Розкрито секрет Великого китайського муру: знайдено приховані артефакти

Експерти досліджували сторожові вежі № 117, 118 та 119, а також прилеглі ділянки стіни. Під час розкопок знайшли велику гармату XVII століття, опалювальні цегляні спальні майданчики, будівельну цеглу з написами, залишки їжі, кістки тварин, а також свідчення того, як солдати жили всередині сторожових веж.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники виявили понад 300 артефактів, пов'язаних зі зброєю, архітектурою та повсякденним життям. Найважливішим предметом стала чавунна гармата, датована 1632 роком, за часів правління імператора Чжунчжень з династії Мін. Гармата довжиною 89,2 сантиметра, важила близько 112 кілограмів і стала найбільшою гарматою, яку коли-небудь знаходили на ділянці Цзянькоу.

Попри корозію, частини напису на гарматі збереглися. Дослідники зазначили, що ці позначки можуть допомогти історикам вивчити виробництво вогнепальної зброї епохи Мін, системи військового постачання та поширення артилерійських технологій між Китаєм та Європою.

Гармата також має риси, пов’язані з так званою гарматою Хун’ї, яку часто називають "гарматою червоних варварів" і яка базувалася на артилерії європейського зразка, завезеної до Китаю в пізній період династії Мін. Її конструкція свідчить про те, що Цзянькоу був не лише символічною прикордонною стіною, а й активною зоною військової оборони, оснащеною важкою зброєю.

Гармата відповідала розташованим поруч артилерійським платформам, раніше ідентифікованим археологами. Це підтвердило гіпотезу, що така зброя була частиною стандартної оборонної системи вздовж важливих ділянок стіни. Розкопки також допомогли дослідникам краще зрозуміти, як військові сили династії Мін організовували оборону в складній гірській місцевості.

У сторожовій вежі 117 вчені знайшли стелу з блакитного каменю, яка давала дату будівництва частини стіни 1573 роком. Напис надав дослідникам важливу хронологію для порівняння сусідніх споруд та вивчення розвитку оборонної мережі Цзянькоу в період династії Мін.

Тим часом у сторожовій вежі 118 археологи виявили найбільше опалювальне цегляне ліжко, відоме як "кан", яке коли-небудь знаходили в Цзянькоу. Археологи також знайшли піч усередині вежі, що показує, як солдати виживали в морозні зими в горах. Залишки свідчать, що війська, розміщені вздовж стіни, готували їжу, ремонтували спорядження та тривалий час жили в ізоляції.

Одні з найособистіших свідчень походять із будівельних цеглин. Дві цеглини мали виробничі маркування, що вказували на вагу та посилання на "північну піч". Ці деталі допомогли дослідникам зрозуміти, як будівельники організовували виробництво матеріалів та транспортували матеріали по пересіченій місцевості. На іншій цеглі було написано від руки повідомлення, яке, як вважають, залишив робітник: "Немає вина, немає відпочинку; три роки важкої праці посивіли моє волосся".

Дослідники також виявили рослинні волокна, змішані з вапняним розчином. Ці волокна, ймовірно, додавали для зміцнення будівельного матеріалу, що свідчить про те, що робітники використовували практичні інженерні методи на додаток до імперського планування.

На місці розкопок також було виявлено обвуглені рослинні рештки, врожай та кістки тварин. Деякі кістки тварин мали сліди обробки, що свідчить про те, що солдати готували їжу в гарнізоні. Ці знахідки можуть допомогти експертам відтворити чіткіше уявлення про харчування, медицину та навколишнє середовище біля стіни в епоху династії Мін.

Ці відкриття показали, як солдати захищали кордон, як робітники організовували будівництво та як громади виживали в суворих гірських умовах. Дослідники також наголосили на важливості поєднання археології з роботами з консервації, особливо в таких вразливих ділянках, як Цзянькоу, де погода та ерозія загрожують споруді.

Інші новини науки

• Вчені, які досліджують затонулий корабель XVII століття в Кадіській затоці, виявили, що він був пов'язаний з атлантичною контрабандною мережею. Дослідники знайшли 27 гармат та близько півтони срібла.
• Нещодавнє генетичне дослідження спростувало давнє переконання про те, що Христофр Колумб народився у скромній родині в Генуї. Іспанські вчені проаналізували ДНК кількох його нащадків і припустили, що Колумб, можливо, походив із знатної галісійської родини.

Під час написання цього матеріалу використано матеріали Arkeonews, Wikipedia.