Несподіваний поворот: Казахстанський суд дозволив стягнути $1,4 млрд з "Газпрому"

Історія протистояння розпочалася у 2019 році, коли було укладено Угоду про організацію транспортування природного газу, яка зобов'язувала "Нафтогаз" забезпечувати транзит газу територією України для "Газпрому" до 1 січня 2025 року. Проте, у травні 2022 року, через дії російських збройних сил, транзит через точку входу "Сохранівка" став неможливим. Попри це, "Нафтогаз" продовжував надавати послуги транзиту газу через пункт входу "Суджа".

Незважаючи на виконання своїх зобов'язань, "Газпром" того ж року відмовився сплачувати повну плату за організацію транспортування газу, порушивши умови контракту. Це стало причиною значних збитків для української компанії.

У вересні 2022 року, у відповідь на невиконання "Газпромом" договірних зобов'язань, "Нафтогаз" ініціював арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до Регламенту Міжнародної торгової палати (ICC).

Переломним став червень 2025 року, коли арбітражний трибунал зі Швеції, Швейцарії та Ізраїлю, з місцем арбітражу у Швейцарії, ухвалив остаточне рішення. Трибунал визнав "Газпром" повністю відповідальним за невиконання зобов'язань та зобов'язав сплатити заборгованість за послуги транспортування, відсотки й арбітражні витрати. У січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії відхилив оскарження "Газпромом" цього рішення, остаточно підтвердивши його чинність, а в березні 2026 року Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив скаргу, залишивши рішення арбітражного суду від червня 2025 року в силі.

Оскільки "Газпром" добровільно не виконав своїх зобов'язань, "Нафтогаз" розпочав міжнародну кампанію зі стягнення активів боржника в різних юрисдикціях. Першим публічним проривом стало рішення суду Міжнародного фінансового центру "Астана" в Казахстані, яке дозволило примусове стягнення близько 1,4 мільярда доларів з російської компанії на користь "Нафтогазу".

Це перше публічне іноземне судове рішення, яке визнало та дозволило примусове виконання цього арбітражного рішення проти "Газпрому" на території окремої держави, як повідомила пресслужба "Нафтогазу". Голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький Сергій Корецький поінформував, що компанія послідовно працює над виконанням арбітражного рішення в різних юрисдикціях.

Рішення суду про стягнення мільярдів доларів завдає серйозного удару по "Газпрому", який переживає складні часи. Після початку повномасштабної війни в Україні європейські країни максимально відмовилися від російського газу. Це призвело до значного падіння прибутків "Газпрому" у 2023 році, які були найбільшими з 1999 року. Торік Державна дума Росії навіть ухвалила податкові послаблення для "Газпрому" через рекордні збитки. За підсумками 2023 року "Газпром" завершив рік зі збитками майже у 7 мільярдів доларів. Фінансові проблеми компанії лише посилилися у 2024 році, коли чисті збитки перевищили 1 трильйон рублів, а за перші дев’ять місяців 2025 року втрати сягнули близько 1,8 мільярда доларів. Reuters писало, що таке рішення суду може негативно вплинути на фінансове становище російського монополіста.

"Рішення суду в Казахстані — це ще один практичний результат у процесі стягнення коштів з "Газпрому". Ми послідовно рухаємося вперед і працюємо над виконанням арбітражного рішення в різних юрисдикціях. Дякую команді "Нафтогазу" за цей результат", — зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.

Економіст Олег Гетман у коментарі зазначив, що оголошувати державну компанію банкрутом ніхто не буде. Таке існування компаній може тривати доволі довго. Влада країни не захоче афішувати банкрутство найбільшого постачальника газу в Росії і буде покривати всі збитки додатковими кредитами та тимчасовими позиками.

Прийняте рішення казахстанського суду не тільки підтверджує рішучість "Нафтогазу" у відстоюванні своїх прав, але й надсилає чіткий сигнал "Газпрому" про неминучість відповідальності. Це створює прецедент для подальших дій щодо стягнення боргу в інших юрисдикціях.