Колишній посадовець Білого дому назвав рік, коли Путін ухвалив рішення воювати з Україною

Рішення про повномасштабне вторгнення в Україну Володимир Путін ухвалив ще до приходу до влади адміністрації Джо Байдена - приблизно у 2020 році. Таку гіпотезу висунув Александр Бік, колишній співробітник Ради національної безпеки США, який у Білому домі очолював команду з підготовки до можливої війни.

Як передає "Хвиля", своїми оцінками експосадовець поділився в інтерв'ю програмі "Origins of the War" на YouTube-каналі Kennan Institute.

Бік - історик за освітою, професор Школи Беттена при Університеті Вірджинії. За часів адміністрації Байдена він працював у Раді нацбезпеки, де очолював міжвідомчу команду під назвою "Tiger Team" - саме вона восени 2021 року почала готувати сценарії американської відповіді на російське вторгнення.

До думки про застосування проти України звичайних збройних сил Путін, за версією Біка, прийшов десь у 2020 році. На той момент російський лідер уже випробував практично всі сходинки ескалаційної драбини - отруєння українських політиків, втручання у вибори, анексію Криму, проксі-війну на Донбасі. Залишався тільки прямий військовий удар.

Підштовхувало Путіна до цього рішення відчуття зачинення вікна можливостей. Вплив Москви на українську внутрішню політику звужувався. Зростала військова допомога США Києву, активізувалися навчальні місії НАТО, а на горизонті маячило повернення до Білого дому традиційного американського президента після Дональда Трампа. "Існувала ймовірність, що за каденції Путіна Україна буде втрачена для російської орбіти", - пояснив експрадник.

У такому світлі весняне російське нарощування військ біля українських кордонів у квітні 2021 року виглядає не як інструмент дипломатичного тиску, а як розвідка боєм - перевірка реакції Вашингтона і європейських столиць. Бік звертає увагу на одну деталь: навесні росіяни демонстративно показували свої війська, а восени, коли почалося основне нарощування перед вторгненням, навпаки - намагалися його приховати.

Червневий саміт Байдена і Путіна у Женеві експрадник тепер читає інакше. Те, що питання України практично не обговорювалося, він пояснює просто: Путін уже отримав потрібну йому інформацію про реакцію Заходу і не мав потреби тиснути на цю тему. Йому залишалося виграти час і відволікти Вашингтон на інші напрямки - кліматичний порядок денний, пандемію, конкуренцію з Китаєм.

Скандальну статтю Путіна "Про історичну єдність росіян і українців", опубліковану влітку 2021 року, прийнято читати як прояв історичної одержимості ізольованого ковідною пандемією автократа. Бік пропонує інше прочитання - відверто кадебістське. На його думку, есе було не нападом маніакального захоплення історією, а класичною підготовкою громадської думки перед військовою операцією. "Це публічна версія розвідувальної операції", - підкреслив Бік. Російські спецслужби саме у цей період активно заходили в Україну, шукали агентів впливу, оцінювали можливий опір.

Грудневі вимоги Москви до США і НАТО - проєкти двох договорів про "гарантії безпеки" - Бік називає потьомкінською дипломатією. Це не була спроба домовитися. Це була імітація переговорів, потрібна Кремлю після того, як американська розвідка розкрила російські військові плани. "Путін опинився у ситуації, коли мав починати агресивну війну без жодного дипломатичного підґрунтя", - пояснив експрадник РНБО.

Восени 2021 року Бік очолив у Білому домі невелику міжвідомчу групу з завданням готувати американський план дій на той випадок, якщо Путін усе ж нападе. Поки решта Білого дому намагалася стримати Москву, ця команда роздумувала над іншим: що робити, якщо стримати не вдасться. До середини січня 2022 року вже були готові плани щодо санкцій, військової допомоги, розміщення військ НАТО на східному фланзі, гуманітарного реагування. Кабінет міністрів проходив штабні навчання з програванням сценаріїв вторгнення.

Цікавий момент Бік розкрив про внутрішні дискусії в адміністрації. Розвідувальне співтовариство США досить рано дійшло консенсусу, що Путін готує велике вторгнення. Однак у політичному блоці існував спротив цій оцінці. Це просто не мало сенсу - щоб Путін пішов на такий ризик. Уроком афганського виведення 2021 року, за словами Біка, стало розуміння, що навіть консенсусні розвідувальні оцінки потребують перевірки здоровим глуздом - але одночасно потрібно готуватися до найгіршого сценарію.

Головний урок, який Бік виніс з досвіду 2021-2022 років, стосується методології аналізу. "Лідерів треба слухати, коли вони говорять, що збираються робити", - підкреслив він. Путін роками публічно озвучував свої наміри щодо України. Російські посадовці теж. Однак західні аналітики традиційно надавали перевагу історичним прецедентам і оцінкам можливостей перед прямими заявами про наміри. Тепер, на думку експрадника, цей підхід треба переглянути - особливо щодо Сі Цзіньпіна, який так само відверто артикулює свою стратегічну орієнтацію.