Штурм вершини тривав 12 годин: українська альпіністка піднялася на гору-«сусідку» Евереста

Перша українка на Евересті Ірина Галай підняла металевий тризуб із "Азовсталі" на п’яту вершину світу - Макалу. І прямісінько з базового табору розповіла Коротко про, як готується до сходження на восьмитисячники, що завжди має у наплічнику, а також чому, ризикуючи життям і здоров’ям, обирає не лакшері-відпочинок на островах, а ризиковане сходження в гори.

Зустріла ранок на горі

Ця розмова відбулася в 5 тисячах кілометрів від України. На кордоні Китаю і Непалу, в 22 кілометрах від Евересту, у базовому таборі на горі Макалу українська альпіністка Ірина Галай поспілкувалася з кореспонденткою Коротко про. Саме у цей день вранці спортсменка зробила успішне сходження на п’яту за висотою вершину світу Макалу (8485 м). І, вже традиційно, залишила на горі металевий тризуб з "Азовсталі".

- Ірино, як ви зараз почуваєтеся? Відчуваєте виснаження чи ейфорію?

- Виснаження однозначно є, адже сам штурм вершини зайняв приблизно 12 годин, - розповідає Коротко про альпіністка Ірина Галай. – Коротко переповім маршрут. Ми виходимо з останнього, третього, табору на висоті приблизно 7500 метрів. Приходимо туди десь о другій дня, маємо буквально кілька годин відпочинку- і вже близько шостої вечора починаємо штурм вершини. Тобто ти практично без сну, під величезним фізичним навантаженням.

На вершину Макалу Ірина потрапила близько 8-ї ранку. Розгорнула синьо-жовтий прапор, встановила на Макалу металевий тризуб, випила чаю, сфотографувалася… А опісля спускалася аж до базового табору на 5700 метрів і прийшла туди вже опівночі.

- Це десятки годин без нормального відпочинку, на висоті, в холоді, з постійною концентрацією, - каже Ірина. – Є виснаження, але і неймовірна ейфорія. Я кілька разів під час спуску просто сідала - не тому, що була втомлена, а тому що хотіла запам’ятати ці моменти назавжди. Ці прекрасні краєвиди, цю енергію гір, це відчуття висоти й свободи.

Гора Макалу за формою нагадує чотирикутну піраміду з гострими гранями. Назва вершини, найімовірніше, походить від санскриту Маха-Кала, що перекладається як «Велика Чорна». Також вживається назва Кубка карна, що означає «гігант». А як інакше назвати, якщо Макалу має 8485 метрів.

Найстрашніше у горах – смерть людей

У світі налічується 14 офіційно визнаних вершин, висота яких більше 8000 метрів (восьмитисячників) над рівнем моря. Вони входять до престижної альпіністської програми, відомої як «Корона Землі». Ірина вже піднялась на 5 таких вершин. В її «скарбничці» Еверест, на який вона піднялася першою з українських альпіністок, К2 (Чогорі), Анапурна. А найважче далася українці Дхаулагірі, яку вона штурмувала минулого місяця.

- Ця гора трохи нижча за Макалу, але фізично й морально була значно складнішою, - пригадує Ірина. - Там була дуже погана погода. У базовому таборі нас застали сильні снігопади, потім були вітри до 160 км/год. І це дуже виснажує психологічно. Ти втомлюєшся навіть не від самої роботи, а від постійного очікування, напруги, переживання.

Але найстрашніше у горах - це смерть людей.

- На Макалу буквально за день до нашого прибуття загинула американська альпіністка під час спуску між другим і третім табором, - розповідає Ірина Галай. - А ще до цього загинув чеський альпініст. Це, звичайно, дуже сильно б’є психологічно. Ти починаєш думати про те, що всі ми приходимо в гори з однаковою мрією: пережити експедицію, піднятися на вершину й повернутися додому. Але хтось не повертається…

На вершині Джаулагірі, а ще на Анапурні і Макалу Ірина залишила металевий тризуб з «Азовсталі». Це для альпіністки вже традиція. А ще Ірина завжди при собі має український прапор.

- Я хочу, щоб частинка України була на найвищих точках світу, - каже вона. - Щоб це залишалося як пам’ять про нас, про нашу силу, про нашу боротьбу. І дуже цікаво, що непальці ставляться до нашого герба з великою повагою. У них теж є символ тризуба - вони називають його «тризул». Це зброя бога Шиви. Тому вони дуже люблять цей символ, фотографуються з ним, А ще іноземці дуже тепло реагують на український прапор. Багато хто хоче стати частиною цієї історії - сфотографуватися, підтримати, обійняти. І це дуже зворушує.

