Понад 40 законів президент ще не підписав: у Раді пропонують повернути деякі старі норми

Що пропонують робити з законопроєктами, які не підписав президент?

Деякі законопроєкти, які Верховна Рада вже повністю розглянула, застрягли на етапі "Передано на підпис президенту". Це порушує Конституцію України, яка визначає час на ухвалення закону головою парламенту та президентом. Глава держави має 15 днів після рішення Верховної Ради. Це прямо передбачено статтею 94 Конституції. Якщо за цей час закон президент не повертає з підписом, то він вважається ухвалений й має бути оприлюднений.

Підпис президента означає, що держава бере його на виконання. Або ж гарант може сформулювати пропозиції, як можна змінити законопроєкт. Тоді його подають на повторний розгляд із запропонованими змінами. Уже тоді, якщо Верховна Рада знову підтримала оновлений проєкт більшістю голосів, то президент має його підписати та оприлюднити протягом 10 днів.

Тобто обов'язок президент підписати закон є в Конституції України. Відтак депутати вже зафіксували порушення Володимира Зеленського й вимагають змінити Регламент Верховної Ради щодо особливостей оприлюднення законів. Про це йдеться в картці законопроєкту №15256.

Автори пропонують гарантувати оприлюднення законів, прийнятих парламентом, якщо одна з частин парламенту чомусь не виконалася, наприклад після голосування президент не підписав закон.

Тому законодавці пропонують дозволити голові Верховної Ради затверджувати ухвалені документи, якщо цього не робить президент. Йдеться про ті закони, які глава держави схвалив, але не підписав.

Автори наголошують, що подібне було передбачено в старій редакції Регламенту Верховної Ради. Відповідну норму про право спікера парламенту підписувати ухвалені закони вилучили у 2010 році після рішення Конституційного Суду.

Норма цієї статті передбачала, що у разі, якщо президент України не підписав закон, прийнятий Верховною Радою під час повторного розгляду не менш як двома третинами голосів народних депутатів від її конституційного складу, Голова Верховної Ради України невідкладно офіційно оприлюднює такий закон за своїм підписом. Відтак пропонується відновити дію статті 137 Регламенту,
– пише народний депутат і автор законопроєкту Роман Лозинський.

Таким чином в Україні хочуть усунути законодавчу прогалину, коли підтримані Верховною Радою та схвалені президентом закони не оприлюднюються та як наслідок – не стають чинними.

Народні обранці створили проєкт, аби в Україні можна було гарантувати оприлюднення. Ймовірно, вдасться забезпечення безперебійне функціонування механізму законодавства. Проєкт встановлює й правило народовладдя, адже передбачено не застосовувати новий порядок, якщо петиція до президента із закликом ветувати закон підтримають понад 25 тисяч громадян.

Що змінить законопроєкт?

Якщо законопроєкт №15256 підтримають народні депутати, то закон вже на наступний день набере чинності. Тоді протягом місяця голова парламенту повинен повідомити про схвалення законів, які не підписав президент, але вони можуть вважатися чинними.

Нагадаємо, тиждень тому Роман Дозинський повідомив, що на той момент в Раді було 44 закони, які Верховна Рада підтримала голосами, але президент їх не підписав.

За словами автора законопроєкту, ігнорування президентом рішень Верховної Ради можна назвати ганьбою для парламентсько-президентської країни. За словами Лозинського, серед непідписаних законів є такий, що ігнорується вже 687 днів, хоча конституційна більшість народних депутатів за нього проголосувала. Мова, ймовірно, йде про деякі питання фінансування Сил безпеки та оборони.

Інший проєкт, який президент не підписав, стосується обов'язку міністрів звітувати перед Верховною Радою під час звільнення.

Чому Рада не ухвалює більшість законів з порядку денного?

Однією з головних причин політичної кризи називають те, що частина депутатів перестала стабільно голосувати за ініціативи Кабінету Міністрів, а деякі взагалі дистанціювалися від роботи. Уряд вони вважають слабким в контексті комунікації й кажуть, що посадовці неякісно готують документи.

Як розповів у коментарі 24 Каналукерівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович, переломним моментом для парламенту стали політичні скандали. Зокрема, серйозний удар по довірі всередині влади спричинили історії навколо НАБУ і САП, а також так званий "Міндічгейт". Після цього частина депутатів перестала підтримувати ініціативи Офісу Президента. Парламент почав демонструвати власну політичну суб’єктність.

Криза у Верховній Раді вже мала вплин на міжнародні зобов’язання України. Через блокування окремих законів можуть затримуватися програми співпраці з МВФ та виконання вимог ЄС для євроінтеграції.