Посилки під податком, зарплати — під питанням: як Україна шукає гроші на ЗСУ

Наступного тижня, 26 травня, очікується голосування за зміни до державного бюджету на 2026 рік. І, згідно з урядовими розрахунками, видатки державного бюджету збільшуються на 1,64 трлн грн. Левова частка з них запланована на сектор нацбезпеки і оборони — 1,56 трлн грн. Але підвищення зарплат для військових поки що не передбачається, повідомляє нардеп Олексій Леонов.

На зарплати військовим потрібно додатково 200 млрд на рік

За словами парламентарія, кредит від ЄС на 90 млрд євро, дві третини якого підуть на оборонні потреби, не можна безпосередньо використовувати на підвищення зарплат військовим. Це політичне питання, оскільки деякі країни ЄС не згодні оплачувати збільшення грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

"Чи є вихід? Так, є. Потрібно забезпечити додаткові надходження до бюджету, які дозволять підвищити зарплату військовим переважно за рахунок власних коштів. Попередні розрахунки показують, що для підвищення зарплат усім військовим на 10 тисяч гривень необхідно додаткових 200 мільярдів на рік"", — підкреслює нардеп.

Але перед тим, як підвищувати зарплати, потрібно спочатку покрити наявний дефіцит, і зміни до бюджету передбачають такі напрямки:

• 152,26 млрд грн — переважно на грошове забезпечення ЗСУ;
• 9,91 млрд грн — для Нацгвардії (грошове забезпечення та зброя разом);
• 6,79 млрд грн — для Державної прикордонної служби (грошове забезпечення та зброя разом);
• 2,47 млрд грн — для СБУ (переважно грошове забезпечення);
• 1,83 млрд грн — для ГУР МО (грошове забезпечення та зброя).

Є й відповідь, звідки брати додаткові кошти:

З 1 січня 2027 року військовий збір повністю піде на грошове забезпечення ЗСУ — це 140-200 млрд грн на рік.

У 2026 році мита на товари військового призначення та подвійного використання спрямують на закупівлю зброї та грошове забезпечення військових.

Ще 34 млрд грн в оборонний бюджет можуть дати податки на доходи від цифрових платформ і посилок до 150 євро.

Знову ж таки, все зводиться до того, що на населення чинитиметься податковий тиск. Як випливає, нардепи не відмовилися від ідеї оподатковувати продажі на цифрових майданчиках і навіть посилки з-за кордону.

Власне, як зазначає в коментарі Фокусу економіст Олег Пендзин, уникнути податків на посилки і цифрові платформи Україні навряд чи вдасться, оскільки це одна з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. За його словами, якщо країна розраховує на десятки мільярдів євро фінансової допомоги, їй доведеться адаптувати податкове законодавство до європейських правил.

Сьогодні ПДВ нараховується на посилки вартістю понад 150 євро. Однак нові норми передбачають введення податку і для відправлень, дешевших за цю суму. Водночас, уточнює експерт, не йдеться про оподаткування всіх без винятку посилок: якщо звичайна фізична особа, а не маркетплейс чи магазин, надішле вам разову посилку вартістю до 40 євро, її не оподатковують.

"З першого дня існування українського Податкового кодексу будь-який дохід громадянина повинен був оподатковуватися. Якщо людина продає результат своєї діяльності — вона зобов'язана платити з цього податок. Інша річ, що багато хто працює без реєстрації і нічого не декларує. Зараз же їм фактично пропонують більш м'які умови: платити не 18%, а тільки 5%. І коли ми говоримо про рух до Європейського Союзу, потрібно розуміти — у країнах ЄС податки платять усі", — пояснює експерт.

Гроші дали, але на зброю, а не на зарплати

Як зазначив у бесіді з Фокусом економіст, ексрадник президента Олег Устенко, навіть якщо влада вирішить оподаткувати всі посилки і продажі на маркетплейсах, а також запровадити мита на товари військового призначення та спрямовувати військовий збір винятково на потреби армії, реалізувати такі зміни раніше наступного року навряд чи вдасться.

"Наразі ситуація виглядає так: усі податки, які збираються всередині країни, фактично йдуть на сектор безпеки та оборони. Йдеться приблизно про 65 млрд доларів, але й цього недостатньо. Саме тому для нас критично важлива допомога Європейського Союзу.

Кредитна програма ЄС на 90 млрд євро розрахована на два роки. Із 45 млрд євро, передбачених на цей рік, близько 30 млрд євро мають піти саме на сектор безпеки та оборони. Якщо перевести в долари — це приблизно 35 млрд.

