На місці середньовічного туалету знайшли читабельний блокнот і шовковий туалетний папір

Як йому вдалося вціліти?

На місці майбутнього будівництва нової міської адміністрації фахівці Регіональної асоціації Вестфалія-Ліппе, відомої як LWL, виявили рідкісний середньовічний блокнот, що провів майже 800 років у стародавній вбиральні. Цей невеликий предмет датується 13 – 14 століттями і складається з дерева, воску та шкіри. Його вдалося знайти серед побутових відходів: уламків кераміки, фрагментів текстилю, плетених виробів, частин дерев'яних бочок і навіть ножа, пише ScienceAlert.

Надзвичайна збереженість об'єкта пояснюється специфічними умовами середовища. Вологий та бідний киснем ґрунт під міськими вулицями сповільнив процеси гниття органічних речовин.

Дерев'яна обкладинка зошита без палітурки / Фото LWL/ С. Брентфюрер

Як зазначають дослідники, подібні знахідки траплялися в Любеку та Люнебурзі, проте зазвичай археологи знаходили лише окремі фрагменти. У Падерборні ж уперше на території землі Північний Рейн-Вестфалія було виявлено цілий і повністю збережений примірник такого типу.

Це звучить дивно, але для нас, археологів, латрини – це майже завжди скарбниця,
– зауважила археологиня Барбара Рюшофф-Парцінгер, представниця з питань культури LWL у Німеччині.

Спочатку знахідка нагадувала звичайну мокру грудку землі, коли її доставили до реставраційної лабораторії в Мюнстері. Лише після дбайливого очищення фахівці усвідомили, що тримають у руках записну книжку з 10 сторінок. Вісім сторінок є двосторонніми, а дві крайні – односторонніми.

Блокнот має сторінки з воску, на яких власник писав загостреним стилусом / Фото LWL/ С. Брентфюрер

Блокнот має сторінки з воску, на яких власник писав загостреним стилусом / Фото LWL/ С. Брентфюрер

Завдяки тому, що сторінки були щільно притиснуті одна до одної під великим шаром землі, всередину майже не потрапив бруд, а дерево уникло деформації, що допомогло воску вціліти.

Мені довелося лише очистити книгу зовні, оскільки внутрішні сторінки були так щільно притиснуті, що на них не було бруду. Дерево також не деформувалося, тому віск залишився неушкодженим, а саме письмо легко читається,
– розповіла реставраторка Сюзанна Бретцель з LWL.

Блокнот має розмір приблизно 10 на 7,5 сантиметрів і зберігався у шкіряному футлярі з клапаном. Чохол прикрашений тисненням у формі лілії (fleur-de-lis) – символу, який у середньовіччі асоціювався з королівською владою та божественною прихильністю. Це свідчить про те, що книга належала заможній людині, ймовірно, купцю.

Хто написав книгу і для чого вона служила? Початкові припущення вказують на те, що автором міг бути падерборнський купець, який записував бізнес-операції та свої думки у формі нотаток. Купці були освіченими людьми: на відміну від більшості населення, вони вміли і читати, і писати",
– прокоментувала археологиня Свева Гай з LWL.

Шкіряна торбинка, в якій зберігався блокнот / Фото LWL/ С. Бретцель

Тиснений візерунок на шкіряній торбинці / Фото LWL/ С. Бретцель

Текст у блокноті написаний латиною у формі скоропису, повідомляє Live Science. Дослідження показують, що записи робилися спонтанно і мали практичний характер: це могли бути фінансові розрахунки або особисті нотатки.

Користувалися таким блокнотом за допомогою стилуса (писала) з металу, кістки або слонової кістки. Гострий кінець служив для вирізання літер на воску, а плоский – для затирання старого тексту.

Цікаво, що під пізнішими шарами письма збереглися сліди попередніх нотаток, оскільки власник не завжди ретельно стирав написане.

Окремі слова впізнавані, але транскрипція займе деякий час, оскільки деякі слова могли бути спотворені неправильним написанням,
– додала Барбара Рюшофф-Парцінгер.

Місце розкопок розташоване неподалік від колишнього монастиря Абдінггоф – району, де колись мешкали найбагатші містяни.

Місце розкопок / Фото LWL / Свева Гай

Підтвердженням високого соціального статусу власника стали й інші знахідки у вбиральні, зокрема фрагменти коштовного шовку.

Залишки шовкової тканини з вбиральні були частково розірвані на прямокутні шматки, деякі надзвичайно тонкого плетіння та оздоблені. Можливо, це використовувалося як туалетний папір після того, як колись елегантну тканину довелося викинути,
– зазначила Сюзанна Бретцель.

Науковці досі не знають точно, як блокнот опинився на дні туалету. Найбільш ймовірна версія – власник випадково впустив його, зазначило видання Archaeology News. Зараз фахівці використовують сучасні технології візуалізації та хімічний аналіз, щоб вивчити склад воску, деревини та можливих пігментів.

Реставраторка Сюзанна Бретцель тримає блокнот / Фото LWL/Е. Дауд

Учені хочуть співвіднести розташування туалету з конкретною земельною ділянкою, щоб можна було ідентифікувати мешканців за допомогою архівних досліджень. Тоді, за найкращого сценарію, можна буде пов'язати воскову табличку з іменем конкретної людини.

Процес повної реставрації та дослідження може тривати до одного року. Після завершення всіх робіт унікальний артефакт разом із футляром планують представити в експозиції Музею LWL у Падерборні.