Євроремонт під час шторму. Чому Брюссель ковтає корупцію в Києві та де чекати пастки восени

Попри розмови про "втому" ЄС від української корупції, у Брюсселі останній скандал – арешт ексглави Офісу президента Андрія Єрмака у справі "Міндічгейту" – не викликав паніки. Ті факти операції "Мідас", де фігурують мільйонні схеми відмивання грошей на елітній забудові під Києвом та навіть кулуарні поради з ворожками щодо кадрових рішень, єврочиновники сприймають без надриву. Навпаки – Євросоюз готується вже найближчими днями офіційно запустити переговори про вступ України. Усі ключові оцінки готовності вже завершено, а першим кроком стане старт блоку фундаментальних реформ.

Утім, справжні труднощі для Києва ще попереду. LIGA.net пояснює, чому ЄС може непомітно пригальмовувати процес, як великі країни захищатимуть власні економічні інтереси та чому навіть союзники України не готові жертвувати своїми благами заради швидкого вступу Києва.

Корупція більше не лякає Брюссель

Ще кілька років тому будь-який гучний обшук у високих кабінетах Києва викликав би у Брюсселі паніку. Корупційні скандали одразу ставали аргументом для тих, хто хотів поставити зближення з Україною на паузу. Але весна 2026 року показала, що у сприйнятті європейських еліт стався перелом. Корупція в Україні більше не є приводом закривати двері.

Останні тижні принесли Україні серію нових скандалів. Проте спроби скептиків розкрутити тему "корупційного фіаско" в кулуарах Єврокомісії зустріли спокійну реакцію.

Як повідомили LIGA.net джерела в офісі єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, у Брюсселі бачать у цих справах не кризу, а доказ функціонування антикорупційних інституцій.

Ми бачимо, що незалежні антикорупційні інституції в Україні реально функціонують, а не просто існують для галочки", – кажуть співрозмовники у головній інституції ЄС.

І додають, що корупційні скандали трапляються всюди – від Парижа до Софії. Проте різниця між державами полягає в наявності "імунної системи". Те, що НАБУ та САП здатні ефективно працювати на найвищому рівні, попри виклики війни, сприймається в ЄС як ознака інституційної зрілості України.

Саме тому в Брюсселі зараз не говорять ні про "втому від України", ні про паузу в інтеграції. Навпаки – Київ демонструє, що система працює. І це дозволяє сторонам виходити на фінальний етап перед початком переговорів уже найближчими днями.

ЄС відкриває двері, але не гарантує вступу

Новий рівень довіри до українських інституцій уже перетворюється на конкретні рішення. Попри війну та складні дискусії всередині ЄС, євроінтеграційний процес виходить на фінішну пряму під кінець головування Кіпру.

За даними джерел LIGA.net в українських дипломатичних колах, вже наступного тижня Рада з загальних питань ЄС (General Affairs Council) може дати історичне зелене світло для старту реальних переговорів про вступ.

Брюссель уже підтвердив повну технічну готовність до цього кроку. У Єврокомісії на запит LIGA.net зазначили, що завершили оцінку всіх шести переговорних кластерів – великих блоків реформ, які має пройти країна-кандидат. Наступного тижня сторони мають офіційно запустити перший і найголовніший з них – кластер "Основи" (Fundamentals, або фундаментальні реформи).

Йдеться про судову систему, боротьбу з корупцією, права людини та державний контроль. Саме цей кластер є базою всього переговорного процесу: його відкривають першим і закривають останнім. Без прогресу тут рух за іншими напрямами буде фактично заблоковано.

Утім, у Брюсселі наголошують, що відкриття переговорів – це лише аванс довіри.

У коментарі для LIGA.net пресслужба Єврокомісії прямо зазначає, що подальший прогрес буде жорстко прив’язано до виконання 10 реформ-пріоритетів, погоджених ще торік, а також до ухвалення нових антикорупційних директив ЄС, зокрема щодо захисту викривачів корупції.

