Місія "Закрити небо"․ Як бійці 66-ї бригади працюють з дронами-перехоплювачами і знищують російські БпЛА – репортаж

Війна дронів стає все більше буквальною, коли у небі один БпЛА атакує інший. Однак така реальність нашого часу. Минулого року головною технологією були НРК, позаминулого – FPV. Цьогоріч, вочевидь, це дрони-перехоплювачі, котрі полюють на російські борти.

Робота з такими дронами – відносно новий напрямок для нашого війська, що зʼявився на противагу розвитку ударних і розвідувальних БпЛА, які використовують росіяни. Та попри це українські військові вже мають чим похизуватися, адже перехоплювачі дають неабиякі результати.

24 Канал мав нагоду на власні очі побачити, як дрони ЗСУ полюють за ворожими бортами на Лиманському напрямку. Ми побували в гостях у батареї перехоплювачів зенітно-ракетного дивізіону 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Як працюють перехоплювачі, які головні виклики для цього напрямку зараз, як бійці збивають російські БпЛА і що потрібно для роботи – про все це і не тільки читайте в ексклюзивному репортажі.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Як з’явилися перехоплювачі у 66-й бригаді?

"Командир зрозумів, що я можу цим напрямком займатися, і сказав працювати", – каже з усмішкою "Муха", командир БпЛА зенітно-ракетного дивізіону 66-ї ОМБр. Це його відповідь на питання про те, чому ж він працює з дронами-перехоплювачами.

Українська армія роками існує в умовах, коли потребує досвіду, якого ніхто у світі не має і не може ним поділитися. Тобто здобувати треба самостійно, іноді методом проб і помилок. Так, за спогадами "Мухи", починали роботу і його екіпажі.

"Муха" – командир БпЛА зенітно-ракетного дивізіону / Фото 66-ї ОМБр

Згадуючи початок роботи, командир зізнається, що було складно. Багатьох речей вчилися самостійно. Проте все ж зусилля дали свій результат. Командир жартує, що дехто з його підлеглих і не дуже розбирався в технологіях спершу. Та за кілька місяців в екіпажів перехоплювачів уже є доволі серйозні результати. І командир певен – це тільки початок.

На нашому рахунку вже є Supercam, багато "Молній" і "Ланцети". Поки не маємо у списку "Гераней" та "Шахедів", але ми стараємось, розвиваємось і попереду ще буде,
– каже командир.

"Муха" не надто вихваляється і пояснює, що постійно є куди рости. Проте коли говоримо про роботу з підлеглими, він без пафосу каже, що не є звичайним командиром.

Чи чули ви коли-небудь стереотипні жарти про зумерів? Мовляв, представників молодого покоління не можна критикувати, треба постійно хвалити, аби вони не кинули роботу. Якщо чули, то може скластися враження, наче у "Мухи" тільки зумери в команді або ж щонайменше він так вважає.

Та якщо без жартів, то свій підхід командир пояснює дуже просто – служба в армії й так не легка, тому з бійцями треба працювати делікатно. Тоді вони не втрачають запал і готові працювати на результат.

Не можна пригнічувати військовослужбовців, казати, що вони не вміють те чи інше, бо тоді просто пропаде інтерес. А якщо зацікавлення є, то буде і саморозвиток – взяли дрон, покрутили, глянули якесь відео в інтернеті, хто навчився швидше – вчить того, кому це дається складніше, і так працюємо,
– каже "Муха".

На командному пункті командир спостерігає за роботою бійців та постійно перебуває з ними на зв’язку. Однак ми рушаємо безпосередньо на позиції до одного з екіпажів, аби побачити наживо, як відбувається робота.

Робота 24/7 і хвилина на зліт після виявлення цілі: як живе екіпаж на позиціях?

У місті за кількасот кілометрів від фронту сонячний день асоціюється з відпочинком, прогулянкою чи зустріччю з друзями. Тут, недалеко від лінії зіткнення, для екіпажу дронів-перехоплювачів така погода означає тільки одне – роботи буде багато.

Проте бійці тільки раді. Кажуть, що до мого приїзду було хмарно, іноді дощило, і роботи було зовсім мало, а їм таке не подобається, бо хочуть показувати результати. Тому, здається, випав ідеальний для цього день.

Та хоч на вулиці світить сонце, все одно прохолодно, особливо у бліндажі. Тому поки небо було чисте, ми грілися гарячою кавою і мали нагоду поговорити з бійцями. Хоча погляд командира відділення зенітно-ракетного дивізіону "Шума" постійно був звернений до монітора, аби нічого не пропустити.

Як каже "Шум", екіпаж працює цілодобово. Звісно, вони не відпрацьовують по дронах усі 24 години, однак треба бути готовим завжди. І це питання навіть не хвилин, а лічених секунд.

