Котів тут у понад 10 разів більше, ніж людей: як мурчики "правлять" на острові Аошіма

Детальніше про демографічну ситуацію на острові, а також унікальні особливості ДНК його мешканців, розповідає Live Science.

Що відомо про острів, на якому "правлять" коти?

Мурчиків завезли на острів у минулому столітті, коли місцеві рибалки шукали спосіб позбутися гризунів, які псували снасті й запаси. Тварини швидко освоїлися, почали активно розмножуватися й поступово стали невід'ємною частиною місцевого життя.

Коли рибальська галузь занепала, люди масово виїхали на материк у пошуках роботи, а коти залишилися й заполонили острів. Нині, за повідомленнями японських медіа, на острові мешкає лише шестеро людей, які доглядають приблизно за сотнею мурчиків.

Цікаво! Для порівняння, у 1945 році на "котячому острові" проживало понад 900 осіб.

Сьогодні площа острова невелика, а людське населення скоротилося до кількох людей поважного віку. Через старіння громади та нестачу роботи існують побоювання, що найближчими роками Аошіма може зовсім спорожніти, залишившись без постійних жителів.

Мурчики стали повноправними власниками цілого острова: дивіться фото Shiho

Утім, і чисельність котів уже не така, як раніше: якщо колись їх було близько двох сотень, то після масштабної програми стерилізації у 2018 році популяція помітно зменшилася, а нових кошенят майже не з'являється. Багато пухнастиків мають характерний надріз на вусі – це знак, що стерилізацію вже проведено.

Чому науковців зацікавили місцеві мурчики?

Генетичне дослідження показало, що спадковість котів, які проживають на острові, помітно відрізняється від популяцій у навколишніх портових містах.

На сторінці Discover Wild Life розповіли, що чотирилапі на Аошімі мають одну з найвищих у Японії частот O-алеля – генетичної особливості, пов'язаної саме із забарвленням шерсті. Імовірно, перші тварини, яких завезли на острів, уже були носіями цього гена, що може пояснювати велику кількість рудих і черепахових котів серед місцевої популяції.

Водночас тривале схрещування всередині невеликої популяції могло спричинити певні проблеми зі здоров'ям. До слова, ветеринарна лікарка Анна Годфрі пояснила, що у потомства інбридних котів можуть з'являтися різні проблеми зі здоров'ям – від відносно нешкідливої полідактилії (зайві пальці на лапах) до серйозніших вроджених вад.

Такі кошенята інколи мають неправильний прикус, через що їм важче харчуватися, а також вищий ризик спадкових хвороб, наприклад, кардіоміопатії.

Попри життя у напівдикому середовищі, котів не залишають напризволяще. За ними доглядають місцеві мешканці та волонтери: годують, лікують і стежать за їхнім станом.

Туристи також регулярно приїжджають на Аошіму, аби побачити незвичне місце, де мурчики фактично стали головними господарями острова.

Котяча армія на Аошімі: дивіться відео

Де розташований острів Аошіма та як туди потрапити?

Знаменитий "котячий острів" розташований у місті Озу префектури Ехіме. Аошіма входить до території національного парку Сетонайкай, і на ньому немає ні ресторанів, ні автомобілів, ні навіть кіосків.

Дістатися до острова можна човном, який вирушає з порту Нагахама двічі на день. Порт розташований за кілька хвилин пішки від залізничної станції JR Iyo-Nagahama, однак пріоритет на посадку зазвичай надають місцевим жителям.

Сам острів невеликий і не пристосований для туристичної інфраструктури: тут немає готелів, магазинів, кафе чи навіть автоматів із напоями. Тому відвідувачам радять заздалегідь взяти із собою воду, їжу та все необхідне, а після поїздки забрати сміття з собою.

До порту зручно дістатися потягом – станція розташована зовсім поруч. Водночас перед поїздкою варто перевіряти прогноз погоди, адже через сильний вітер або хвилі рейси можуть скасувати. Пором до Аошіми відправляється вранці та після обіду, дорога займає приблизно пів години. Оскільки на острові немає місць для ночівлі, важливо не пропустити зворотний рейс назад на материк.

Де територіально розташований котячий острів: дивіться на карті

Ось що розповіла мандрівниця й блогерка Shiho, якій вдалося потрапити на острів: "Щойно човен пришвартувався, коти почали збігатися з усіх боків. Спершу складно було повірити, що їх справді настільки багато, але реальність перевершила очікування – пухнастики буквально всюди. Однак годувати їх де завгодно не можна: на острові визначені спеціальні місця, щоб не заважати повсякденному життю місцевих. Коли я дійшла до зони годування, ситуація вразила мене ще більше. Лише почувши шелест пакета, до людей миттєво збігалися десятки, а то й понад сотню котів. Вони чекали на їжу з неймовірним ентузіазмом".

У якій ще країні настільки популярні коти, що вони буквально "захопили" її столицю?

У Стамбулі живеприблизно 250 тисяч безпритульних котів, які фактично стали одним із символів міста та важливою частиною його повсякденної культури.

Хоч вони й не мають конкретних власників, місцеві жителі спільно опікуються ними – підгодовують, за потреби лікують і навіть облаштовують для них укриття.

Таке ставлення до котів у Туреччині сформувалося протягом багатьох століть і пояснюється як релігійними традиціями, так і практичною користю цих тварин у міському середовищі.