Politico: Російська «гра у дрони» не змогла посварити Україну з країнами Балтії

Росія намагається перетворити серіюінцидентів із бойовими дронами над країнами Балтії на політичну кризу між Україною та одними з її найвідданіших союзників. Про це йдеться у матеріалі Politico.

Поки що ці спроби, схоже, провалюються.

Після хвилі інцидентів із безпілотниками над Естонією, Латвією та Литвою, які балтійські країни пов’язують із російськими засобами радіоелектронної боротьби, Москва звинуватила ці держави у нібито дозволі Україні використовувати їхній повітряний простір для атак на Росію та пригрозила відповіддю.

Балтійські уряди відкинули ці звинувачення.

У спільній заяві, оприлюдненій у п’ятницю ввечері, три країни заявили, що «категорично відкидають відверту російську кампанію дезінформації та сфабриковані звинувачення після порушень повітряного простору, які Росія безсоромно використовує для приховування власних військових невдач».

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур під час заходу Politico Speakeasy на форумі GLOBSEC Forum назвав російські заяви неправдивими.

«Україна ніколи не просила використовувати наш повітряний простір», — сказав він.

За словами Певкура, Естонія просила Українубути обережною під час ударів по Росії, але відповідальність за інциденти він повністю поклав на Москву.

«Причина в російській агресивній війні проти України, а також у тому, що Росія використовує засоби радіоелектронної боротьби для маніпуляції даними та зміни траєкторії польоту дронів», — заявив естонський міністр.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також підкреслив, що відповідальність лежить на Росії.

«Якщо дрони прилітають з України, то це не тому, що Україна хотіла відправити дрон до Латвії, Литви чи Естонії. Вони там через безрозсудний та незаконний повномасштабний напад Росії», — сказав він журналістам у Брюсселі у середу.

Цю позицію підтримали й інші європейські політики.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала російські погрози країнам Балтії «абсолютно неприйнятними» та наголосила, що загроза одній державі ЄС є загрозою для всього блоку.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль також звинуватив Москву у поширенні «абсурдних російських звинувачень та небезпечних погроз» проти Балтії.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова під час виступу на Politico Speakeasy заявила, що Європа має сприймати Україну не як тягар, а як ключову частину майбутньої системи європейської безпеки.

«Для мене все дуже просто. Подивіться на альтернативу. Уявіть, що вони не з нами, а проти нас», — сказала вона.

Певкур сформулював це ще жорсткіше з балтійської точки зору:

«Підтримка України — це не благодійність, а інвестиція у власну безпеку».

Водночас проблема з дронами є цілком реальною.

Останніми тижнями країни Балтії неодноразовооголошували повітряні тривоги, тимчасово обмежували авіасполучення та залучали військових у відповідь на інциденти.

Раніше цього тижня румунський винищувач F-16, який працював у межах місії НАТО Baltic Air Policing, збив дрон над Естонією.

У Литві тимчасово призупиняли роботу аеропорту Вільнюса та евакуйовували депутатів до укриттів після повідомлення про дронову загрозу.

Латвія також неодноразово стикалася з порушеннями повітряного простору. Після ударів двох дронів по нафтовій інфраструктурі країни уряд Латвії навіть пішов у відставку через взаємні звинувачення політиків.

Це посилило внутрішню дискусію про те, чи готова латвійська система ППО до війни з масованим застосуванням дронів, подібної до тієї, що триває в Україні.

Як дрони потрапляють до країн НАТО

Поява українських далекобійних дронів над країнами Балтії стала наслідком масштабної кампанії Києва з ударів по об’єктах углиб території Росії — зокрема по енергетичній та нафтовій інфраструктурі, яка підтримує російську військову економіку.

Щоб перехоплювати ці дрони, Росія використовує системи радіоелектронної боротьби, які можуть глушити сигнали супутникової навігації або підміняти координати.

У результаті автопілот безпілотника може «вважати», що рухається до запрограмованої цілі, хоча фактичний маршрут уже змінився.

Саме це, за словами українських та балтійських чиновників, і призводить до потрапляння дронів у повітряний простір сусідніх країн НАТО.

Українська влада вибачалася за інциденти із дронами, які збилися з курсу, але водночас наголошує, що удари по військових та економічних об’єктах Росії є законним актом самооборони.

Президент України Володимир Зеленський не демонструє намірів згортати кампанію ударів, яку він називає «санкціями», покликаними поставити Росію на коліна. 

Водночас російська система ППО стає дедалі більш вразливою, через що Москва намагається використати політичний тиск для припинення українських атак.

Dійськовий аналітик фонду «Повернись живим» та дослідник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков заявив виданню, що Росія хоче дискредитувати Україну в очах країн, які є одними з ключових у питанні прямої та непрямої підтримки України.

За його словами, Москва намагається створити «точку протиріч та розколу» між Києвом і країнами Балтії. Поки що цього ефекту досягти не вдалося.

Балтійські країни не звинувачують Україну у навмисному створенні загрози, а Латвія навіть дала зрозуміти, що не буде запускати механізм консультацій НАТО за статтею 4 через ці інциденти.

Замість погіршення відносин між Україною та союзниками ситуація, схоже, лише посилює їхню єдність.

У дописі в X, адресованому міністрам Естонії, Латвії та Литви, глава МЗС Німеччини Вадефуль заявив, що Берлін солідарний із союзниками по Балтії.

«Загроза одному союзнику — це загроза всьому Альянсу. Нас не залякати. Ми стоїмо разом», — написав він.