США відновили інтерес до білоруського калію: вимагають поступок від України та ЄС

Історія з білоруським калієм почалася у 2021 році, коли світ став свідком примусової посадки літака Ryanair у Мінську та подальшого затримання опозиційного блогера Романа Протасевича. Ці події спровокували низку санкцій, зокрема й проти компанії «Білоруськалій» – одного з ключових гравців на світовому ринку добрив.

Проте час вніс свої корективи. На тлі геополітичних змін та нових викликів, таких як загострення ситуації на Близькому Сході та перебої в судноплавстві через Ормузьку протоку, світовий ринок знову відчув дефіцит калійних добрив. Білорусь, яка забезпечує близько 15% світового виробництва калію, знову опинилася в центрі уваги.

У березні США частково послабили власні санкції проти «Білоруськалію», а також виключили зі списку обмежень «Білоруську калійну компанію» та «Агророзвиток». Цей крок став можливим після домовленостей про звільнення 250 політичних в'язнів у Білорусі. Американська сторона тоді пояснила це необхідністю уникнути дефіциту калію та стримати зростання цін, особливо після запровадження мит на канадський калій, через що США зіткнулися з ризиком дефіциту.

Після цього Державний департамент США, зокрема через спеціального представника з питань Білорусі Джона Коула, надіслав відповідні звернення до України, Польщі та Литви. У цих листах підкреслювалася зацікавленість американських компаній у придбанні та транспортуванні білоруського калію. Ключовим моментом було прохання організувати логістику в обхід Росії, використовуючи транзитні можливості Литви, Польщі або України.

Міністерство закордонних справ України вже підтвердило отримання листа від американської сторони. Проте офіційних заяв від влади Польщі та Литви, попри раніше озвучений тиск на Вільнюс щодо відновлення транзиту білоруської продукції, поки що не надходило.

Європейський Союз, на відміну від США, нещодавно продовжив економічні обмеження проти Білорусі ще на один рік, які включають заборону на імпорт білоруського хлористого калію та санкції проти «Білоруськалію». Також ЄС поступово підвищує мита на білоруські та російські добрива, які до 2028 року мають зрости до 350 євро за тонну.

Інтерес Вашингтона до відновлення постачання білоруських добрив пов'язують з торговельною політикою попереднього президента США Дональда Трампа. Після запровадження його адміністрацією мит на канадський калій, США зіткнулися з ризиком дефіциту добрив та подорожчання продукції, адже Канада традиційно є головним постачальником калію на американський ринок.

«Тепер, коли Сполучені Штати скасували санкції США проти 'Білоруськалію', американські компанії зацікавлені в придбанні та транспортуванні білоруського калію. Це вимагатиме транзиту через країни ЄС, що межують з Білоруссю, або через Україну, щоб уникнути транспортування через Росію», — зазначається в документі, який отримало Радіо Свобода.

Ситуація з білоруським калієм демонструє складний перетин геополітики, економічних інтересів та гуманітарних питань. Подальші кроки України, Польщі та Литви визначать не тільки майбутнє торгівлі добривами, а й вплинуть на ширший міжнародний контекст.