Трамп залишив без захисту посольство США в Києві, коли припинив постачання зброї Україні

Для Бріджит Брінк розкол між адміністрацією Трампа та її розкиданими по всьому світу дипломатами потенційно був питанням життя і смерті. Після березня 2025 року, лише за кілька днів після вибухової розмови Трампа з президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі, США припинили військову допомогу, до якої входили зенітні боєприпаси, що допомагали захистити не лише українців, а й працівників посольства США від російських дронів і ракет. "У мене на землі перебувало 1000 осіб, усі мирні жителі. І нас захищали українці, які використовували американську та іншу техніку", — розповіла дипломатка в інтерв'ю Reuters.

Журналісти підготували масштабне розслідування того, в якому хаосі зараз перебуває дипломатичний корпус США. За часів Дональда Трампа було звільнено десятки людей з посольств по всьому світу. І в деяких випадках, як із Бріджит Брінк, справа була не у відставці, а у ставленні Білого дому до своїх "союзників".

Демократка Бріджит Брінк заявила, що тимчасове припинення військової допомоги Україні адміністрацією Трампа в період її перебування на посаді посла США в Києві не має пояснень і поставило під загрозу життя українців та американців.

За її словами, припинення військової допомоги відбулося без попередження: "Коли ми намагалися з'ясувати, чому її припинили, ми не отримали відповіді".

Брінк зверталася до Пентагону, Держдепартаменту і Білого дому — "скрізь, де тільки могла, тому що нас дуже турбувало, що це означає не тільки для українців, а й для нашої власної безпеки". Пентагон не відповів на запит Reuters про коментар з приводу її розповіді.

Брінк заявила, що її співробітники працювали за лаштунками, щоб переконати адміністрацію Трампа відновити надання допомоги, на що вона погодилася 11 березня. Однак вона сказала, що так і не отримала офіційного підтвердження причин припинення допомоги.

Скорочення в Раді національної безпеки, яка традиційно координує зовнішню та оборонну політику в Білому домі, ще більше загострили стосунки між адміністрацією Трампа та її посольствами. У 2025 році Трамп скоротив чисельність Ради національної безпеки із сотень осіб до кількох десятків.

За словами трьох чинних і колишніх американських чиновників у Вашингтоні, протягом кількох місяців співробітники Ради національної безпеки не проводили регулярних нарад і фактично зіштовхнулися із забороною на проведення міжвідомчих зустрічей із питань національної безпеки та зовнішньої політики. Представник Білого дому заявив, що Рада національної безпеки не припиняла регулярних або міжвідомчих зустрічей, але вони стали менш масштабними і були зосереджені на пріоритетах Трампа.

За словами кількох чиновників, у той період співробітники практично не отримували офіційних вказівок щодо таких важливих питань, як війна в Україні або майбутнє НАТО. Замість цього вони уважно вивчали акаунт Трампа в соціальній мережі Truth Social у пошуках політичних сигналів. Багато співробітників Ради національної безпеки тримали акаунт Трампа відкритим на спеціальному екрані і швидко реагували на його публікації, повідомили чиновники.

За Байдена Брінк регулярно брала участь у засіданнях Ради національної безпеки, де розроблялася і координувалася складна військова політика між Вашингтоном і посольством у Києві. За Трампа ці зустрічі припинилися, сказала Бринк.

Замість цього їй сказали "просто дзвонити людям" — підхід, який вона назвала неефективним і непрацездатним у зоні конфлікту, де російські атаки були звичайним явищем.

"Ми випереджаємо графік на сім годин і майже щоночі сиділи в бункері", — згадує колишня посол США.

Останньою краплею, за її словами, стала політика "умиротворення" Трампа щодо України — прагнення до тісніших зв'язків із президентом Володимиром Путіним за одночасного звинувачення України в російській агресії. На знак протесту вона подала у відставку у квітні 2025 року. Два місяці потому вона оголосила про свій намір балотуватися від Демократичної партії від штату Мічиган до Палати представників США.

Її наступниця, Джулі Девіс, яка обіймала посаду тимчасового повіреного у справах, також піде у відставку в червні, повідомив Держдепартамент 28 квітня . Прес-секретар департаменту Піготт заявила, що Девіс іде у відставку після "видатної 30-річної служби" на дипломатичній службі.

Дипломатія Трампа — президент США вверг роботу посольств у хаос

Погрози Дональда Трампа, його особисті посланці та ослаблені посольства США змінюють присутність Вашингтона у світі. Союзники від Європи до Азії переписують правила взаємодії, ігноруючи риторику президента і створюючи нові дипломатичні канали для управління зовнішньою політикою США, яка все більше визначається особистостями, а не інститутами.

Коли 7 квітня Дональд Трамп попередив Іран, що "сьогодні вночі загине ціла цивілізація", європейський дипломат у Вашингтоні заявив, що його уряд терміново потребує відповіді на лякаюче запитання: чи розглядав президент США можливість застосування ядерної зброї?

Європейські уряди негайно звернулися за роз'ясненнями традиційним каналом: до Державного департаменту США. Але, за словами дипломата, офіційні особи дали тривожну відповідь: вони не знали, що мав на увазі Трамп і до яких дій можуть призвести його слова.

Зараз, коли президент США робить заяви, які буквально стрясають світ, уряди в усьому світі намагаються внести ясність, але виявляють, що їхні звичайні контактні особи — у посольствах США або у Вашингтоні — відсутні, мовчать або не в курсі подій.

Експерти кажуть, що адміністрація Трампа підриває здатність Америки розуміти світ, у якому вона діє, підвищуючи ризик глобальної нестабільності: "Ми не зможемо використовувати дипломатію так, як ми часто робили раніше: для побудови стосунків, досягнення угод, вигідних обом сторонам, і запобігання та припинення воєн".

