії можуть бути пов’язані з внутрішньополітичними проблемами в самій Латвії.

За словами українофоба та вірного служителя кремлівського режиму, Росія не виключає можливості сприяння Україні з боку латвійської сторони. Він стверджував, що більшість місць виробництва та запуску безпілотників в Україні нібито перебувають під контролем РФ, тому Україна буцімто шукає альтернативні майданчики для запуску дронів.

"У Латвії зараз відбувається зміна уряду після останнього скандалу, пов'язаного з БПЛА, тому, можливо, вони намагаються в цій каламутній воді щось зловити. Не виключено, що надійшло певне доручення європейської верхівки, яка давно вже списала Україну і вважає, що така ж доля чекає на Латвію та інші країни Балтії", — сказав він в коментарі російським пропагандистським ЗМІ.

Картаполов також заявив, що будь-яка допомога Латвії ЗСУ розцінюватиметься Москвою як участь у агресії проти Росії. На його думку, у такому випадку навіть механізми колективної оборони НАТО не гарантуватимуть країні захисту від серйозних наслідків.

Як розуміти заяву СЗР РФ

Водночас спеціальний кореспондент Російської служби BBC Ілля Барабанов спробував пояснити появу заяв СЗР РФ із звинуваченнями на адресу Латвії.

За його словами, ще минулого тижня російська зовнішня розвідка оприлюднила іншу заяву, у якій стверджувала, що Служба безпеки України нібито скуповує російські патріотичні Telegram-канали для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Росії.

Барабанов також звернув увагу, що СЗР під керівництвом Сергія Наришкіна, який очолює службу з 2016 року, останнім часом регулярно публікує заяви, які викликають насмішки навіть серед прихильників російської провоєнної риторики.

Зокрема, він нагадав про резонансну заяву від січня цього року, де константинопольського патріарха Варфоломія назвали "антихристом у рясі". Крім того, на початку квітня відомство попереджало країни ЄС щодо можливого створення ними власної ядерної зброї, супроводжуючи це різкими звинуваченнями європейських лідерів у "русофобії" та політичній безвідповідальності.

Журналіст зазначив, що раніше подібна риторика була характерна переважно для депутатів Держдуми або представниці МЗС РФ Марії Захарової, однак тепер її відкрито використовує і російська розвідка.

"З одного боку, такого роду заяви можна сприймати з іронією. З іншого, після 24 лютого 2022 року, коли почалася велика війна, в яку багато хто не вірив, будь-який такий прес-реліз викликає у безлічі людей зрозумілі побоювання. Особливо в умовах того, що російська влада веде планомірну політику залякування країн Балтії. Тепер до неї приєдналася СЗР — у властивому для себе тоні", - підсумував він.

Реакція МЗС

У Міністерстві закордонних справ України спростували заяви російської Служби зовнішньої розвідки про нібито готовність Латвії надати свою територію українським Силам оборони для здійснення повітряних ударів по Росії.

Про це у соцмережі X повідомив речник МЗС України Георгій Тихий. За його словами, останні заяви Москви щодо підготовки атак на Росію з території Латвії не мають нічого спільного з реальністю.

"Ми офіційно спростовуємо їх. Україна не використовує територію чи повітряний простір Латвії у своїх операціях проти Росії та не має наміру цього робити", — написав він.

Тихий підкреслив, що подібні звинувачення є частиною ширшої пропагандистської кампанії Кремля, спрямованої на дестабілізацію суспільних настроїв у Латвії та інших країнах Балтії.

Латвійська сторона також відкинула ці звинувачення. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже назвала заяви російської розвідки брехнею.

"Росія знову бреше! Цього разу це СЗР або Служба зовнішньої розвідки, яка проводить дезінформаційну кампанію проти Латвії. Факт: Латвія не надає повітряний простір для атак на Росію. Це кілька разів пояснювали російським представникам", - зазначила вона.

Реакція президента Латвії та Офісу президента України

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс відкинув звинувачення Росії щодо нібито підготовки запуску українських безпілотників з території країни, назвавши такі заяви брехливими.

"Росія бреше, стверджуючи, що Латвія дозволяє будь-якій країні використовувати латвійський повітряний простір і територію для нанесення ударів по Росії чи будь-якій іншій країні", – написав він у соцмережі Х.

Водночас в Офісі президента України наголосили, що не варто зосереджуватися на змісті заяв російської СЗР про нібито підготовку ударів із території Латвії. Натомість, за словами радника президента з комунікацій Дмитра Литвина, слід звертати увагу на сам напрямок російської риторики, оскільки це є продовженням погроз Кремля на адресу країн НАТО.

"Російська СВР перебуває під впливом алкогольних фантазій вже доволі давно, тому ми не радимо звертати увагу на зміст того, що вони заявляють, але радимо звертати увагу на напрямок, в якому вони фантазують – очевидно, що це продовження лінії погроз країнам НАТО", – сказав він у коментарі "Інтерфакс-Україна".

