Кабмін прибрав розробку Містобудівного кодексу з Антикорупційної стратегії на 2026-30 рр. — експерт

Кабінет міністрів прибрав з проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки розробку Містобудівного кодексу. Про це повідомив експерт з питань містобудування, аналітик громадської ініціативи “Голка” Георгій Могильний.

“Корупціонери в Кабінеті міністрів України під керівництвом Юлії Свириденко прибрали з проєкту Антикорупційної стратегії розробку Містобудівного кодексу.

Яких ще доказів вам не вистачає, що Свириденко і Ко обслуговують будівельну мафію?”, — йдеться в дописі експерта.

Нагадаємо, що після скандалу навколо законопроєкту №5655 логіка дерегуляції в інтересах будівельного бізнесу не зникла, а повернулася вже в процесі підготовки Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Про писав у матеріалі«Антикорупційна стратегія та спроба реваншу будівельного лобі» Георгій Могильний 

Проблеми виникли навколо розділу про будівництво: частина експертів, залучених до його підготовки, була пов’язана з автором законопроєкту 5655 Оленою Шуляк та Конфедерацією будівельників України. Це створило ризик, що правила для ринку фактично формуватиме сам ринок.

Після доопрацювання документа, на яке пішло НАЗК, як розробник Стратегії, частину ризикованих норм вдалося прибрати. За результатами розгляду пропозицій ГІ «Голка» 25 зауважень було враховано повністю, ще 18 — частково. З проєкту вилучили положення, пов’язані з логікою законопроєкту №5655, експериментальними механізмами дерегуляції або нормами без прямого антикорупційного спрямування.

Також було переглянуто підходи до підготовки Містобудівного кодексу – необхідність його розробки й прийняття було офіційно зафіксовано в документі – відновлення державного контролю, цифрової прозорості та процедур видачі дозволів.

Але уряд вилучив із Стратегії положення, в якому зазначається необхідність підготовки Містобудівного кодексу. Документ уже розробляється в парламенті групою на чолі з народною депутаткою Анною Бондар. Таке рішення Кабміну свідчить про те, що уряд Свириденко пішов на поступки авторам законопроєкту 5655. Очевидно, що в офісі президента і далі лобіюють повернення до моделі містобудівної реформи, яку 2022 року не підписав глава держави після масштабної критики відомого законопроєкту. 

Важливо також нагадати, що  Кабінет міністрів не включив у свій проєкт ані реформу призначення генерального прокурора, ані незалежний конкурс для обрання керівника Державного бюро розслідувань. Як зазначає народна депутатка, голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, уряд виключив із тексту стратегії надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі можливості здійснювати процесуальні дії без погодження із генеральним прокурором. Радіна заявила, що, вочевидь, прем’єрці та уряду загалом важливіше зберегти вплив «своїх кравченків та сухачових», аніж рештки поваги. 

Водночас, народна депутатка Анастасія Радіна раніше зареєструвала у Верховній Раді розроблений НАЗК законопроєкт «Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки» без урядових змін. 

Тепер в парламенті є два варіанти Антикорупційної стратегії: розроблений НАЗК, якій відповідає «Плану Качки—Кос», як прискореного виконання вимог щодо вступу України до ЄС, і урядовий – без тих зобов’язань, які Україна пообіцяла Європі.  

Ухвалення документа є однією з ключових вимог Європейської комісії для подальшого просування України до членства в ЄС.