"Путіну доведеться це зробити": чому ППО більше не рятує Росію від атак та якими будуть наслідки

Зокрема, річ у тім, що змінилися українські атаки. Сили оборони не стоять на місці й змінюють тактику ударів, аби їхні наслідки були відчутнішими для Росії. Спеціально для 24 Каналу експерти розібрали, що саме змінилось в атаках на Росію, чому росіянам не вдається захищати свої міста та що чекає на путінський режим через нові виклики.

Як змінилися атаки України?

Українські дрони та ракети продовжують атаки на російські НПЗ та інші військові об'єкти. Частіше почало прилітати й в Московську область, попри велику концентрацію там засобів ППО. Військовий експерт та засновник Благодійної організації "Реактивна пошта" Павло Нарожний пояснив, що засоби ППО тепер – не панацея для Росії.

Україна останнім часом запускає кілька сотень дронів за одну атаку. В російських джерелах написали, що під час атаки на Москву збили 500 дронів. Це означає, що летіло значно більше. Крім того, роль відіграє й список озброєнь,
– зауважив Нарожний.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Військовий експерт уточнив, що серед дронів, які атакували Москву, були FP-1 та "Барс" FP-1 – це дрон із двигуном внутрішнього згоряння. Його швидкість 200 – 250 кілометрів на годину. Його основний плюс – низька вартість і доволі високий рівень стійкості до РЕБ та інших завад.

"Із великою ймовірністю саме ці дешеві дрони використовують для того, щоб перенаситити системи ППО (Росії, – 24 Канал). Тобто вони йдуть по одному маршруту, їх збивають на 70 – 80%. А потім, після того, як були перевантажені їхні системи ППО, йдуть швидші дрони", – пояснив Нарожний.

Дрон "Барс" – це вже дрон із реактивним двигуном. Його швидкість від 500 і теоретично до 800 кілометрів на годину. Збити його можна вже тільки високовартісними методами. Наприклад, ЗРК або винищувачами з ракетами "повітря-повітря".

ППО у росіян присутня тільки в Москві, Калінінграді, Петербурзі та на тимчасово окупованих територіях України. А вглиб території Росії у них засобів ППО банально немає. Тобто їх там одиниці,
– додав військовий експерт.

Крім того, важливу роль відіграють і місця розташування об'єктів, по яких прилітають дрони. Наприклад, в Усть-Лузі та Туапсе НПЗ розташовані на узбережжі моря. Довкола нафтопереробного заводу в глибині території, далеко від моря, можна побудувати 2 – 3 лінії оборони. Але навколо НПЗ, що розташований на узбережжі, можна побудувати в найкращому випадку одне кільце – прорвати його відносно легко.

Тож атаки по НПЗ продовжуватимуться й надалі.

Куди Путін стягнув усі засоби ППО?

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан також вважає, що засоби ППО якісно присутні лише в кількох окремих регіонах Росії. Особливо пильно охороняють Москву, Валдай, де розташована одна з головних резиденцій Володимира Путіна, та Керченський міст.

"Вся інша територія Росії – відкрита. Цим зараз і почала користуватися українська армія. Це вже рутинна робота наших бійців – знищення тилів противника. Такий підхід – грамотний та правильний, є певний алгоритм: спочатку знищують НПЗ, потім механізми переробки та зберігання нафти. Це дає надію, що ми все ж змусимо Росію повністю зупинити видобуток нафти та газу. Їй доведеться блокувати свердловини", – підкреслив Світан.

Цікаво! За підрахунками аналітиків, станом на 21 травня потужність російських НПЗ, які повністю чи частково зупинили роботу, загалом сягнула понад 83 мільйони метричних тонн на рік. Це становить майже чверть загальної потужності нафтоперероблювання в Росії.

Наразі підтверджено, що Росія на 10% скоротила видобуток нафти, й це прямий наслідок українських атак.

"Будь-який російський завод, який повністю не знищений, потрібно бити щонайменше раз на місяць. Адже за 3 – 4 тижні росіяни відновлюють виробництво, це потрібно розуміти", – додав військовий експерт.