Що може готувати Росія проти країн Балтії

Глава Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що керівник російської Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін та сама СЗР РФ давно відомі поширенням фейків в рамках своїх інформаційних операцій.

"Вони спалилися в свій час з кабельними диверсіями, а також з іншими провокаціями в ЄС. Зараз брешуть про те, що Росію можуть "атакувати з території Латвії". Звичайні страшилки, направлені на країни Балтії. Але Наришкін - примітивний, старий маразматик. З території Латвії атакувати РФ ніхто не планував навіть. Ні Латвія, ніхто. Для цього і потреб не було взагалі, їх ППО настільки диряве і вибите, що РФ чудово атакується з інших локацій у відповідь на їх злочинні удари по наших громадянах", - наголосив він.

Очільник ЦПД також звернув увагу, що заяви СЗР РФ нерідко передують підготовці певних дій або провокацій з боку Росії. У зв’язку зі зростанням агресивної риторики Кремля щодо країн Балтії та можливими намірами здійснювати дронові чи гібридні провокації проти держав НАТО, Коваленко припустив, що Росія може готувати нові ворожі кроки.

Чому Путін не зможе швидко окупувати країни Балтії

Росія, ймовірно, намагатиметься перевіряти готовність НАТО до оборони не лише в країнах Балтії, хоча саме вони залишаються особливо вразливими через близькість до російського кордону. Про це заявив економіст, політик і громадський діяч, а в минулому заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов.

Він також звернув увагу на наявність у Латвії та Естонії частини російськомовного населення, яке, на його думку, Кремль може розглядати як потенційний канал поширення власного впливу.

За словами Мілова, Путіну вигідно підтримувати атмосферу постійної напруги, адже однією з його цілей є залякування та перевірка готовності НАТО до колективного захисту. Він вважає, що Кремль уважно спостерігає за тим, наскільки союзники дотримуватимуться взаємних зобов’язань у межах альянсу.

"Нинішня активізація теми навколо країн Балтії пов'язана з тим, що Путін бачить: єдність НАТО під питанням. У цій ситуації він хоче додатково продемонструвати, що єдності вже немає, і частина членів НАТО не захоче брати участь в активній обороні країн Балтії. Така його мета", - наголосив він.

Мілов, який останні п’ять років проживає в Литві після виїзду з Росії, зазначив, що бачить у регіоні високий рівень готовності до оборони. Він наголосив, що країни Балтії можуть розраховувати на підтримку таких держав, як Фінляндія та Польща, які мають значний військовий потенціал.

На його думку, масштабне вторгнення стало б для Росії надзвичайно складним і коштовним сценарієм, оскільки для нього довелося б перекидати сили з українського фронту, послаблюючи позиції на окупованих територіях. Економіст припустив, що це могло б створити умови для контрнаступальних дій України, подібних до подій у Харківській області у 2022 році.

"У Путіна немає можливості швидко захопити і легко провести операцію проти країн Балтії. Тут він зустріне запеклий опір, до якого готуються давно. З іншого боку, що точно може бути, і це абсолютно реалістично, Путін це вміє і практикує – всілякі гібридні операції з дестабілізації з терактами, нападами, атаками на критичну інфраструктуру і, можливо, якимись диверсійними рейдами. Тим більше, у нього є Білорусь, і він завжди може сказати: "Це взагалі не я, а якісь невідомі озброєні люди, може, місцеві щось купили у військовому магазині". До таких операцій з дестабілізації треба готуватися, я думаю, вони будуть", - додав він.

Водночас він не виключив, що Путін теоретично може зважитися і на масштабну військову ескалацію, однак вважає, що у разі такого розвитку подій Росія зіткнеться із серйозним спротивом, для подолання якого їй бракуватиме ресурсів.

Як Росія готується до операції проти країн Балтії - яку операцію вже почали

Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач заявив, що в Росії вже спостерігаються дії, які можуть свідчити про підготовку до можливого наступу або обмеженої провокації проти країн Балтії.

Зокрема, йдеться про законопроєкт щодо "захисту російських громадян за кордоном". За його словами, значна кількість таких громадян проживає саме у країнах Балтії, особливо в Латвії. Паралельно там тривають судові процеси над росіянами, яких підозрюють у підривній діяльності. Під приводом їхнього "захисту" Москва фактично погрожує надати своїм силовим структурам право на проведення відповідних операцій.

Ще одним сигналом Горбач назвав ситуацію в Естонії, де активізувалася тема так званої "Нарвської народної республіки" — зокрема через символіку та інформаційну кампанію у соцмережах, що створює відповідне тло.

"Це нагадує підготовчі дії, які ми вже спостерігали в Криму та на Донбасі. Багато років тому ми це вже проходили, бачили й можемо певною мірою прогнозувати подальший розвиток подій. Наступним етапом може стати військова операція. Я вважаю, що вона, якщо не є неминучою, то принаймні дуже вірогідною", - попередив він.