Тобто виходить, що оборонний сектор фінансується за рахунок 65 млрд доларів з українського бюджету плюс ще приблизно 35 млрд доларів європейської допомоги. Але важливо розуміти: це не "живі" гроші, які заходять безпосередньо в Україну. Ці кошти залишаються в Європі і йдуть на закупівлю для нас зброї, техніки, амуніції та іншого необхідного обладнання.

В Україну потрапить лише невелика частина цих коштів — на закупівлю озброєння в українських приватних виробників. Якщо не помиляюся, йдеться приблизно про 5-10% від загальної суми. Тобто максимум — близько 3,5 млрд доларів. Хоча я бачив і оцінки в районі 6 млрд доларів, які можуть спрямувати, наприклад, на закупівлю українських дронів.

Але далі починаються популістські обіцянки про підвищення зарплат і додаткові виплати. І тут виникає головне питання: де брати на це ресурс?" — пояснює Устенко.

Підвищення податків не врятує, потрібні інші заходи

На думку Устенка, є три можливі виходи із ситуації.

Варіант перший — збільшити податки. Але цього року держава не має права їх підвищувати — це заборонено законом. Максимум, що можна зробити, — підняти податки з наступного року. Тому обіцянки політиків, що все зміниться вже цього року, просто нездійсненні, каже експерт. Однак і підвищення податків наступного року — не рішення.

"Багато хто думає: піднімемо податки — отримаємо більше грошей і зможемо збільшити зарплати військовим. Але на ділі це не спрацює. Тому що є великий ризик: бізнес не витримає підвищених податків і почне йти в тінь. Люди приховуватимуть доходи, компанії — знаходитимуть схеми, щоб платити менше. У підсумку бюджет не тільки не отримає додаткових коштів, а навпаки — втратить ті гроші, які отримує зараз. Тож підвищення податків — не рішення. Це теж глухий кут", — підкреслює економіст.

Варіант другий — перерозподілити наявні бюджетні кошти.

"Мої розрахунки показують: максимум, на що ми можемо розраховувати зараз (якщо скасувати всі необов'язкові витрати, наприклад, кешбеки), — це підняти середню зарплату військових на 10-15 тисяч гривень на місяць. Цього очевидно недостатньо", — продовжує Устенко.

При цьому гроші, які Україна отримує від європейських партнерів, не можна витрачати на зарплати військовим — вони йдуть тільки на закупівлю зброї та обладнання.

Варіант третій — домовлятися з союзниками, щоб вони дозволили використовувати частину своїх грошей на зарплати військовим. Але це малоймовірно в рамках наявної кредитної програми.

Грошей немає — отже, розмови про справедливість марні. Тоді виникає питання вже не про збільшення заробітної плати, а про перерозподіл цього ресурсу між усіма.

"Розмови про те, що в тилу треба отримувати на п'ятдесят відсотків більше, а на фронті в три-чотири рази більше, — це порожні дискусії, якщо немає грошей. Основа для всього — економіка. Грошей немає — значить, нічого не працює", — каже Устенко.

Єдиний реальний шлях — ревізія витрат в армії

"Збільшення виплат має бути непропорційним. Критично важливі ті, хто на першій лінії. Отже, все збільшення, весь додатковий ресурс має бути вкинутий до них. Ба більше, необхідно перерозподілити ресурс, наявний на тилових позиціях, у бік передової. Якщо потрібен інший підхід — наприклад, стимулювати певні професії, — можна використовувати і його. Але знову-таки йдеться тільки про перерозподіл коштів", — пояснює економіст.

Знайти гроші на збільшення зарплат військовим цього року — нерозв'язне завдання. Наступного — теж. Але є непопулярний, але дієвий варіант.

"Ми бачимо масу прикладів у публічній площині, що хтось числиться в армії, а за фактом там не перебуває. Йому платять зарплату, витрачають гроші на харчування, обмундирування, а він цим не користується. Потрібна повна оптимізація та аналіз. Я б навіть сказав більш правильне слово — ревізія та інвентаризація всіх витрат у нашій армії. Це єдине, що дасть можливість оптимізувати видатки і справді збільшити грошове забезпечення наших військових уже цього року. В іншому разі це просто популістські розмови ні про що", — каже Устенко.

Це не ідеальний варіант, але іншого зараз просто немає — потрібно продовжувати домовлятися з союзниками: з'ясовувати, скільки ще грошей вони можуть дати, і домагатися, щоб ці гроші дозволили витрачати на зарплати військовим, резюмує економіст. Це один із можливих шляхів.

Нагадаємо, в Україні планують суттєво змінити систему грошового забезпечення військовослужбовців, збільшивши базові зарплати та бойові доплати.

Раніше Фокус також інформував, що Україна вперше отримала можливість спрямовувати частину міжнародної фінансової допомоги на зарплати військовослужбовців ЗСУ. Йдеться про кредит Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.