Продовження війни проти України: IISS попереджає про вирішальний вибір для режиму РФ

Незабаром керівництву Росії доведеться зробити вибір між завершенням війни проти України та позбавленням росіян свобод, які у них ще залишилися, йдеться в новому звіті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).

За словами автора доповіді старшого наукового співробітника IISS із питань Росії та Євразії Найджела Гулд-Девіса, за нинішнього курсу війна РФ проти України, ймовірно, виявиться економічно нестійкою. Кремль незабаром зіткнеться з фундаментальним вибором: або радикально посилити тиск на економіку та суспільство РФ, або ж скоротити свої військові цілі. Наслідки для стабільності РФ та безпеки Європи будуть серйозними.

“Подвійна економіка”

Економіка РФ зараз наближається до межі своїх виробничих можливостей і стикається з рекордним дефіцитом робочої сили. Попит на військових та працівників оборонних заводів різко зріс, тоді як втрати на війні та виїзд людей з країни призвели до скорочення робочої сили.

Це перша велика війна в новітній російській історії, в якій держава не змушує цивільних громадян воювати. Натомість вона добре їм за це платить. Є ознаки, що такий стимул, можливо, вже не діє настільки ефективно, і що Росія почала втрачати більше солдатів, ніж може набирати, зазначає Гулд-Девіс. Усе це вказує і на глибшу суперечність. На відміну від радянських часів, РФ мусить платити ринкові ціни за ресурси для військового виробництва, за робочу силу та за капітал, щоб фінансувати свій бюджетний дефіцит.

Як наслідок, військова потужність сьогодні обходиться Росії дорожче, ніж під час “холодної війни”. Отже, державні фінанси зазнають дедалі більшого тиску. Високі ціни та підвищення податків почали тиснути на цивільні сектори, але це не вивільняє ресурсів для військового виробництва, що призводить до “подвійної економіки”: перегрітого військового виробництва та цивільної стагнації.

Як може виглядати російська криза

Раніше вже лунало чимало прогнозів щодо “краху” РФ, а їхнє несправдження згодом трактувалося як доказ стійкості Росії та марності санкцій. Але економіки майже ніколи не руйнуються, принаймні в розумінні системного збою здатності відтворювати нормальні соціальні та державні функції. Частіше вони зазнають негативного шоку, фінансової кризи, включно з дефолтом за боргами, або хронічного довгострокового занепаду.

Російська криза буде виглядати зовсім інакше, ніж розпад СРСР. Останній був насамперед кризою матеріального виробництва. 

Натомість поглиблення проблем РФ проявиться у вигляді фінансової кризи, а не падіння обсягів виробництва. Дійсно, викликаний війною попит на матеріали та робочу силу перегріває економіку та підживлює інфляцію. А невпинне зростання витрат на ведення війни за ринковими цінами призводить до збільшення бюджетного дефіциту, який доводиться фінансувати за рахунок внутрішніх запозичень під дуже високі відсотки. “Вільні ціни” також означають, що інфляція відкрита, а не придушена. Економіка, що перегрівається через війну, є достатньо серйозною проблемою. Але стан Росії, здається, погіршується ще більше.

Перехід до “командної” економіки та мобілізація для продовження війни — ризик для режиму: Кремль готує придушення опору 

Щоб продовжувати війну, керівництву РФ доведеться запровадити нові жорсткі заходи командного типу, які примусово мобілізують людські та матеріальні ресурси для військових потреб. Це вимагатиме обмеження залишків пострадянських ринкових свобод.

Нагальною також є потреба в живій силі для фронту. Кремлю незабаром, можливо, доведеться оголосити другу “часткову мобілізацію”. З досвіду 2022 року керівництво РФ знає, що такий крок буде непопулярним — і майже напевно викличе ще більше невдоволення з огляду на посилення втоми від війни. Це, а також, можливо, інші потенційні кроки, які російська влада зараз розглядає, можуть пояснити різкі заходи, вжиті протягом останніх тижнів з метою контролю та обмеження доступу до інтернету в країні. Такі заходи не є новими, але до лютого 2026 року вони були менш різкими (хоча у 2025 році Росія лідирувала у світі за кількістю відключень інтернету). Держава також дедалі більше контролює та обмежує роботу VPN. Ці заходи витратні, деструктивні та непопулярні, вони не просто обмежують доступ до інформації за межами РФ, а й ускладнюють спілкування росіян між собою. 

Оскільки всі ці обмеження посилюються на тлі зростання невдач РФ у війні, найімовірнішим поясненням є те, що Кремль впроваджує основу для придушення потенційних заворушень та опору. 

Складно передбачити, чи зможе Росія стримати тиск після потенційного оголошення мобілізації, чи спровокує це фатальний розрив, який загрожуватиме стабільності режиму, зазначає автор дослідження. 

“Загальний урок авторитарних криз полягає в тому, що для значних змін необхідний розкол серед еліт. Якщо еліти й інституції, якими вони керують, залишаються єдиними та рішучими, масове невдоволення практично не може кинути виклик політичному ладу. Але відхід еліти від, здавалося б, сильного режиму може швидко викрити його крихкість. Рішучі зміни приходять зсередини, а не знизу”, — йдеться у звіті.

З самого початку свого президентства Владімір Путін прагнув обмежити та підпорядкувати собі еліти, особливо економічні. Тому дуже ймовірно, що в міру загострення війни еліти в РФ опиняться під ще суворішим контролем.

Іще недавно Путін здавався людиною, яка повністю контролює систему. Нині ж Кремль нервово реагує на все: удари по НПЗ, падіння рейтингів, конфлікти між силовиками, зародження протестних настроїв у молоді та зростання критики з боку ультрапатріотів. Навіть усередині російської еліти дедалі голосніше думають про майбутнє після Путіна, писав у статті для ZN.UA журналіст-міжнародник Володимир Кім. Про те, як війна проти України прискорила внутрішню ерозію РФ — у статті Кіма“Корозія режиму Путіна. Чому нервує Кремль”.