Росіяни задумуються про масові протести: у чому причина і коли вони можуть відбутись

Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в ефірі 24 Каналу пояснив, що сам по собі такий показник ще не означає швидкий вихід людей на вулиці. Водночас у Кремля з'являється все більше причин нервувати, бо невдоволення в Росії поступово накопичується.

Масові протести в Росії

Ідея масових протестів у Росії вже не здається зовсім нереальною навіть для самих росіян. За тамтешніми опитуваннями, таку можливість через падіння рівня життя допускає кожен п'ятий, і для жорстко контрольованої системи це вже помітний сигнал, навіть якщо російська соціологія спотворена страхом, самоцензурою і небажанням говорити вголос.

До слова! У Росії вже почали відкрито говорити, що економіка дедалі важче витримує війну. Депутат Держдуми Ренат Сулейманов заявив, що 40% федерального бюджету йде на оборону та безпеку, через що розганяється інфляція, урізаються соціальні й інвестиційні витрати, а сам конфлікт він назвав затягнутим.

Для запуску протестних процесів не потрібна більшість. Достатньо 10 – 15% найактивнішої частини суспільства, але в Росії проблема в іншому: цей заряд невдоволення розділений між двома різними таборами. Один складають ура-патріоти, яким Путін здається недостатньо жорстким, інший – ті, хто виступає проти його мілітаристської політики, і саме їхні настрої посилюються через погіршення соціально-економічної ситуації.

Проблема росіян у тому, що ці пасіонарії перейшли в праворадикальну нішу,
– сказав Чаленко.

Поки що це не схоже на передумови до великого одночасного вибуху по всій Росії.

Фактор грошей може витягувати росіян з кухні, але це не відбудеться одномоментно, це матиме накопичувальний ефект,
– пояснив політолог.

Швидше йдеться про ситуативні й локальні акції, які можуть так само швидко згасати, але сам факт їхньої ймовірності показує, що невдоволення в країні вже не замикається лише на кухнях.

До слова! Валерій Клочок також говорив про падіння підтримки Путіна і пояснював, що Кремль не наважується на загальну мобілізацію через страх суспільного спротиву. За його словами, в Росії вже з'явилася теза про "кухонну революцію", коли незадоволення війною, економікою і політикою влади дедалі частіше переходить у приватні розмови.

Чаленко припустив, що відчутніше це невдоволення може проявитися вже на початку осені, коли в Росії наближатимуться псевдовибори до Держдуми. Саме тоді соціально-економічні проблеми можуть вдарити по Кремлю ще сильніше.

Путін знову грає в "народного" лідера

Невдоволення в Росії вже змушує Путіна повертатися до старого набору публічних жестів, якими він зазвичай підпирає свою картинку близькості до людей.

Важливо! 15 травня 2026 року Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що російський бізнес почав активніше виводити гроші за кордон через схеми з "позиками" іноземним компаніям. За перші 4 місяці року дірка в російському бюджеті зросла до 5,9 трильйона рублів, а за підсумками року дефіцит може сягнути 18 трильйонів.

У публічному просторі знову з'являються постановочні розмови з "простими росіянами", витягнуті в кадр знайомі обличчя і вся ця звична вистава, яку вмикають у моменти внутрішньої напруги.

Путіну доводиться знову показувати, що він там з народом спілкується: вчительку свою витягнув, з якимось аля перехожим спілкувався, який виявився підсадною качкою російських спецслужб,
– сказав Чаленко.

Такими сценами влада намагається втримати підтримку і створити враження, що ситуація залишається під контролем, хоча всередині країни вже накопичуються кризові явища.

Політолог пояснив чому нервує Путін: дивіться відео

Проблема для Росії в тому, що ця телевізійна картинка не прибирає роздратування, а лише маскує його, і поки що не видно, щоб владі вдалося справді спрямувати цей негатив у безпечне для себе русло.

Що відомо про втому Росії від війни та проблеми в економіці?

Павло Паліса зазначив, що після параду 9 травня в самій Росії почали більше замислюватися, чи туди рухається країна. За його словами, Путін став сильніше перейматися власною безпекою, а в оточенні та серед населення дедалі помітніше зростало невдоволення війною.

Олександр Морозов звернув увагу, що навіть підконтрольні Кремлю соціологічні центри показали падіння рейтингів Путіна, після чого такі дані вирішили більше не публікувати. Він пов'язав це з втомою населення від незрозумілих перспектив війни, слабшою економікою і невдоволенням, яке вже виходить за межі лише опозиційного середовища.