Пов'язана з Китаєм: у чому головна загроза заяв Росії про дрони у країнах Балтії

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок і майор ЗСУ, політолог Андрій Ткачук в ефірі 24 Каналу пояснили, що за такими заявами може стояти не лише чергова російська провокація. За їхніми словами, у цій історії є ще один важливий інтерес, який виходить далеко за межі самих російських погроз.

Загроза для країн Балтії пов'язана з Китаєм

Останні заяви з Кремля про нібито українські дрони в країнах Балтії Валерій Клочок розглядає не лише як чергове залякування НАТО. На його думку, ця заява дуже показова, бо вона демонструє нинішню позицію Балтії у відповідь на російські погрози.

Нагадаємо! 19 травня 2026 року російська Служба зовнішньої розвідки заявила, що Латвія нібито дала Україні "повітряний коридор" для далекобійних дронів і розмістила українських операторів на базах "Адажі", "Селія", "Лієлварді", "Даугавпілс" та "Екабпілс". У Москві пригрозили ударами по "центрах ухвалення рішень" і заявили, що членство в НАТО нібито не захистить Латвію.

Того ж дня на засіданні Ради безпеки ООН Василь Небензя повторив ці самі звинувачення. Представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десландес назвала ці твердження чистою брехнею, а заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс відповіла, що погрозам на адресу союзників немає місця і Вашингтон виконує всі зобов'язання перед НАТО.

Там фактично відмежовуються від історії з дронами і дають зрозуміти, що не мають до цього стосунку, а ті безпілотники, які залітають на їхню територію через роботу російських РЕБ, вони просто збивають, бо захищають свій простір.

Водночас у Балтії справді є окремі голоси, які говорять про потребу нейтралізації Калінінградської області, але така позиція поки не є домінантною. На його думку, тут ідеться про ширшу гру, в якій Росія тисне на регіон, а Китай поступово намагається закріпитися як сила, здатна виступати "гарантом" безпеки.

Я особисто розглядаю Балтійський регіон, країни Балтії, в сфері інтересів Китаю. От зараз відбувається типовий, як на мене, шантаж,
– сказав Клочок.

У цій логіці Балтія для Пекіна важлива не менше, ніж польський напрямок, через який ідуть великі потоки китайських товарів до Європи. Ідея, яку намагаються нав'язати, виглядає просто: Росія не чіпатиме цей регіон, якщо там не створюватимуть перешкод для ширших економічних і політичних інтересів.

Клочок пояснив що стоїть за заявами Кремля про українські дрони в Латвії: дивіться відео

Через це постійні погрози, згадки про Калінінград і навчання в Білорусі Клочок сприймає як елемент дипломатичного тиску, а не як випадковий набір агресивних заяв. Водночас найбільша небезпека полягає не обов'язково у великому вторгненні, а в обмеженій операції, яку Росія може спробувати подати як локальний інцидент.

Операція може бути навіть обмежена якась. Ну, умовно, там "зелені чоловічки" зайшли на територію Нарви, наробили там справ нехороших. Ну, а тут вийшли, а НАТО каже: "Та ні-ні, все нормально",
– зауважив аналітик.

Клочок визнає, що така оцінка може звучати різко, але розмов про Китай як можливу альтернативу Сполученим Штатам зараз дедалі більше і в Україні, і в Європі.

До слова! 19 – 20 травня 2026 року Володимир Путін перебував у Пекіні з дводенним візитом, під час якого Кремль намагався показати міцність зв'язків із Китаєм і просунути для себе важливі енергетичні домовленості, зокрема тему "Сили Сибіру-2". Водночас прориву після цієї зустрічі не сталося: натомість сторони підписали "Декларацію про становлення багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу" та інші документи про стратегічну взаємодію, а Роман Безсмертний пояснив, що така стримана форма співпраці лише підтверджує позицію Пекіна – Китай не зацікавлений ні в поразці Росії, ні в її перемозі.

На його думку, підписані з Москвою заяви про "багатополярний світ" не змінюють головного: реальна глобальна конкуренція сьогодні рухається до двополярної моделі, де визначальними гравцями залишаються США і Китай, а Росії в цій конструкції відводять значно скромнішу роль.

Ніякого багатополярного світу не буде. Буде двополярний – Америка і Китай,
– сказав Клочок.

Він вважає, що Пекін поки не готовий до прямого силового масштабування, але вже дуже вміло використовує російську агресивну політику у власних інтересах. Для Путіна ж розмови про "багатополярність" у такій ситуації залишаються радше втішною приманкою, ніж ознакою реальної рівності з Китаєм.

Чи готує Росія підстави для операції проти Балтії?

Андрій Ткачук вважає, що заяви про нібито українські дрони в Латвії не є випадковими. Такі приводи Москва готує роками, бо вся російська пропаганда працює на те, щоб у потрібний момент виправдати будь-яку нову інтервенцію – чи то проти країн Балтії, чи то під виглядом операції в районі Сувальського коридору.

Вони ці підстави ґрунтують уже впродовж років. Їхня пропаганда працює на тому рівні, щоб забезпечити для себе можливість розпочати будь-яку інтервенцію,
– сказав Ткачук.

Водночас це не означає, що Росія зараз готова до повноцінного нового наступу на країни НАТО. Поки триває велика війна проти України і російська армія виснажується тут, у неї немає достатньо сил для масштабної фізичної операції на іншому напрямку.

Поки триває повномасштабне вторгнення Росії і поки ми виснажуємо російську армію, в них немає спроможності і сили розпочати повноцінну нову масштабну операцію,
– наголосив майор ЗСУ.

Тому зараз Росія веде проти Європи не пряму, а гібридну війну. Погрози, інформаційні вкиди, тиск на країни Балтії і спроби тримати в напрузі НАТО є частиною цієї тактики, але саме Україна зараз не дає Москві перейти до значно небезпечнішого сценарію.

Що відомо про погрози Росії Латвії та НАТО?

• Президент Латвії Едгарс Рінкевичс і глава МЗС Байба Браже публічно спростували заяви Москви. Вони наголосили, що Латвія не дозволяє використовувати свій повітряний простір чи територію для ударів по Росії, а самі слова росіян назвали дезінформаційною кампанією.
• Українське МЗС також відкинуло ці обвинувачення. Георгій Тихий заявив, що Україна не використовує територію або повітряний простір Латвії у своїх операціях проти Росії, а в Центрі протидії дезінформації пояснили, що Кремль таким шантажем намагається залякати країни Балтії, посіяти недовіру між Україною і партнерами та створити підґрунтя для можливих гібридних провокацій.
• Тарас Загородній пояснював, що Росія тестує НАТО дрібними провокаціями за принципом "тактики салямі", коли окремі кроки не виглядають масштабними, але поступово підвищують тиск. На його думку, Латвія є для Кремля однією з перспективних цілей у такій гібридній тактиці, а історії з дронами Москва може використати і для залякування, і для спроб дискредитувати Україну.