Можливі пільги та штрафи: в Україні готують нові правила для супермаркетів

Що таке фудбанкінг і як він працює?

Подібна система вже працює у Франції, Чехії та низці інших країн ЄС, пише "РБК-Україна".

Суть ініціативи полягає у скороченні харчових відходів. Замість того щоб викидати продукти, термін придатності яких добігає кінця, магазини мають передавати їх благодійним організаціям – так званим "банкам їжі".

Далі такі продукти розподілятимуть серед людей, які потребують допомоги. Юристка Діна Дрижакова пояснює, що для українського ринку це буде серйозна зміна.

Для бізнесу будуть як пільги, так і штрафи

Нові правила можуть передбачати як фінансові стимули, так і покарання для магазинів. Якщо супермаркет передає продукти на благодійність:

• він може отримати податкові пільги;
• операції можуть звільнити від ПДВ;
• можуть скасувати податок на прибуток із такої передачі.

Раніше безоплатна передача товарів юридично вважалася "продажем за нуль гривень" і могла додатково оподатковуватися,
– пояснює Дрижакова.

Водночас магазини, які утилізовуватимуть придатну їжу замість передачі людям, ризикують отримати адміністративні штрафи. Таке покарання вже діє у Франції.

Які продукти можна передавати у фудбанки?

У законодавстві планують чітко розділити два типи маркування:

Можна передавати: продукти з позначкою "Краще спожити до" (товари, які можуть втратити ідеальний смак чи текстуру, але залишаються безпечними для споживання)

Заборонено передавати: продукти з маркуванням "Вжити до" (після цієї дати товар вважається потенційно небезпечним і має бути утилізований).

Чому супермаркети можуть бути проти і які є ризики?

Попри податкові пільги, для торгових мереж це означатиме додаткові витрати та зміну внутрішніх процесів. Серед головних викликів:

• Окремі зони зберігання для продуктів під роздачу – щоб вони не змішувалися зі звичайним браком;
• Автоматизований облік – IT-система має сигналізувати, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну, що товар треба перемістити у зону фудбанку;
• Додаткові витрати на персонал – сортування, пакування та оформлення документів займатимуть робочий час.

Окремо доведеться чекати змін до Податкового кодексу та розробляти нові форми внутрішньої документації, щоб податкова не трактувала благодійну передачу як прихований продаж,
– каже юристка.

Експерти попереджають, що українські покупці можуть неоднозначно сприймати передачу продуктів "на межі прострочення".

Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності – пряма дорога до скандалу в медіа і соцмережах,
– додала Дрижакова.

Саме тому супермаркетам доведеться ретельно контролювати якість товарів, які передаються фудбанкам.

Що робити магазинам вже зараз?

За словами адвоката Дрижакової, власникам магазинів вже зараз варто:

1. Проаналізувати залишки товарів.
2. Знайти надійні благодійні фонди для потенційного партнерства.
3. Готувати юридичний відділ до нових правил обліку і списання.

Що це означає?

Для України це може стати:

• ще одним кроком до стандартів ЄС;
• способом скоротити харчові відходи;
• новим механізмом соціальної допомоги;
• серйозною зміною для ритейлу.

Водночас бізнесу доведеться адаптувати внутрішні процеси та інвестувати у нову систему обліку й логістики.

Який прогноз? Найімовірніше, спочатку запровадять податкові стимули, а далі – обов’язкові правила передачі. Після цього можуть з’явитися штрафи за утилізацію придатної їжі.

Зауважте! Фудбанкінг може кардинально змінити підхід українських супермаркетів до продуктів із завершенням терміну придатності. Для покупців це шанс скоротити харчові втрати та підтримати нужденних, а для бізнесу – нові правила гри, додаткові витрати та ризик штрафів.

Як така схема працює в Польщі?

Польща вже кілька років активно розвиває систему фудбанкінгу – механізм, за яким супермаркети та виробники передають продукти з коротким терміном придатності благодійним організаціям замість утилізації, пише Banki Zywnosci.

Сьогодні по всій країні працює 31 банк продовольства. Через цю систему допомогу отримують близько 1,5 мільйона людей, які не можуть самостійно забезпечити себе продуктами. Йдеться про:

• малозабезпечені родини;
• пенсіонерів;
• матерів-одиначок;
• людей у кризових життєвих ситуаціях;
• бездомних;
• осіб з інвалідністю.

У польській моделі супермаркети передають некомерційні продукти – ті, які вже не можуть продаватися, але залишаються безпечними.

Це можуть бути товари з пошкодженою упаковкою, коротким терміном придатності або неідеальним зовнішнім виглядом. Після збору їх доставляють на склади банків продовольства, де продукти перевіряють, сортують і зберігають у належних умовах.

Фудбанки не роздають продукти безпосередньо людям. Вони працюють через партнерські організації – благодійні фонди, безкоштовні їдальні, соціальні центри, релігійні організації та інші структури допомоги. Саме ці організації формують продуктові набори або готують гарячі страви й передають їх людям у конкретних регіонах, які потребують підтримки.

Як працює фудбанкінг в Чехії?

У Чехії система фудбанкінгу вже давно перейшла зі стадії експерименту в повноцінну державну модель допомоги. Про це під час круглого столу з фудбанкінгу розповів голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек, пише УНІАН.

Система працює на законодавчому рівні з 2018 року і зобов’язує торговельні мережі передавати придатні продукти на благодійність замість утилізації Нині чеська організація фудбенкінгу вважається однією з найбільш розвинутих в Центральній Європі.

Лише за минулий рік чеська мережа продовольчих банків підтримала понад 400 тисяч людей. Більшість отримувачів допомоги – це матері-одиначки та люди похилого віку (62%). Також система дозволила врятувати та передати на потреби людей близько 17,4 тисячі тонн продуктів.

Фінансування частково забезпечує держава: близько 5 мільйонів євро державної підтримки перетворилися на допомогу обсягом понад 31 мільйон євро у вигляді переданих продуктів.