Європейські аналітики також закликають не будувати ілюзій щодо швидкого вступу. Старший дослідник CEPS Майкл Емерсон у розмові з LIGA.net наголошує:

Регулярне відкриття та закриття розділів і кластерів може розпочатися, але це займе роки, особливо враховуючи нестабільні результати України в таких питаннях, як боротьба з корупцією".

Саме тому Емерсон вважає, що паралельно з технічним треком ЄС має піти на сміливий політичний крок – визнати технологічну та військову потужність української оборони й надати Києву особливий статус у безпекових та оборонних структурах Євросоюзу. Йдеться про повноцінну участь України в самітах Європейської ради та засіданнях міністрів оборони, але поки що без права голосу.

Тому поки дипломати готуються святкувати запуск першого кластера, справжній марафон для України лише починається. І якщо зараз Брюссель готовий підтримувати Київ політично, то далі розмова переходитиме у площину жорстких реформ, цифр та економічних інтересів.

Як ЄС може гальмувати Україну без жодного вето

Справжні труднощі для України почнуться восени 2026 року, коли перші політичні урочистості залишаться позаду, а переговори зіткнуться з економічними інтересами держав-членів і конкуренцією на ринку ЄС. І головна небезпека тут – віра в те, що війна та геополітика змусять Брюссель закривати очі на процедури.

Старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Енджелуше Моріна у коментарі LIGA.net прямо попереджає про цю ментальну пастку:

Одне можна сказати чітко: геополітичні аспекти розширення ЄС не превалюватимуть над оцінкою за заслугами. Це може стати пасткою для України, якщо там пануватиме думка, ніби країни-члени дозволять приєднатися без виконання всіх критеріїв".

Ба більше, європейським столицям навіть не знадобиться гучне право "вето" в стилі Орбанівського Будапешта, щоб пригальмувати Київ. Є значно ефективніший механізм – технічне затягування рішень. Якщо Україна не демонструватиме достатнього прогресу в питаннях верховенства права, держави-члени ховатимуться за процедурами та регламентами.

На цю проблему звертає увагу і європейський аналітик Нікола Ксав'єріфф-Векверт. У коментарі для LIGA.net він зазначає, що жодна країна ЄС не вийде відкрито блокувати великі рішення щодо України, якщо тільки не буде спільного рішення між Францією та Німеччиною. Проте головний виклик лежить в іншій площині.

ЄС не здатний адаптувати та прискорити суто технічний процес під потреби України. А ці потреби є стратегічними, швидкими, фінансовими та військовими. Це призводить до того, що великі й малі держави Європи затягують і гальмують процес.

Відкриття першого кластера наступного тижня – це факт, але затвердження проміжного звіту про виконання базових реформ (IBAR) займе дуже багато часу, додає аналітик. Відтак, розраховувати на те, що всі переговорні кластери вдасться відкрити до кінця цього року, навряд чи варто.

У такій ситуації Ірландія, яка вестиме процес у другому півріччі, намагатиметься балансувати. Згідно з програмною стратегією нової очільниці МЗС та Міноборони Ірландії Гелен МакЕнті, з якою ознайомилася LIGA.net, Дублін планує діяти в ролі класичного "чесного брокера".

Ірландія підтримує євроінтеграцію України й навіть планує просувати цифровізацію ринку та створення так званого "28-го режиму" корпоративного права ЄС, щоб спростити роботу бізнесу, зокрема й українського, за єдиними правилами.

Проте промова МакЕнті чітко показує, де пролягають межі європейського компромісу. Міністерка прямо називає Спільну аграрну політику ЄС (CAP) та субсидії фермерам екзистенційним інтересом своєї країни.

Це означає, що під час майбутніх переговорів щодо бюджету ЄС на 2028-2034 роки Ірландія, як і Франція чи Польща, захищатиме власні фінансові інтереси від конкуренції з боку українського агросектору – незалежно від політичної підтримки України.

Тому відкриття першого кластера стане для Києва великою політичною перемогою, але далі почнеться довга й виснажлива боротьба з європейською бюрократією. Вирішальними тут будуть не гучні заяви, а здатність виконувати правила та реформи.