Чому росіяни не можуть захистити свої НПЗ: перегляньте відео

Які проблеми для режиму Путіна створюють атаки України?

Через безвихідь російські пропагандисти почали навіть звинувачувати Дональда Трампа в тому, що він нібито сприяє ударам України по Росії. Абсурдні звинувачення, вважає майор ЗСУ та політолог Андрій Ткачук, мають своє підґрунтя.

У Кремлі мусять пояснити, чому прилітає по території Росії. Вони не можуть визнати, що Україна своїми силами досягла теперішнього рівня, коли спокійно уражає об'єкти на величезну глибину та навіть прорвала Московську ППО. Росіянам пояснюють, що проти них, мовляв, весь світ, і саме тому по їхній території прилітає,
– пояснив Ткачук.

Фактично Росія не хоче визнавати, що Україна – сильний противник, із можливостями якого вони вже не можуть впоратися. Тому свої невдачі вирішили пояснювати в інший спосіб.

Ще раніше Москва сподівалася, що Дональд Трамп натисне на Україну й змусить її припинити удари по Росії, особливо на тлі війни з Іраном та паливної кризи у світі. Однак важелів тиску на Київ у Штатів стає дедалі менше. До того ж перед виборами до Конгресу США Дональд Трамп може стати більш компліментарним щодо України – це позитивно впливає на його рейтинги.

Росіяни шукали різні методи впливу й тиску, щоб завадити Силам оборони уражати ті чи інші об'єкти. Бо розуміють, що їхня ППО вже не справляється з викликами, а наші сили зростають. Але й ми більше не питаємо ні в кого дозволу, чи бити по території Росії, нам не потрібне західне озброєння для цього. Ми стаємо самостійними й ефективними,
– наголосив майор ЗСУ.

Проблема для Росії не лише в наслідках українських атак, хоч і вони набувають неймовірних масштабів. Річ також у тому, що Україна фактично зламала образ Володимира Путіна як "великого сильного лідера". Тепер він змушений випрошувати у Трампа перемир'я на 9 травня, а фактично – благати в України дозволу провести "парад побєди", аби по ньому нічого не прилетіло.

"Це багатогранна історія з великими проблемами для російської сторони. Навіть пропагандисти кажуть, що вони вже не можуть обманювати російське суспільство – люди самі бачать, як прилітає. Це справді виклик для Кремля", – підсумував Ткачук.

До слова, професор міжнародної політики в Інституті Клінтона Скотт Лукас вважає, що постійні атаки ЗСУ на Росію можуть викликати й все більше обурення у звичайних росіян. Це стане додатковою проблемою для режиму Путіна, який вже зазнає інших ударів.

У Росії проблеми через українські атаки: дивіться відео

Що відомо про останні гучні атаки на Росію?

• У ніч на 20 травня Сили оборони вгатили поНПЗ "Лукойл-Нижегородоргсинтез"у Нижньогородській області. Там виникла пожежа. Також ударів зазнала нафтоперекачувальна станція "Ярославль-3" у Ярославській області. Там вдалося пошкодити 4 резервуари з нафтою, об'ємом 140 000 метрів кубічних. Тієї ж ночі під прицілом СОУ опинився хімічний комплекс "Невинномиський Азот" у Ставропольському краю Росії. Це була вже друга атака по цьому об'єкту впродовж кількох днів.

• Вночі 17 травня під атакою була Москва та Московська область. Українські дрони вперше за час війни вдарилипо Московському НПЗ, нафтобазі "Солнечная" та кільком іншим заводам, що виготовляли мікроелектроніку. Загалом у ту ніч дронову небезпеку фіксували у 14 регіонах Росії.

• До слова, цікаво зауважити, що Україна вже уразила 24 з 33 великих нафтопереробних заводів у Росії. Найбільше атак українські сили здійснили у 2025 році, однак перевершити цей показник, ймовірно, вдасться й у 2026 році. Найчастіше ударів зазнавали Рязанський і Саратовський НПЗ – по них вдарили вже 15 разів.