Адміністрація Трампа відкидає припущення про зрив політики, заявляючи, що зміни зміцнили американську дипломатію і спростили процес ухвалення рішень. "Президент має право визначати, хто представляє американський народ та інтереси в усьому світі", — заявив представник Держдепартаменту Томмі Піготт.

Деякі союзники США тепер вважають, що найефективнішою відповіддю на запальність президента є ігнорування його риторики як фонового шуму.

Цей розрахунок став очевидним після того, як погроза Трампа знищити Іран розпалила побоювання ядерної війни. У відповідь офіційні особи Великої Британії, Франції та Німеччини того ж дня підготували спільну заяву, яку один європейський дипломат назвав "жорсткою". Однак вони вирішили не публікувати її, вважаючи, що формулювання Трампа — це порожня бравада, а публічний осуд може підштовхнути його до продовження бомбардувань. До вечора Трамп оголосив про двотижневе припинення вогню з Іраном. "Зрештою, ми подумали, що кожного разу, коли він так гавкає, він не кусається", — сказав дипломат, який брав участь у складанні заяви.

США залишилися без дипломатії і без послів

Через понад рік після початку другого терміну Трампа вплив і інформація все частіше передаються через невелику групу дипломатів. Найвідоміші з них: зять Трампа Джаред Кушнер і давній друг президента, забудовник Стів Віткофф. У Кушнера немає офіційної державної посади, а у Віткоффа — жодного дипломатичного досвіду. Однак, деякі іноземні уряди тепер віддають пріоритет спілкуванню з ними, а не офіційним каналам.

Інші країни вибудували свої власні нетрадиційні шляхи зв'язку з Білим домом. Південнокорейські чиновники обійшли американських торговельних переговірників, щоб налагодити стосунки з главою адміністрації Білого дому С'юзі Вайлз — людиною, яка, на їхню думку, могла пояснити справжні наміри Трампа в боротьбі проти його 25-відсоткових мит. А Японія знайшла несподіваного посередника в особі засновника SoftBank Масаеші Сона — одного з партнерів Трампа по грі в гольф.

Держдепартамент став однією з перших мішеней у другому терміні Трампа. Минулого року з Держдепартаменту звільнили близько 3000 співробітників, майже половину — через скорочення штату, а решта отримали компенсаційні виплати, що становило приблизно 15% від чисельності персоналу в США. Потім Марко Рубіо розпорядився про безпрецедентне відкликання близько 30 послів з усього світу. Сьогодні, за даними Американської асоціації дипломатичної служби, профспілки дипломатів, 109 зі 195 посад послів США по всьому світу залишаються вакантними.

Нова структура призводить до того, що у Вашингтоні виявляється менше високопоставлених дипломатів у зоні великого конфлікту. П'ять із семи країн, що межують з Іраном, і чотири з шести держав Перської затоки не мають послів США.

Багатьох інших кар'єрних дипломатів раптово позбавили посольських постів. За тиждень до Різдва близько 30 осіб отримали вказівку залишити свої посади до середини січня — це рішення ухвалили переважно без попередження і пояснень. Деякі посли, які залишають посади, приватно назвали це "Суботньою нічною бійнею" — висловом часів Вотергейтського скандалу, який зараз використовується для опису масових звільнень чиновників.

Посли США поділяються на дві категорії: кар'єрні дипломати і політичні призначенці. І ті, й інші призначаються президентом і затверджуються Сенатом США. Кар'єрні дипломати традиційно пишаються своєю безпартійністю і часто мають багаторічний досвід. Політичні призначенці, як правило, є великими спонсорами виборчих кампаній, колишніми законодавцями або близькими союзниками президента і можуть мати незначний дипломатичний досвід або його зовсім немає.

Згідно з даними Американської асоціації дипломатичної служби, за майже 50 років правління американських адміністрацій кадрові дипломати зазвичай становили від 57% до 74% послів. Під час другого терміну Трампа близько 9% призначених ним послів — це кадрові дипломати, що являє собою різке зниження рівня інституційної експертизи, яка історично визначала американську дипломатію.

Більшість відкликаних у грудні послів були кар'єрними дипломатами, призначеними на свої нинішні посади за Байдена, але також працювали за республіканських адміністрацій, включно з адміністрацією Трампа. Наприклад, Бріджит Брінк працювала за п'яти президентів, як демократів, так і республіканців, включно з Трампом у його перший термін.

Вольфганг Ішингер, колишній посол Німеччини у Вашингтоні, заявив, що нинішній підхід Америки відображає різку концентрацію влади над зовнішньою політикою США в руках однієї людини: Трампа. "Ця людина ухвалює рішення, іноді за одну ніч, іноді на офіційній зустрічі, іноді ні. Я не впевнений, що спосіб ухвалення рішень Трампа гарантує ухвалення правильних рішень", — сказав він.

"Заяви президента Трампа постійно змінювалися, тому з часом ми перестали реагувати на кожну з них", — сказав Такеші Івая, депутат від правлячої Ліберально-демократичної партії Японії, який обіймав посаду міністра закордонних справ до жовтня 2025 року: "Реакція може лише спровокувати непотрібні дії у відповідь".

Нагадаємо, так, посаду посла США в Греції отримала Кімберлі Гілфойл, колишня наречена Дональда Трампа-молодшого, як утішний приз, коли син Трампа кинув її заради молодої та багатої світської левиці з Палм-Біч.

Також стало відомо, що особисті розмови Трампа з союзниками теж не проходять гладко. Президент США встиг посваритися з Біньяміном Нетаньяху через війну в Ірані.