IISS назвав головну пастку Кремля у війні - грошей багато, а солдатів немає

Російська економіка не витримує тих темпів, які диктує війна проти України, і Кремль скоро опиниться перед різким вибором: радикально посилити тиск на власне суспільство або відмовитися від максималістських цілей. Такий висновок робить Найджел Гулд-Девіс, старший співробітник з питань Росії та Євразії британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), у травневій доповіді 2026 року.

Як передає "Хвиля", у звіті IISS зазначається, що економіка РФ підійшла до межі своїх виробничих можливостей. Військові заводи працюють у три зміни на повну потужність, цивільні сектори стагнують, реальні відсоткові ставки одні з найвищих у світі. "Нафтові продажі приносять рублі. Але рублі не воюють", - формулює Гулд-Девіс основну проблему.

Головна суперечність - у тому, що Москва веде масштабну війну, але досі не перевела економіку та суспільство у мобілізаційний режим. На відміну від радянських часів, держава платить ринкові ціни за вхідні ресурси оборонного виробництва, за робочу силу та за капітал для фінансування бюджетного дефіциту. Це означає, що військова потужність обходиться сучасній Росії дорожче, ніж за часів Холодної війни. Витрати на обслуговування російського боргу у 2025 році перевищили німецькі - попри низьке співвідношення боргу до ВВП.

За російськими даними, на кінець 2025 року на війні загинуло понад 352 тисячі росіян. Загальні втрати - до 1,3 мільйона. У 2025 році Росія втратила 416 тисяч убитими, пораненими та зниклими безвісти, але отримала менше одного відсотка української території. З грудня 2025 року бойові втрати почали перевищувати кількість нових рекрутів. Якщо ЗСУ виконають хоча б частково ціль у 50 тисяч ліквідованих окупантів на місяць, поставлену міністром оборони Михайлом Федоровим, нестача людей стане критичною.

За оцінкою IISS, Кремль свідомо уникає примусової мобілізації, побоюючись соціальних наслідків. Замість цього він платить добровольцям величезні підйомні, високу зарплату та компенсації родинам загиблих - схему експерт називає "deathonomics": середній солдат, який гине через кілька місяців після підписання контракту, заробляє більше, ніж за все попереднє цивільне життя. Цей ресурс вичерпується. Якість новобранців падає - серед них дедалі більше алкоголіків, наркоманів і хворих. У грудні 2024 року Москва була змушена просити 12 тисяч військових у Північної Кореї.

Щоб продовжувати війну в нинішніх масштабах, Москва, на думку Гулд-Девіса, буде змушена вдатися до командно-адміністративних заходів радянського типу. Це означатиме обмеження останніх посткомуністичних свобод: права власності, свободи вибору роботи та свободи виїзду за кордон. Бюджетний дефіцит доведеться покривати новими податками, "добровільними внесками" олігархів та націоналізацією майна. Можлива і друга хвиля "часткової мобілізації" - попри пам'ять про масовий відплив росіян за кордон у 2022 році.

Прискорена з лютого 2026 року російська політика інтернет-обмежень - блокування Telegram, тривалі мобільні відключення у Москві та Санкт-Петербурзі, розгортання офіційного застосунку Max з прямим доступом ФСБ - не випадкова. Це підготовка до придушення майбутнього суспільного спротиву. У січні 2026 року іранський режим уже застосував подібну тактику за російської технічної допомоги: під прикриттям загальнонаціонального інтернет-блекауту було вбито від 6 до 30 тисяч мирних протестувальників менш ніж за місяць.

Окремо аналітик звертає увагу на елітні розколи як головне джерело змін у авторитарних режимах. З 2022 року Путін, спікер Держдуми та глава РПЦ неодноразово згадували примари 1917 та 1991 років. Із чотирьох великих воєн, які Росія вела проти інших великих держав за останні 120 років, три - російсько-японська, Перша світова та Холодна - закінчилися поразкою та внутрішніми потрясіннями. У 2022 році тодішній міністр оборони Сергій Шойгу оцінив мобілізаційний потенціал РФ майже у 25 мільйонів осіб. Гулд-Девіс підсумовує: майбутня криза - "у первісному сенсі слова: переломний момент у хворобі пацієнта, що веде або до одужання, або до смерті".