План Мерца щодо «асоційованого членства» України в ЄС викликав неоднозначну реакцію

Новаторський план канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо надання Україні «асоційованого членства» в Європейському Союзі отримав неоднозначні відгуки в Брюсселі, де постали питання щодо його законності, реалістичності та політичних наслідків, пише Euronews.

У листі до своїх колег-лідерів, з яким ознайомилося видання, Мерц пропонує індивідуальний статус, який надасть Україні доступ до органів, що приймають рішення, без права голосу та портфеля, а також до певних програм, що фінансуються ЄС, на «поетапній» основі.

Він також передбачає, що Київ зможе звертатися за допомогою до інших держав-членів у разі збройної агресії на підставі статті 42.7 договорів ЄС. Це, на його думку, створить «істотну гарантію безпеки» для стримування Росії.

«Настав час сміливо рухатися вперед з інтеграцією України до ЄС за допомогою інноваційних рішень як негайних кроків уперед», — заявив Мерц своїм колегам.

У Брюсселі лист Мерца привернув увагу та викликав подив. Його ініціативу порівняли з публікацією, яку канцлер написав минулого року, підтримуючи використання заморожених активів Росії для фінансування так званого репараційного кредиту Україні. Ця публікація шокувала Брюссель, і цей сміливий проект зрештою провалився.

«Лист є досить поспішною заявою, яка не дуже добре узгоджена. Час його оприлюднення дивний, особливо з огляду на те, що в червні ми отримаємо хороші новини щодо відкриття кластера, тому цей лист дещо дивує», — сказав дипломат, попередивши про поширений скептицизм.

«Нам потрібно діяти інакше. Дійсно існує графік, орієнтований на червень, і є метод. Справи рухатимуться вперед».

Другий дипломат висловив серйозні сумніви щодо твердження Мерца, що «асоційоване членство» не вимагатиме внесення змін до договорів ЄС, а лише сильної політичної волі.

«Я не бачу, як це могло б працювати з юридичної точки зору. Для цього потрібно було б змінити договори. Асоційовані члени з усіма інституціями на основі політичної домовленості? Я цього не бачу», — сказав дипломат.

Третій дипломат зазначив, що в листі «деякі ідеї кращі за інші», а четвертий зауважив, що справжня дискусія між державами-членами ще не розпочалася.

Натомість Європейська комісія, яка курує процес вступу, висловила більш позитивну оцінку та привітала пропозицію Мерца як свідчення «рішучої прихильності держав-членів до того, щоб якомога швидше втілити розширення в життя».

«Стає дедалі очевиднішим, що розширення є геостратегічною інвестицією в наше процвітання, мир та безпеку. А вступ України до Європейського Союзу також фундаментально пов’язаний із безпекою нашого Союзу», — зазначив у своїй заяві Гійом Мерсьє, речник Комісії з питань розширення.

«Не менш важливо, щоб ми довели до кінця процес розширення Союзу з усіма країнами-кандидатами, які вже багато років працюють над вступом».

Мерсьє зазначив, що будь-яке інноваційне рішення має ґрунтуватися на логіці «заслуг», яка має керувати складним багатоетапним процесом вступу.

Раніше цього року Комісія запропонувала «зворотне» членство, за якого Україна стала б офіційним членом ЄС і поступово отримувала б конкретні переваги, що з цим пов’язані. Столиці в основному відкинули цю ідею, назвавши її небезпечною та нереалістичною.

Пропозиція Мерца передбачає поступову інтеграцію для доступу до фондів ЄС та форумів високого рівня, але з офіційним членством лише на самому кінці шляху.

Лист від Німеччини з’явився в той час, коли ЄС бачить можливість нарешті скасувати угорське вето на вступ України до ЄС, яке вже два роки паралізує цей процес. Новий уряд у Будапешті розпочав консультації з Києвом щодо прав угорської меншини в Україні — політично чутливого питання.

Брюссель сподівається на досягнення достатнього прогресу, щоб у червні скасувати вето  та розпочати перший блок переговорів з Україною, відомий як «основи». Решту п'ять кластерів планують розблокувати до кінця року.

Поки що незрозуміло, як на лист Мерца відреагує президент України Володимир Зеленський. Минулого місяця він категорично відхилив будь-які пропозиції щодо «символічного» членства.

«Україна захищає себе і, безперечно, захищає Європу, — сказав він. — І вона захищає Європу не символічно — люди насправді гинуть».