Загроза з Білорусі. Що насправді сказав Сирський

Скрізь подається це так, ніби Сирський про це попередив як про невідворотну загрозу. Ось вам моє трактування, яке межує з дружньою порадою.

Колеги, прослухайте все інтерв'ю. Воно взяте кореспонденткою Мілітарного, і є на ютуб-каналі цього видання.

Фразу про наступ з Білорусі та про загрозу з півночі висмикнули з контексту! 

Пролунала вона в контексті питання про корпусну реформу. Відповідаючи на це питання, Олександр Сирський почав розповідати про етапи проведення цієї реформи. Зокрема, він пояснив, що процес вже пройшов стадію створення органів управління корпусами, зараз знаходиться на рівні створення корпусних комплектів. На третьому етапі, за його словами, може виникнути питання переміщення бригад.

Але це неможливо зробити просто так в умовах воєнного часу, оскільки лінія фронту має тенденцію до розширення і не можна просто так висмикнути бойову бригаду з певного напрямку. Тут Олександр Сирський якраз і навів приклад такого можливого розширення, згадавши нещодавню заяву Володимира Зеленського про ймовірну загрозу з боку Білорусі та підготовку операцій з півночі, що, за словами Головкома, і може призвести до збільшення лінії фронту. При цьому Сирський наголосив, що російське командування справді планує такі операції й це цілком реально.

Але якщо слухати інтерв'ю далі, то розмова там знову йде про реформування та комплектування армії, ротації тощо. Питання Білорусі кореспондентка навіть не стала розвивати. Тобто інтерв'ю взагалі не було присвячене темі нового вторгнення з Білорусі. Там було багато іншої важливої інформації, а історія з Білоруссю прозвучала лише побіжно. 

Читайте також: Від України до Балтії: у РФ офіційно розширили підстави для застосування армії за кордоном

Далі по суті. 

Чи намагається ворог розтягнути фронт? Так, постійно намагається, щоб розпорошити наші резерви та відвернути увагу від основних напрямків своїх зусиль. Сумська та Харківська області тому яскраві приклади. 

Чи плани РФ щодо вторгнення в Україну з Білорусі? Є! Одного разу таке вторгнення вже відбулося. Це, нагадаю, сталося 24 лютого 2022 року. А якщо це сталося одного разу, то це може статися й вдруге. Білорусь під владою Лукашенка є союзником та васалом Російської Федерації, тому небезпека з півночі існує, і до неї треба весь час готуватись, поки триває війна.

Інші операції на півночі росіянами також плануються. Є, зокрема, варіанти створення так званої "буферної зони" у прикордонні Чернігівщини. Це абсолютно відкрита інформація. Про це ще до сьогоднішнього інтерв'ю Сирського, у квітні цього року, повідомляв заступник голови ОП Павло Паліса. 

У жовтні минулого року про це ж казав заступник керівника ГУР Вадим Скібіцький, пояснюючи причини масованих обстрілів прикордоння Сумщини та Чернігівщини.  

А ще до цього про ці ж наміри згадував тодішній керівник СЗРУ Олег Іващенко. Крім того, і Скібіцький, і Іващенко теж заявляли про наміри Росії використовувати територію Білорусі для дій проти України.

Читайте також: Загроза з Білорусі. Лукашенко чудово розуміє можливі військові наслідки

Ніщо з цього не є новиною! Лукашенка розхитують вже п'ятий рік, щоб він знову допоміг Росії піти на Україну з півночі або сам безпосередньо вступив у війну.

Але чи реально це? На це питання відповідає Павло Паліса у своєму розлогому інтерв'ю, яке вийшло за кілька годин до інтерв'ю Сирського. Паліса чітко пояснює, що для нового наступу з півночі росіянам потрібно притомне угруповання, якого зараз там нема.

Також він пояснює, чому Лукашенку неможливо і невигідно зараз наступати на Україну. За словами Паліси, основні зусилля росіян цього літа будуть зосереджені на сході та півдні (не з півночі!). Тобто у Донецькій та Запорізькій областях. Олександр Сирський визначає ті ж напрямки. При цьому заступник керівника ОП прямо заявляє, що поставлені на літо завдання російська армія не виконає, підкреслюючи, що ситуація на фронті, навпаки, створює приводи для обережного оптимізму.

На цьому з фактичним матеріалом все. Від себе зазначу. На п'ятому році війни вже можна було б привчитися до критичного мислення й прослуховувати повністю принаймні те, що звучить хоча б українською мовою. Особливо те, що стосується чутливих тем. Таких, наприклад, як наступ на Київ.

Далі непогано збирати докупи те, що вже звучало на ці теми раніше у відкритих джерелах. Це і називається аналіз, який розкриває картину. Зокрема, коли ми кожного року згадуємо про наступ з Білорусі, то чомусь забуваємо, що для цього необхідні принаймні війська. Щоб було кому наступати! У 2022 році вони були. Зараз їх нема. Може вони колись знову з'являться. Цього виключати теж не можна. Але зараз їх нема. Нема зараз кому наступати з Білорусі на Київ, Луцьк, Ковель чи Сарни. Тому припиняємо паніку.

Джерело

Про автора. Денис Попович, журналіст, військовий оглядач

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.