Виклик для Кремля, – майор ЗСУ сказав, яку проблему більше не може приховувати Росія

Майор ЗСУ, політолог Андрій Ткачук в ефірі 24 Каналу пояснив, що Росія вже не може переконливо приховувати провали своєї ППО і зростання українських можливостей. За його словами, через це Кремль одночасно шукає виправдання для населення і спосіб натиснути на партнерів України.

Кремль вигадує історії про "зовнішнє управління"

У Москві намагаються пояснити удари по російській території так, щоб не визнавати очевидного. Кремль не хоче говорити власному населенню, що Україна своїми силами, розвитком оборонно-промислового комплексу і безпілотними системами вже дійшла до рівня, коли може бити по цілях на великій глибині.

Цікаво! 18 травня 2026 року Володимир Зеленський заявив, що за останні місяці Росія втратила близько 10% нафтопереробки, а нафтові компанії вже змушені зупиняти свердловини. За його словами, це боляче б'є по доходах Кремля, а Україна вже погодила нові операції для спецслужб і Сил оборони.

Для російської влади проблема не лише в самих ударах, а й у тому, що їх дедалі важче маскувати. Україна нарощує якість своїх засобів, вибиває російське ППО і розширює власну експертизу, а в Кремлі намагаються підмінити цю реальність старою схемою про "весь світ проти Росії".

Росіяни не можуть просто визнати, що це зробили Сили оборони України,
– сказав Ткачук.

Так вони перекладають власні провали не на силу українського війська, а на нібито зовнішнє управління і допомогу Заходу. Для Кремля важливо не показувати Україну сильним противником і водночас дати росіянам просте пояснення, чому вибухи і пожежі вже стали частиною їхньої буденності.

Вони виправдовують свої провали не тим, що ворог сильний, а тим, що весь світ проти них,
– пояснив майор ЗСУ.

Ця схема потрібна Москві ще й для внутрішнього заспокоєння. Вона має переконати російське суспільство, що проблема не в слабкості самої Росії, а в нібито надто великій кількості зовнішніх ворогів.

Навіщо Москва розганяє цей наратив для Заходу

Друга частина цієї кампанії спрямована вже не на російське суспільство, а назовні. У Кремлі хочуть нав'язати думку, що удари по території Росії нібито залежать не лише від України, а й від позиції США та інших партнерів, бо так легше тиснути на західні столиці і вимагати нових обмежень для Києва.

Нагадаємо! У середині травня 2026 року Володимир Зеленський підтвердив, що партнери на різних рівнях просили Україну зменшити удари по російських НПЗ, бо побоювалися впливу на світові ціни на енергоресурси на тлі ситуації навколо Ормузької протоки. Президент заявив, що не погоджується з такою оцінкою, наполягає на поверненні повних санкцій проти російської нафти і допускає, що послаблення обмежень могло бути вигідне Москві для продажу частини активів "Лукойлу".

У Москві пам'ятають, що раніше партнери вже зверталися до України з проханням не бити по російській нафтогазовій інфраструктурі. Тепер цю тему знову намагаються розкручувати, щоб вплинути на Білий дім і добитися тиску на Україну в момент, коли російській стороні дедалі важче захистити такі об'єкти власними силами.

Вони шукають різні методи впливу, вони шукають різні спроможності для того, аби зашкодити Силам оборони України уражати ті чи інші об'єкти,
– сказав Ткачук.

Цей розрахунок з'явився не на порожньому місці. У Москві побачили, що тема контактів зі Сполученими Штатами залишається для них чутливою, і тепер намагаються використати її у своїх інтересах, щоб хоча б інформаційно сповільнити українські удари по глибині Росії.

Вони розуміють, що сьогодні фізично, своїми спроможностями, в них уже немає таких можливостей, тому що їхнє ППО на сьогоднішній момент не справляється з тими викликами, які є,
– пояснив майор ЗСУ.

Росія намагається компенсувати слабкість у повітрі політичним тиском через зовнішні канали. Чим частіше Україна б'є по важливих об'єктах, тим активніше Кремль шукатиме не військову, а дипломатичну й інформаційну можливість зупинити ці удари.

Удари вглиб Росії стали викликом для Кремля

Проблема для Москви виходить далеко за межі самої ППО чи пошкоджених об'єктів. Україна вже не просить дозволу, як бити по території Росії, бо для таких ударів використовує власні безпілотники.

Ми вже не питаємо дозволу щодо того, як бити по території Росії. Нам не потрібно застосовувати західне озброєння для цих ударів,
– сказав Ткачук.

Це б'є по Кремлю одразу в кількох вимірах, Росія втрачає не лише частину економічної та енергетичної стійкості, а й звичний образ держави, яка нібито повністю контролює власну територію.

До слова! Атака на Москву 17 травня 2026 року показала, що Україна дедалі менше залежить від американських дозволів на удари вглиб Росії, бо розширює власний далекобійний арсенал і може бити по цілях навіть у найбільш захищеному регіоні країни-агресорки. Newsweek пов'язував це з розвитком українських безпілотників FP-1 Firepoint, RS-1 Bars і Bars-SM Gladiator, а Найджел Гулд-Девіс та Павло Нарожний наголошували, що такі удари не лише перевантажують російську ППО, а й руйнують для росіян відчуття ізольованості Москви від війни та підривають довіру до здатності Кремля тримати ситуацію під контролем.

Для Путіна це окремий удар, бо створений ним образ "сильного лідера" руйнується в той момент, коли тривога лунає вже під Москвою, а російське суспільство саме бачить, що вибухи й пожежі більше не сховаєш за телевізійною картинкою.

Це суттєва проблема для російської влади, тому що вони вже не можуть обманювати російське суспільство. Люди самі бачать, як прилітає,
– наголосив майор ЗСУ.

Через це в Москві й шукають нові пояснення тому, що відбувається. Коли росіяни починають боятися того, що буде восени і взимку, а удари по енергетиці вже не здаються їм чимось далеким, для влади це стає внутрішньою проблемою, яку дедалі важче приховувати.

Що відомо про наслідки ударів по російській нафтовій інфраструктурі?

19 травня та в ніч на 20 травня 2026 року Сили оборони вдарили по НПЗ "Лукойл-Нижегородоргсинтез" у Нижньогородській області та нафтоперекачувальній станції "Ярославль-3" у Ярославській області. На нижньогородському заводі пошкодили установку первинної переробки нафти АВТ-6 і спричинили пожежу, а на "Ярославль-3" були пошкоджені 4 резервуари об'ємом 140 тисяч кубометрів.

Після ударів 17 травня 2026 року Московський НПЗ тимчасово зупинив переробку нафти, а після атаки 15 травня 2026 року припинив роботу і Рязанський НПЗ. Reuters писав, що московський завод забезпечує близько 40% пального для Москви та області, а рязанський належить до найбільших у Росії й забезпечує пальним армію, тому на тлі затяжних ремонтів у Росії знову почали говорити про дефіцит бензину перед літнім сезоном.

Foreign Policy писав, що Україна дедалі більше зміщує акцент із виснажливих боїв на фронті на далекобійні асиметричні удари по російських військових, енергетичних і логістичних об'єктах. Історик Ульф Бруннбауер вважає, що це посилює позиції Києва перед майбутніми переговорами, а аналітик ISW Джордж Баррос пояснював, що така тактика має не дати Росії захопити Донбас і змусити її сідати за переговори на умовах, які контролюватиме Україна.