У нас немає ні вихідних, ні обіду, ні вільного часу. Як тільки виявляємо ворожу ціль – готуємо борт на зліт. На це в нас обмежена кількість часу, бо чим швидше вилетимо – тим успішніша буде робота. Зазвичай від виявлення цілі до початку роботи та злету проходить хвилина,
– розповідає "Шум".

"Шум" – командир відділення / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Хлопці працюють і вдень, і вночі. Командир каже, що вночі працювати складніше. І не тільки тому, що після складного дня є бажання просто поспати, але і тому, що треба пристосовуватися до нічної камери, яка має інший зум, що треба враховувати для орієнтування.

Проте ніч дає свої переваги. Наприклад, дрони з двигуном внутрішнього згорання, як-от "Гербера" і "Шахед", знайти легше, як пояснює "Шум". Хоча екіпаж поки опановує перехоплювачі P1-SUN, щоб також нищити ці дрони. В основному бійці зараз використовують перехоплювачі "Генерал Черешня" і "Верба".

Зі словами командира про роботу вночі погоджується Вадим – номер обслуги. Він споряджає борти, готує їх до запуску, керує антеною під час вильоту. Однак робити це все в темряві важче, а ліхтариком особливо не підсвітиш, бо тоді можна просто "спалити" позицію.

Погана видимість, ліхтарики використовувати не можна та й орієнтуватися вночі складніше. І це до того, що й споряджання боєприпасу – небезпечна робота, бо треба зважати на певні моменти, щоб він не вибухнув у тебе в руках,
– каже Вадим.

Вадим, номер обслуги / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Узагалі в кожного члена екіпажу своя роль у роботі. Номер обслуги відповідає за підготовку борта, командир – за управління ним під час відпрацювання. Штурман допомагає з орієнтуванням та координацією з суміжними підрозділами.

Дрон не одноразовий: яка основна відмінність перехоплювачів?

Розмови швидко припиняються – на радарі видно ворожий дрон. "Шум" дає команду готуватися до вильоту і буквально за лічені секунди Вадим по рації питає, чи є на моніторі зображення з камери дрона. Не видно. Доводиться швидко замінювати борт. Є контакт, "Шум" бачить зображення, значить можна злітати.

Дрон злітає, Вадим підіймає антену. "Шум" шукає ворожий борт.

"Шум" керує дроном-перехоплювачем / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Проте це відпрацювання не було успішним. Російський дрон полетів у зону відповідальності іншого підрозділу, тому по ньому далі працюватиме інший екіпаж. Однак завдяки цьому ми стали свідками того, як повертається перехоплювач.

Якщо звичайні FPV-дрони є одноразовими й після пуску вони або відпрацьовують, або падають, то перехоплювачі можуть повертатися і вилітати знову й знову, поки не відпрацюють по ворожому БпЛА.

Якщо ціль не уражена, дрон можна повернути, замінити батарею і знову відправити його на завдання. Якщо ж дрон сів невдало, щось зламалось – це можна замінити. Правда, останнім часом в основному міняємо тільки батареї,
– пояснює номер обслуги Вадим.

Борт чекає на повторний виліт / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

На борту, який повернувся, номер обслуги замінив батарею і "Генерал Черешня" чекає на наступне полювання за російським безпілотником.

Коли детонатор не спрацював: як військові збивали російський "Ланцет"?

За час повномасштабної війни наші воїни не один раз демонстрували вміння імпровізувати, вигадувати нові способи застосування техніки чи озброєння, що часто вражає іноземних партнерів. І в батареї перехоплювачів такий кейс, здається, уже є.

Треба трохи прояснити принцип роботи дрона-перехоплювача. При наближенні борта до цілі оператор на пульті активує детонатор і за кілька секунд спрацьовує вибухівка, якою начинений сам перехоплювач.

Коли я виявляю ціль, я підлаштовуюсь під її швидкість й оперативно заходжу або на хвіст, або зверху. Тут залежить від цілі. Заходжу і детоную свій борт, відповідно відбувається детонація ворожого БпЛА,
– каже "Шум".

Робота екіпажу перехоплювачів / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Проте, як каже командир, бувають випадки, коли детонатор не спрацьовує. У його роботі таке трапилося буквально на першому ж відпрацюванні. Цей випадок "Шум" досі згадує з посмішкою і називає найяскравішим у своїй роботі.

На радарі помітили "Ланцет" – ціль доволі серйозна і не проста у перехопленні. Бійці запустили борт, перехоплювач підлетів, "Шум" активував детонатор і… нічого не сталося. Детонатор не спрацював. Здавалося б, місія провалена, а ціль не знищена.

