Дню вишиванки — 20 років: коли святкують і як виникло свято

Вишиванка давно стала не просто елементом традиційного українського одягу, а символом національної єдності, культури та незламності. Щороку українці по всьому світу одягають вишиті сорочки на роботу, навчання, урочисті події та навіть у повсякденному житті, демонструючи свою приналежність до української традиції.

У 2026 році Всесвітній день вишиванки відзначатиме вже 20-річчя від моменту заснування свята.  Сьогодні це не просто день традиційного одягу. Це символ української культури, єдності та пам’яті. І, як наголошують організатори, головне значення свята — не лише у вишитій сорочці, а у відчутті спільності та любові до України.

Коли День вишиванки у 2026 році

День вишиванки не має сталої дати у календарі. Свято традиційно відзначають щороку у третій четвер травня. У 2026 році День вишиванки припадає на 21 травня.

Саме формат святкування у будній день обрали навмисно — щоб показати, що вишиванка є не лише частиною святкового чи сценічного образу, а органічною складовою повсякденного життя українців.

Засновниця та співорганізаторка Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк наголошує, що свято давно стало невід’ємною частиною життя багатьох українців.

- Уяви собі, існує ціле покоління українців, які вже народилися і в їхньому житті завжди був День вишиванки. Це люди, яким 17, 18, 20 років. Це справді вже дорослі, зрілі громадяни України, які навіть мають право голосу, — розповіла Леся Воронюк на «Буковинській хвилі».

Вона також підкреслила, що сьогодні українці вже сприймають свято як природну частину травня:

- Я просто в захваті від того, як проєкт розвивається, як про нього говорять в усьому світі і як в усіх містах уже сприймають це як належне. Всі знають точно, що треба в четвер вдягнути вишиванку, - наголосила вона.

У цей день люди приходять у вишиванках:

• на роботу;
• до школи чи університету;
• на офіційні заходи;
• на прогулянки містом;
• на благодійні та культурні події.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України свято набуло ще глибшого значення.

- Одягати сьогодні вишиту сорочку — це не просто показувати, які у нас красиві вишиванки та яка багата культурна спадщина. Це показувати одне одному, що ми тримаємо стрій, що ми пам’ятаємо минуле задля майбутнього. Це також демонструвати ворогу, що йому не вдасться здолати український дух, — зазначила Воронюк.

Історія свята

Всесвітній день вишиванки започаткували у 2006 році студенти Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.  Леся Воронюк запропонувала однокурсникам прийти на навчання у вишиванках. Тоді до акції долучилися лише кілька десятків людей, але згодом ініціатива переросла у масштабний міжнародний культурний проєкт.

- 20 років Дню вишиванки — це, з одного боку, певний підсумок, але я вважаю, що проміжний, бо попереду ще багато роботи. Ми із співзасновниками свята дуже багато рефлексували з приводу такого ювілею. Насправді будувати українську ідентичність в Україні — це часто шлях із перешкодами, а не просто рівна дорога, - каже організаторка.

Свято неодноразово розвивалося всупереч складним обставинам. Сьогодні День вишиванки відзначають у понад 100 країнах світу. До святкувань долучаються українські громади, дипломати, іноземні політики та навіть члени королівських родин.

Традиції свята

Головна традиція Дня вишиванки — одягнути вишиту сорочку та підтримати українську культуру.

У різних містах України у цей день проводять:

• марші вишиванок;
• флешмоби;
• концерти та фестивалі;
• виставки народного мистецтва;
• благодійні ярмарки;
• тематичні уроки у школах.

Воронюк наголошує, що коли вони з однодумцями започатковувала свято, то «навіть не уявляли, яку цінність вона матиме».

- Це велика історія про цінності. Це не просто маленька акція про малесеньку вишиту сорочку, — наголосила вона.

У 2026 році організатори також планують продовжити акцію «Стрічка пам’яті», присвячену загиблим українським захисникам.

- Кожне свято має супроводжуватися культурою пам’яті. Це обов’язкова складова нашого життя і нашого покоління. Ми закликаємо людей прикріплювати вишиті стрічки біля меморіалів та пам’ятних місць захисників України — як знак вдячності та пам’яті, - підсумувала вона.