Чи має сенс «Клуб білого бізнесу»?

Чергове оновлення

Державна податкова служба України 31 березня затвердила й у квітні оприлюднила на своєму вебпорталі чергове щоквартальне оновлення Переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства — так званого «Клубу білого бізнесу» (далі — КББ або Перелік).

Це вже п’яте оновлення Переліку, який ДПС вперше оприлюднила у грудні 2024 року на виконання вимог закону від 18.06.2024 №3813-IX.

2024 року до першої версії Переліку увійшло 8255 платників податків. Далі склад учасників КББ щоквартально значно оновлювався. В окремі квартали оновлення сягало 26% від попередньої версії.

До останньої версії КББ станом на березень 2026 року ввійшов 8991 платник податків: 8410 юридичних осіб і 581 фізична особа-підприємець.

Дискримінаційний характер

Згідно з відомостями Держстату, станом на 1 квітня поточного року в Україні зареєстровано 1 563 733 юридичні особи та 1 801 587 ФОП; разом — 3 365 320 платників податків.

Тобто на сьогодні до КББ входять мізерні 0,27% від усіх платників податків. Окремо для юридичних осіб і ФОПів цей показник становить 0,54% і майже повністю зникаючі 0,03%, відповідно.

Тобто податкова не вважає 99,73% платників податків такими, що мають високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства? Ці цифри прямо вказують на дискримінаційність ідеї створення КББ.

При цьому згідно з тими ж відомостями ДПС за підсумками 2025 року платниками податків з Переліку сплачено 272,2 млрд грн податків до зведеного бюджету, що становить 13,3% від загального обсягу податкових надходжень.

Така частка сплачених податків не є успіхом створення КББ, а пояснюється переважно тим, що значна частина учасників КББ входять до іншого елітного клубу — Реєстру великих платників податків (далі — ВПП).

Фактично КББ було створено з порушенням засадничих принципів податкового законодавства України, таких як: рівність усіх платників перед законом і недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; презумпція правомірності рішень платника податку; нейтральність оподаткування (установлення податків і зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків) (пункт 4.1 статті 4 Податкового кодексу).

Перекручення питання довіри

Контролюючий орган грає з платниками податків в гру «довіряю — не довіряю», тоді як згідно з Національною стратегією доходів до 2030 року (НСД), затвердженою розпорядженням КМУ від 27.12.2023 №1218-р, «ключове значення має відновлення довіри платників податків до контролюючих органів».

Ми спостерігаємо за тим, як ключове для НСД питання про те, як контролюючому органу заслужити довіру платників податків, на практиці перекручено на зворотне: нині платники податків через механістичні критерії та правила мають заслуговувати довіру перед податківцями.

Вибірковість використання показників

Державна податкова служба зазначила, що кількість платників податків, включених до останньої версії КББ, збільшилася на 1 53 і досягла 8 991 суб’єкта господарювання (СГ), або зросла майже на 18% порівняно з листопадом 2025 року.

Однак, нагадаємо, станом на червень 2025-го кількість учасників КББ становила 9 673 СГ.

Основним фактором коливання кількості учасників КББ є радше неодноразове внесення змін до Податкового кодексу і Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, вперше затвердженого порівняно нещодавно наказом Мінфіну від 07.10.2024 №495 (далі — Порядок), а не успішність КББ. Так, наказом Мінфіну від 24.03.2026 №168 уже втретє внесено зміни до Порядку.

Сумнівна якість включення окремих учасників до КББ

Не всі учасники цього клубу насправді є білим бізнесом. До КББ потрапляють і платники податків, які не відповідають стандартам високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства.

Так, Опендатабот (Opendatabot.ua) торік оприлюднив результати аналізу компаній, що потрапили до КББ, і виявив серед них 24 компанії, пов’язані з підсанкційними особами спільним бізнесом.

З нещодавніх новин можемо пригадати випадок, коли 27 квітня 2026 року Бюро економічної безпеки викрило конвертаційний центр, який мав тіньові обороти до 18 млрд грн, обслуговував сотні компаній по всій Україні та був інтегрований у міжнародні фінансові канали Євросоюзу та Об’єднаних Арабських Еміратів. Для схем центр використовував близько 500 підконтрольних компаній, а понад 200 підприємств за його допомогою мінімізували свої податкові зобов’язання з ПДВ через фіктивні операції для подальшого обготівковування коштів та їхньої легалізації.

Перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що серед клієнтів цього конвертаційного центру, тобто учасників схем, були компанії в тому числі з «Клубу білого бізнесу».

Такі випадки значною мірою дискредитували належність до КББ.

Сумнівність переваг потрапляння до КББ

Переваги «Клубу білого бізнесу», попри посилені спроби окремих народних депутатів і керівних посадових осіб ДПС просувати цю ідею, на практиці є незначними та сумнівними.

Перевагами участі платника податків у КББ, на думку авторів цієї ініціативи та податківців, мають бути:

• постійна підтримка особистим комплаєнс-менеджером;
• невключення до планових виїзних документальних перевірок, оскільки у платника податків відсутні ризики, за якими ДПС складає план-графік таких перевірок;
• обмеження у деяких видах і підставах проведення перевірок податківцями (але з цілою низкою виключення таких обмежень);
• скорочення строків:

1. камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ;
2. отримання індивідуальних податкових консультацій;
3. отримання відповідей на запит щодо відомостей про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо їхнього усунення.

Тобто переваги участі в КББ є незначними та навіть сумнівними, оскільки, приміром:

• потрапити до КББ важко, а вибути через механізм щоквартального оновлення — легко;
• КББ є тимчасовим явищем, законом №3813 його створено на період дії воєнного стану, після чого податківці однаково матимуть можливість перевіряти й минулі податкові періоди, коли платник податків входив до складу учасників КББ;
• потрапляння до КББ не є механізмом захисту платників податків від дій інших правоохоронних органів;
• інститут КББ у реальності не послаблює (попри наявність комплаєнс-менеджерів), а посилює адміністративні витрати платника, пов’язані із спробами постійної відповідності всім критеріям Переліку;
• скорочення строків проведення окремих перевірок не збільшує ймовірності їхніх позитивних для платника податків висновків і не має значного впливу на самі строки отримання платником відповідного відшкодування ПДВ;
• постійна підтримка платника податків з КББ комплаєнс-менеджером є аналогом не так давно існуючого інституту індивідуальних податкових координаторів для ВПП. Для значної кількості учасників КББ, які є ВПП, так зані комплаєнс-менеджери фактично є простою заміною вивіски;
• численні критерії потрапляння та перебування у КББ можуть використовуватися податківцями і для визначення кола найбільш ризикових платників (платників із низьким рівнем добровільного дотримання податкового законодавства).

***

Тож ідея створення КББ є формальною, необґрунтованою та малоефективною, а сам «Клуб білого бізнесу» — конструкцією, не корисною для переважної більшості його учасників.

Створення та просування КББ переважно є PR-акцією для авторів цієї ідеї та податківців і має більший сенс для них, ніж для платників податків.

Платникам податків не слід хвилюватися, якщо вони не потрапили до КББ, а варто вживати системні заходи із забезпечення свого належного правового захисту у сфері податкового законодавства та вибудовувати власну внутрішню систему податкового комплаєнсу.