Однак "Шум" вирішив атакувати "Ланцет" просто на таран. У підсумку під час зіткнення з російським безпілотником перехоплювач таки вибухнув.

Він пішов у піке і вибухнув уже на землі, але не в населеному пункті. Усе пройшло успішно,
– каже "Шум".

Як "Ланцета" збивали на таран: дивіться відео

Ось так "бойове хрещення" стало по-справжньому незабутнім як для "Шума", так і для всієї батареї перехоплювачів.

Ураження успішне: що відчувають бійці і яку ціль ставлять собі у роботі?

На радарі знову видно ціль. "Шум" дає сигнал і команда знову за кілька секунд готова працювати. Номер обслуги встановлює дрон, оператор бачить зображення на моніторі. Є контакт, перехоплювач злітає.

"Шум" зосереджено керує дроном, штурман допомагає йому з пошуком ворожого борта, який поки що видно лише на радарі. Але ось уже він і на камері перехоплювача. Починається найскладніша частина. Зазвичай є лиш одна спроба, хоча "Шум" вже доводив, що це не завжди так.

Командир відділення та штурман під час роботи / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Перехоплювач наближається. Ворожа "Молнія" в моніторі все більша. "Шум" активує детонатор. Монітор гасне, а безпілотник з радара зникає. Він падає. Номер обслуги отримує сигнал, що роботу завершено, він опускає антену.

Хлопці стримано, але радіють – вітають одне одного зі ще однією збитою ціллю.

У такі моменти я відчуваю, що ми не дарма працюємо, не дарма перебуваємо тут і не дарма захищаємо свою землю. Відчуваю певну гордість за всю команду – людей, які працюють на майстерні, керівний склад і безпосередньо мій екіпаж,
– каже "Шум".

Відпрацювання по "Молнії": дивіться відео

Та за кілька хвилин уже ніби нічого не було – командир далі пильно стежить за тим, що на радарі, а номер обслуги готує нові борти. Робота не зупиняється ні на мить.

Вадим пригадує, що коли вперше приїхав на позицію і після відпрацювання почув по рації, що дрон успішно збитий, то неабияк цьому зрадів.

Я зрозумів, що моя робота не даремна і, скажімо так, цінується у сучасній війні, адже триває війна дронів. То я дуже радів, що ми виконуємо роботу, яка приносить результат. І цей результат помітний,
– каже номер обслуги.

Вадим керує антеною під час роботи / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Робота перехоплювачів на Лиманському напрямку і справді помітна. Абсолютну більшість російських дронів успішно знищують ще на підльоті й останнім часом ворожим БпЛА вкрай важко залітати в тилові населені пункти на прифронтовій території. Бійці кажуть, що є ще куди рости, аж поки не збиватимуть 100% російських бортів.

Як кожен зараз може допомогти знищувати російські дрони?

До перехоплювачів бійці з дронами не працювали, тому зараз, коли питаю, які навички потрібні для роботи тут, вони кажуть одностайно – потрібне бажання. Якщо воно є – всього можна навчитися.

Командир БпЛА "Муха", з яким ми зустрілися після повернення з позицій, також підтверджує цю думку. Згадуючи початок роботи, коли було досить складно і треба було багато чого вивчити та опанувати, "Муха" каже, що саме бажання дало той результат, який є. Зокрема, саме бажання стимулює і саморозвиток, котрий у сучасній війні критично необхідний.

Найважливіше – це саморозвиток. Якщо ми самі не будемо розвиватися, не намагатимемося пробувати щось нове, то, на жаль, нічого не вийде,
– підкреслює "Муха".

"Муха", командир БпЛА зенітно-ракетного дивізіону / Фото 66-ї ОМБр

Хоча "Шум" з огляду на власний досвід каже, що для роботи на перехоплювачах треба також впевненість в собі та вміння зосереджуватися навіть в стресових умовах.

Потрібно постійно підтримувати свої навички і вдосконалювати їх. Це не так, як на велосипеді – раз навчився і на все життя. Треба постійно покращувати вміння й відточувати свою майстерність,
– каже командир відділення.

"Шум", командир відділення ЗРДн / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Проте стати частинкою батареї перехоплювачів певною мірою може кожен. Просто зараз. Адже 66-та ОМБр та 24 Канал проводять спільний збір на дрони-перехоплювачі, аби екіпажі мали усе необхідне для роботи. Ціль збору – 500 000 гривень.

Нам потрібна матеріальна база – комплектуючі розхідники до дронів, антени, самі борти, наземні станції. Ми хочемо більше дронів, аби було більше роботи, більше вильотів і, відповідно, більше збитих ворожих цілей,
– наголошує "Шум".

Важливо. Щоб долучитися до збору, переходьте за посиланням та підтримайте тих, хто робить наше небо чистішим від російських безпілотників.