AP: Як Сі Цзіньпін зустрів Трампа та Путіна. Аналіз самітів

Послідовні візити до Пекіна президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна на перший погляд виглядали майже однаково: офіційні рукостискання на площі Тяньаньмень, почесна варта та діти з прапорами. Проте ці зустрічі продемонстрували кардинально різні підходи Китаю до відносин із двома державами. Під час триденного візиту Трампа Пекін намагався стабілізувати кризові зв'язки, тоді як дводенна поїздка Путіна була спрямована на зміцнення довгострокового стратегічного альянсу. Про це пише «Главком» із посиланням на Associated Press.

Для Дональда Трампа, який здійснював свій другий візит до Китаю на посаді президента, Сі Цзіньпін організував підкреслено церемоніальний прийом. Американський лідер отримав приватну екскурсію Храмом Неба та прогулявся імператорськими садами Чжуннаньхай, де розташована штаб-квартира керівництва КНР. Партнер з питань Великого Китаю в The Asia Group Джордж Чен зазначив, що Пекін чітко прорахував характер Трампа, який понад усе цінує статус VIP-персони та публічні вияви поваги перед камерами.

Натомість із Володимиром Путіним китайський лідер одразу перейшов до суті. Російський президент провів більшу частину часу у Великому залі народних зборів, де лідери обмежилися оглядом фотовиставки про двосторонні відносини та спільним чаюванням для підтвердження договору про дружбу.

Головна різниця між двома самітами полягала в їхніх підсумкових посланнях та підписаних документах. У розмові з Трампом Сі Цзіньпін наголосив на необхідності підтримувати стабільність після місяців торговельної війни, закликавши Вашингтон бачити в Китаї партнера, а не суперника. Сторони домовилися працювати над конструктивними відносинами, але на самому саміті не підписали жодної спільної декларації чи офіційних угод. Лише після від'їзду Трампа було оголошено про закупівлю Китаєм американської агропродукції на $17 млрд на рік та 200 літаків Boeing. Аналітик Інституту китайських досліджень Меркатора Клаус Сунґ підкреслив, що характер цих домовленостей досі залишається не до кінця зрозумілим.

З Путіним ситуація виглядала інакше – сторони уклали понад 40 угод про співпрацю у сферах торгівлі, технологій та медіа, а також підписали спільну декларацію, назвавши свої країни «важливими центрами сили в багатополярному світі». Енергетичний сектор було визнано головною рушійною силою цих відносин.

Проте найбільшим сюрпризом саміту стало те, що Росія та Китай так і не підписали офіційну угоду щодо проєкту газопроводу «Сила Сибіру-2» через Монголію. Старший науковий співробітник Центру аналізу Китаю Лайл Морріс назвав це величезним ударом назад для Кремля.

Позиції лідерів США та Росії щодо статусу Тайваню продемонстрували максимальний розкол. Сі Цзіньпін чітко дав зрозуміти Трампу, що Тайвань є найважливішим і найважчим питанням у двосторонніх відносинах, а підтримка острова з боку США може призвести до прямої конфронтації. Американський президент не порушував цю тему публічно в Пекіні, проте на зворотному шляху назвав продаж зброї Тайваню «дуже гарним козирем у переговорах» з Китаєм, що викликало занепокоєння на самому острові.

З Путіним у китайського керівництва жодних розбіжностей не виникло. У спільній декларації Росія офіційно засудила незалежність Тайваню у будь-якій формі та підтримала зусилля Пекіна щодо «національного об'єднання». Окрім цього, за даними МЗС Китаю, сторони висловили спільну стурбованість «прискореною ремілітаризацією» Японії, яка нарощує сили на тлі напружених відносин із КНР через тайванську кризу.

До слова, при дипломатичних зустрічах Китай надсилає чиновника нижчого рівня, щоб висловити невдоволення або дистанцію, а коли відправляють високопоставленого та впливового, то демонструють високий ступінь поваги.

Прибуття Дональда Трампа до Пекіна супроводжувалося пишністю: військовий оркестр, почесна варта та сотні молодих людей із прапорами. Проте головний сигнал Пекіна був зашифрований у постаті офіційної особи, яка зустрічала президента біля трапа літака, – віцепрезидента КНР Хань Чжена.