Хансон розніс теорію "пастки Фукідіда": чому війни США з Китаєм не буде

Американський історик Віктор Девіс Хансон різко розкритикував концепцію "пастки Фукідіда", на яку нещодавно посилався Сі Цзіньпін під час американо-китайського саміту в Пекіні. На думку історика, ця теорія не витримує перевірки історією і не відображає реального балансу сил між США та Китаєм.

Як передає "Хвиля", про це Хансон розповів у відео для The Daily Signal.

Концепцію "пастки Фукідіда" свого часу сформулював американський політолог Грем Аллісон. Її суть: усталена потужна держава, побоюючись посилення нового конкурента, починає превентивну війну. Як приклад Аллісон наводив Стародавню Спарту, що нібито напала на Афіни через страх перед їхнім зростанням. Сі натякнув, що США можуть вчинити так само з Китаєм.

Хансон вважає цю аналогію хибною. За його словами, Афіни не "піднімалися" у 431 році до н. е. - вони вже були провідною силою в Греції з часів перемоги при Саламіні. Між Спартою і Афінами до того моменту вже відбулася Перша Пелопоннеська війна 460-446 років до н. е. До того ж сам Фукідід у різних місцях своєї історії наводив різні причини конфлікту і не встиг звести їх до єдиного пояснення.

"Ми не Афіни, а вони не Спарта", - підкреслив історик. На його думку, за всіма ключовими показниками сили наддержави США випереджають Китай. Хансон навів цілий перелік цифр: народжуваність у США - 1,7, у Китаї - 1,0; США є найбільшим у світі виробником нафти і газу, а Китай імпортує 70% нафти; США - найбільший експортер продовольства, тоді як Китай ввозить 30% продуктів.

За даними історика, Сполучені Штати мають 6-7 тисяч ядерних боєголовок проти приблизно 600-700 у Китаю. США утримують 11 авіаносних ударних груп, Китай намагається запустити третю. Вісім із десяти найбільших за капіталізацією компаній світу - американські, а один американський працівник, за оцінкою Хансона, виробляє на 40% більше ВВП, ніж четверо китайських.

Історик нагадав, що в історії "висхідні" держави здебільшого програють. Німеччина після Першої світової кинула виклик Британській імперії - і програла Другу світову. Імперська Японія атакувала США у 1941 році і зазнала поразки. СРСР після Другої світової вирішив суперничати з Вашингтоном - і програв Холодну війну.

Водночас Хансон зауважив, що зміна світового лідера не завжди веде до війни. США поступово перебрали роль "світового поліцейського" у Британії приблизно з 1870 по 1920 рік - без жодного збройного конфлікту. Після 1950-го Західна Німеччина економічно вийшла на чільне місце в Європі, але війни з Францією чи Британією не сталося.

За словами Хансона, відносини США з Китаєм визначатимуть ядерне стримування, баланс сил і альянси. США мають НАТО, Японію, Австралію, Філіппіни, Південну Корею. У Китаю - Північна Корея, ослаблений Іран і нестабільне партнерство з Росією. Можливе повторення "трикутної дипломатії" Кіссінджера, коли кожна сторона намагатиметься перетягнути Москву на свій бік.

"Жодної пастки Фукідіда - ні античної, ні сучасної - не існує", - підсумував історик. На його думку, Китай дедалі частіше зіштовхується з фундаментальними проблемами в демографії, фінансах, енергетиці та продовольстві, а ідея про неминуче протистояння з США потрібна Пекіну лише для того, щоб подати себе як "висхідну силу", а Америку - як таку, що сходить зі сцени.