"Ціни на нафту зростатимуть": Трамп стоїть перед жорстким вибором щодо Ірану

Політолог Володимир Фесенко в ефірі 24 Каналу пояснив, що Дональд Трамп опинився перед жорстким вибором. За його словами, Білий дім політично підштовхують до силового сценарію, але економічні ризики стримують цей крок.

Трамп не поспішає тиснути на Іран

У США розуміють, що Іран дедалі менше реагує на публічні погрози з Вашингтона. Частина американської адміністрації схиляє Дональда Трампа до жорсткішого тиску, але самі словесні заяви вже не працюють як інструмент стримування і радше показують слабкість, ніж силу.

Іран уже перестав боятися американців. Він не боїться Трампа, не боїться його погроз. Усі ці заяви про те, що ми знищимо, мають радше прямо протилежний ефект,
– пояснив Фесенко.

Цю логіку добре показує і рішення США ще на 30 днів продовжити дозвіл на операції з російською нафтою, яка вже завантажена на танкери в морі.

Нагадаємо! США знову продовжили виняток із санкцій на морські поставки російської нафти ще на 30 днів після того, як попередній дозвіл сплив 16 травня. У Вашингтоні пояснили це проханнями кількох країн, яким потрібен додатковий час для закупівель, а міністр фінансів США Скотт Бессент уточнив, що йдеться передусім про нафту, яка вже застрягла в морі. Такий виняток Сполучені Штати запровадили ще у березні після блокування Іраном Ормузької протоки, коли ринок зіткнувся з дефіцитом постачання і стрибком цін. На цьому тлі, як писали західні медіа, Індія також просила Вашингтон зберегти послаблення, бо через кризу на Близькому Сході різко зросла її залежність від російської нафти.

Такі винятки Вашингтон уже давав раніше, а сама схема працює так, що Росія заздалегідь виводить частину танкерів у море і чекає на новий дозвіл. Це рішення показує, що в США не розраховують ні на швидке завершення війни, ні на швидкі поступки з боку Ірану.

До слова! Після нової заяви Дональда Трампа про те, що війна з Іраном може завершитися дуже швидко, ціни на нафту пішли вниз. Ринок відреагував на шанс деескалації, але інвестори й далі закладають у котирування ризики нових ударів і тривалих перебоїв із постачанням нафти з Близького Сходу. На цьому тлі 20 травня Brent, WTI і російська Urals просіли після попереднього різкого зростання.

У Вашингтоні бачать ризик, що будь-яке різке загострення в Перській затоці одразу вдарить по нафтовому ринку, а отже поки намагаються виграти час і не штовхати ситуацію до відкритого силового сценарію.

Трамп опинився в жорсткій пастці через Іран

Для Трампа в цій історії зараз сильніше працюють не політичні, а економічні міркування. У Вашингтоні розуміють, що будь-яке відновлення бойових дій проти Ірану одразу вдарить по нафтовому ринку, а це створить нові проблеми вже для самих Сполучених Штатів.

Ціна на нафту для Трампа важливіша. Вони хочуть стримати її зростання на тлі нинішньої ситуації в Перській затоці,
– пояснив Фесенко.

Водночас із військової і політичної точки зору Трампа підштовхують до зовсім іншого рішення. Від нього чекають демонстрації сили, удару по Ірану і спроби примусити Тегеран до поступок, але такий крок несе для нього занадто багато ризиків – від можливих втрат до різкого стрибка цін на нафту.

Трамп зараз перед дуже складною дилемою. Можна назвати це як у шахах цугцвангом, коли кожен крок не веде до позитиву, а створює нові проблеми,
– сказав політолог.

Через це він опинився в ситуації, де обидва варіанти для нього погані. Якщо не застосовувати силу, Іран і далі не сприйматиме погрози серйозно, а якщо перейти до жорсткого сценарію, наслідки можуть боляче вдарити і по американських інтересах, і по нафтовому ринку.

Як Трамп може вийти з іранської пастки?

Повністю безпечного рішення в цій ситуації для Вашингтона немає, але один відносний вихід усе ж проглядається. Йдеться про військовий супровід танкерів через Ормузьку протоку, коли США разом із європейськими союзниками могли б направляти свої кораблі для захисту судноплавства і показувати, що іранський шантаж не працює.

Політолог пояснив чому Трамп не поспішає тиснути на Іран: дивіться відео

Такий сценарій теж не знімає ризиків, бо Іран може спробувати атакувати. Але в такому разі відповідь уже виглядала б не як спонтанна ескалація, а як реакція на спробу зірвати вільне проходження танкерів із нафтою і газом.

Це варіант. Іран може атакувати, але тоді буде ризик ударів у відповідь. Але це покаже, що іранський шантаж і ультиматуми не працюють,
– пояснив Фесенко.

Поки що Трамп до такого кроку не переходить і діє у звичному для себе стилі. Він обмежується жорсткими заявами у соцмережах і відкладає силове рішення, посилаючись на прохання союзників США на Близькому Сході, але довго утримувати цю паузу навряд чи вдасться.

Що відомо про нафту, Іран і Ормузьку протоку?

Дмитро Корнієнко пояснював, що бойові дії на Близькому Сході зараз радше поставлені на паузу, ніж справді завершені. США вимагають від Ірану політичних поступок, а Тегеран не готовий іти на капітуляцію та продовжує тримати важіль тиску через Ормузьку протоку. Саме тому конфлікт залишається невирішеним, а ризик нового загострення нікуди не зник.

Уже 21 травня ціни на нафту знову дещо підросли, бо чітких ознак стійкого миру так і не з'явилося. Трейдери продовжили враховувати і переговори США з Іраном, і дефіцит постачань, і скорочення запасів у самих Сполучених Штатах. Іван Ус пояснював, що подальший рух цін залежатиме від того, чи зможуть США розблокувати Ормузьку протоку: у разі успіху нафта може повернутися ближче до 60 доларів за барель, у разі провалу – надовго залишитися значно дорожчою.

Ормузька протока лишається головним нервом цього ринку, бо через неї проходить до 20% світового експорту нафти. Її блокування Іраном наприкінці лютого вже кілька місяців тримає ринок у напрузі, а Brent через це тримається поблизу 110 доларів. Іван Ус зазначав, що навіть без апокаліптичного стрибка до 150 доларів ситуація вже боляче б'є по світу: дорожчають енергоносії, порушується логістика, скорочуються запаси, а для України це означає дорожче пальне, інфляційний тиск і ризики для аграрного сектору через перебої з добривами.