Аптечка, льодоруб і навушники

Крім прапора і тризуба, в гірському наплічнику Ірини Галай завжди є маленька косметичка: дуже зволожуючий крем для обличчя, крем для рук, гігієнічна помада, зубна щітка й паста. Також резинка для розтяжки плечей і спини - після рюкзака це дуже рятує. Декілька пар рукавиць, окуляри, ліхтарик, пухові шкарпетки, павербанки, зарядки, льодоруб.
- А ще обов’язково навушники, - усміхається альпіністка. - Інколи після штурму складно заснути, і музика допомагає трохи переключитися. Є маленька аптечка, мокрі серветки, вода, термос. Я завжди беру спеціальну пляшку, куди можна налити гарячу воду й покласти її в спальник як грілку. І, звичайно, всілякі суто жіночі речі теж беруться. Просто в горах дуже швидко розумієш різницю між «потрібно» і «не потрібно». Залишається тільки найнеобхідніше.
Таким найнеобхіднішим для альпіністки є сильна і витривала фізична форма. До чергового сходження на вершину Ірина готується кілька місяців. В основному фокусується на силових тренуваннях і роботі з м’язами.

- Практично 5–6 разів на тиждень я в спортзалі, - говорить. - Для висотного альпінізму дуже важливо мати сильне, витривале тіло й хорошу м’язову масу. І це не про красу, а про виживання та ефективність на горі. Також я ходжу на скеледром, щоб не втрачати технічні навички. І взагалі люблю пробувати нові види спорту. Якщо бачу щось, чого ще не вмію, - мені одразу хочеться це освоїти.

15 тисяч доларів на Макалу

І тут виникає помилкова думка, що в житті Ірини Галай присутні лише гори і спорт. Але насправді жінка займається розвитком власного бізнесу. Разом з коханим чоловіком працює над німецьким брендом питного колагену з вітамінами. Також бере участь у багатьох заходах в Україні та за кордоном, виступає як спікер, ділиться власним досвідом про гори, дисципліну, силу характеру і психологію великих викликів.
- Я постійно навчаюся чомусь новому, - каже Ірина. - Наприклад, зараз активно вчу французьку мову. Чесно кажучи, іноді жартома називаю себе просто housewife, тому що життя між експедиціями, бізнесом, перельотами та підготовкою - це теж окремий вид екстриму.

- Такі експедиції, як у вас, дороге задоволення. Скільки коштувало сходження на Макалу і хто вас фінансово підтримує?

- Зараз я активно шукаю партнерів та спонсорів, тому що практично всі відомі іноземні альпіністи мають підтримку брендів або компаній. У мене поки що головний партнер - це наша з чоловіком компанія DERMACOLLA. Якщо говорити про Макалу, то це не такі витрати, як на Еверест. Це точно не 50 тисяч доларів. Думаю, вся експедиція разом обійшлася приблизно до 15 тисяч доларів. Можливо, навіть трохи менше. Там дуже багато окремих витрат: перміти (дозволи. - Ред.), логістика, шерпи, спорядження, перельоти.

- Ви тендітна, доглянута й красива жінка. Чому тоді обираєте такі небезпечні гори?

- Я не вибираю ці гори - вони ніби самі приходять у моє життя, - усміхається Ірина Галай. - Це вже давно не просто хобі. Це частина мене, моя перезагрузка, ретрит, енергія, мій спосіб залишитися наодинці з собою й відчути себе живою.
Для когось ідеальна відпустка - це море й два тижні лежати біля басейну. А для мене відпустка - це експедиція. У горах я дуже чітко відчуваю себе справжньою.

Довідка Коротко про

Ірина Галай – 38 років, м. Мукачеве (Закарпатська обл.). Українська альпіністка і політична діячка. Альпінізмом захопилася у 2013 році. Сталося це випадково: Ірина програла парі колезі, умовою якого був підйом на Казбек у Грузії (Кавказ, 5054 метри).

Рекордсменка України, перша українка, що здійснила сходження на Еверест (2016 р.) та К2 (2021 р.). Переможниця Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття». 

У 2022 році після повномасштабного вторгнення приєдналася до Збройних сил України, перші місяці війни провела у складі Мукачівської ТРО.