На думку експерта, якщо виходити з логіки російського керівництва, навіть попри її суперечливість, Кремлю необхідні подібні дії, адже імперська модель існування Росії базується на постійному розширенні.

Він також зазначив, що для цього в РФ уже сформувалися як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні та безпекові передумови. На його думку, Москва може спробувати перевірити на міцність НАТО та Європейський Союз уже цього року — під час каденції Дональда Трампа і до виборів у США, поки американський президент має максимальний вплив і, ймовірно, не буде готовий до прямого втручання у конфлікт.

"Тому йдеться не обов’язково про повномасштабне вторгнення, але цілком можливі локальні операції на окремих ділянках – наприклад, в Естонії (у районі Нарви або поблизу неї) чи в Латвії. Менш імовірними виглядають сценарії щодо Литви, Сувальського коридору чи Польщі. Однак можливо усе – від Росії, можна очікувати чого завгодно", - підсумував він.

Яка роль Білорусі в потенційній агресії

Володимир Горбач заявив, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко фактично не контролює ситуацію, оскільки російські війська можуть пересуватися територією Білорусі без погодження з ним.

Водночас тема Сувальського коридору, за його словами, стосується вже повноцінної військової операції, метою якої може бути створення сухопутного сполучення з Калінінградською областю, що означатиме не провокацію, а відкриту агресію.

"Натомість більш імовірними виглядають саме гібридні операції. Вони передбачають наявність формального приводу – наприклад, "захист російськомовного населення" чи нібито порушення чиїхось прав. А от у випадку Сувальського коридору такого приводу фактично немає", - вказав він.

Своєю чергою колишній заступник голови СБУ, генерал-майор запасу Віктор Ягун вважає, що Білорусь може залучити свої війська до агресії проти країн Балтії.

"Чому ж не може?! Може. Саме це буде ефективніше, ніж атакувати білоруськими військами Україну. Це однозначно", - сказав він.

На його думку, білоруська армія у такому сценарії виконуватиме подібну роль, як і під час війни проти України — відволікатиме частину сил противника на окремий напрямок. Водночас певні підрозділи можуть бути задіяні й у штурмових операціях залежно від поставлених завдань — чи то для створення загрози в районі Нарви, чи для спроби прориву маршруту від Білорусі до Калінінграда.

Чи може Росія вести боротьбу на два фронти

Володимир Горбач зазначив, що у разі гібридних сценаріїв Росія здатна вести дії одночасно на кількох напрямках, оскільки заздалегідь готувалася до такого розвитку подій. Зокрема, близько двох років тому РФ відновила та суттєво посилила Ленінградський військовий округ, наростивши його як у структурному, так і в ресурсному плані.

Водночас експерт підкреслив, що для ведення повномасштабної війни за зразком бойових дій в Україні цих сил недостатньо. Однак їх цілком може вистачити для обмежених локальних операцій, особливо з використанням безпілотників, ракетних та авіаційних засобів без масштабних наземних штурмів і великих втрат особового складу.

"Для України це не означало б суттєвого розвантаження фронту. Більший шанс для нас був би у тому, що Захід, зокрема Європа могла б значно активніше включитися в протидію Росії, оскільки сприймала б це вже як безпосередній напад на себе. І тоді могла б поводитися набагато рішучіше у відсічі РФ, в тому числі і її агресїі в Україні. Якщо Росія отримає належну відсіч, це піде Україні на користь: противник зазнає втрат і буде змушений згортати активність на інших напрямках, зокрема на українському. Якщо ж, не дай Боже, Росії вдасться досягти певних успіхів, Україна може отримати лише короткочасну паузу, однак війна в будь-якому разі триватиме", - резюмував він.

Яку пастку для Трампа готує Росія

Експерт з міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко вважає, що Росія може діяти проти країн Балтії без будь-якого погодження з Дональдом Трампом. На його думку, у такому випадку американський президент опиниться у складній ситуації, оскільки буде змушений реагувати на розвиток подій.

"Якщо росіяни зроблять це до того, як Трамп реалізує свої кроки, наприклад щодо дистанціювання від НАТО, то вони можуть фактично загнати його в пастку. І він буде змушений якось реагувати — інакше він просто не зможе. Тому тут можливий і такий варіант розвитку подій: росіяни можуть спробувати підловити Трампа. І це вже буде дуже тонка політична гра з його боку", - зазначив він.

Чи будуть США воювати у випадку ескалації та захищати країни Балтії

Жовтенко також припускає, що прямої військової відповіді на можливу агресію проти Балтії, ймовірно, не буде. Водночас ключове значення матиме реакція НАТО — зокрема питання, чи зможе Альянс задіяти механізм п’ятої статті та якою в такому сценарії буде роль Сполучених Штатів.

"Ймовірно, Трамп може зайняти позицію: "Я продаватиму вам зброю і надаватиму розвіддані, а далі воюйте самі — так, як ви це робите в Україні". Мовляв, ви знаходитеся далеко, за океаном, і це вкладається в його логіку", - підсумував він.

Вам також може бути цікаво: