Як завершиться найкращий ґрунтовий сезон в історії українського тенісу? Прев’ю «Ролан Гаррос»

Уже завтра, 24 травня, на паризьких кортах стартує другий у сезоні турнір Великого шлему – Відкритий чемпіонат Франції, відомий також як «Ролан Гаррос». Цьогорічний розіграш турніру обіцяє стати особливим для українського тенісу: одразу сім представниць України напряму потрапили до основної сітки змагань, а частина з них підходить до турніру у статусі одних з найкращих тенісисток ґрунтового сезону.

«Главком» розповідає про шанси українок на головному ґрунтовому турнірі сезону, їхню форму перед стартом змагань, жеребкування та потенційний шлях до вирішальних стадій турніру.

Еліна Світоліна 

Лідерка українського тенісу Еліна Світоліна традиційно розглядається як одна з претенденток на успіх на турнірах серії Великого шлему. Проте найбільша увага звично прикута до улюбленого покриття Світоліної – ґрунту, на якому і проходитиме французький турнір найвищого рівня. 

Хоча під час ґрунтового відрізка сезону українка провела лише три турніри, почала і завершила цей період вона тріумфально. У німецькому Штутгарті Світоліна дійшла до півфіналу, де у близькому матчі поступилася Кароліні Муховій. Головним же показником чудової форми 31-річної тенісистки став фантастичний виступ на найбільш успішнішому для неї турнірі в кар’єрі, який проходив в італійському Римі.

Світоліна, яка два рази поспіль у фіналі перемогла експершу ракетку світу Сімону Халеп у 2017 та 2018 роках, знову вирішила нагадати про свій статус однієї з найкращих ґрунтовичок світу. Вона здолала по черзі другий номер світового рейтингу Єлену Рибакіну, експершу ракетку світу Ігу Свьонтек та третю сіяну Корі Гофф, утретє піднявши над головою кубок в столиці Італії. Ба більше, вона встановила віковий рекорд, ставши найстаршою тенісисткою, яка обіграла трьох представниць топ-5 рейтингу за один турнір. 

Єдиною плямою на фоні цього сезону виглядає Мадрид. Для Світоліної цей турнір переважно був невдалим і закінчувався ранніми вильотами навіть у часи її піку (2017-2019 роки). Лише одного разу, минулого року, вона дісталася по-справжньому далеких раундів турніру – півфіналу. На додачу до незручного покриття, яке є швидким і більш вигідним для атакувальних гравчинь чи володарок сильної подачі, українській примі у другому раунді випало грати з Анною Бондар. Угорка, на перший погляд, не є великим іменем у світовому тенісі, але для Світоліної носить величезну загрозу. Вона обіграла українку під час US Open 2025 і повторила це знову. Іронії долі додає те, що саме проти Бондар українська тенісистка буде змушена зіграти у першому ж матчі на турнірі в Парижі. 

Якщо відсторонитися від неприємної серії ігор проти угорки, то шанси у Світоліної дістатися до далеких стадій є доволі непоганими. Єдиним великим іменем у секції українки є Белінда Бенчич. Їх, до речі, багато вболівальників порівнюють між собою, адже обидві тенісистки є матерями. Не варто забувати і про Клару Таусон, але данка перебуває не в найкращій формі, що доводили її ранні вильоти упродовж сезону. Проте вже на стадії 1/4 фіналу Світоліній треба буде повторити успіх Рима, адже її, найімовірніше, чекатиме одна з королев «Ролан Гаррос» – Іга Свьонтек. Полька чотири рази вигравала французький Грендслем і прагне здобути ювілейний п’ятий титул на кортах Парижа. Саме тому для Світоліної цей турнір пройде під гаслом make it or break it: або вона дістанеться дальніх раундів і спробує встановити найкращий результат, або зазнає сенсаційної поразки від Бондар і покине змагання достроково. 

Марта Костюк 

Якщо успіхів від Еліни Світоліної на ґрунтовій частині сезону очікував багато хто, то ось від Марти Костюк настільки потужний сезон виглядає як казка, що стала реальністю. Особливо, враховуючи травми українки, які заважали їй повноцінно грати під час хардової частини року.

Проте на ґрунт Марта Костюк вийшла на пік форми. Почалося все з важливої зустрічі Біллі Джин Кінг, де друга ракетка України «повісила бублик» польці Магді Ліннетт (6:4, 6:0). Завдяки цій перемозі та іншим тріумфальним матчам від синьо-жовтих наша країна вдруге поспіль буде представлена у фінальній частині престижного турніру для збірних. Також українки піднялися до топ-3 світового командного рейтингу, що стало рекордним для України. 

Далі у Марти Костюк був турнір у Руані, де вона була першою сіяною. Українка змогла підтвердити свій статус, вигравши титул, хоча і простим шлях до нього не назвеш. У двох матчах Костюк програвала партію, але вчасно повертала собі контроль над грою і не давала шансів суперницям на потенційну сенсацію. Особливим вийшов фінальний матч, де Марта Костюк зіграла проти іншої українки Вероніки Подрез, яка довгий час тренується у Франції. Вона дала змогу проявити себе 19-річній дебютантці фіналів на рівні WTA-туру, але все ж не витрачала зайві сили і завершила матч з рахунком 6:3, 6:4. 

Однак, це був лише початок перед чимось значно більшим і амбітнішим. І таким турніром став «тисячник» у Мадриді. Почавши свій шлях з другого раунду, Костюк впевнено обіграла ексросіянку Юлію Путінцеву, яка є дуже неприємною суперницею з «в’язким» стилем гри. Але показником став наступний матч – гра проти п’ятої сіяної Джессіки Пегули. Тримаючи в голові матч на початку сезону в Брисбені, де українка віддала американці лише чотири гейми, вболівальники сподівалися, що вдасться це зробити і знову. І Костюк вдалося: вона впевнено почувала себе на корті, виконала п’ять ейсів, що для ґрунту є сильним показником, та завершила матч з рахунком 6:1, 6:4.

Не зупинилася вона і на двох наступних суперницям, одній з яких, чешці Лінді Носковій, вона після виграного тайбрейку не віддала жодного гейму. Це підвело її до півфіналу проти сенсаційної ексросіянки Анастасії Потапової, яка представляє Австрію. Хоча у другій партії після першого виграного сету у Костюк не особливо пішла гра, вона вирвала своє місце у фіналі завдяки топовому третьому сету (6:1). Фінал для другої ракетки України був ще одним «дзвінком з Брисбена», адже вона грала проти росіянки Мірри Андреєвої, яку обіграла на початку сезону в Австралії. Повторивши долю того матчу, українка у двох сетах розібралася з нею і виграла найбільший у своїй кар’єрі трофей. 

На «Ролан Гаррос» Костюк зіграє проти новоспеченої іспанки Оксани Селехметьєвої. У другому раунді у неї може бути знайома по Мадриду Кеті Волинець, а у третьому більш грізна канадійка Лейла Фернандес. Якщо Костюк пройде до четвертого раунду, то ось тут уже криється загроза у вигляді або чотириразової чемпіонки турніру Іги Свьонтек, або чемпіонки 2017 року Олени Остапенко. Якщо ж і такий потужний десант не стане українці на заваді, то вона може зустрітися з Еліною Світоліною у чвертьфіналі. Шлях до українського дербі для Марти Костюк буде непростим, але у Парижі вона вміє демонструвати гарну гру і підходить до турніру з 12 виграними матчами поспіль. 

Даяна Ястремська 

Для Даяни Ястремської ґрунт не є особливо вдалим покриттям. Вона надає перевагу більш швидким кортам, наприклад на траві чи харді, де її атакувальна гра приносить більше дивідендів. Проте «Ролан Гаррос» для неї є доволі успішним турніром, адже двічі поспіль вона виходила до третього кола у 2024 та 2025 роках. 

Неочікувано для багатьох до цьогорічного розіграшу французького Шлему вона підходить з титулом на ґрунті. На змаганнях в італійській Пармі, де Ястремська виступила після прикрого вильоту з першого раунду Рима, вона обіграла доволі непростих суперниць. Такими, до прикладу, були відкриття попереднього сезону Джесіка Бузас Манейро та чемпіонка «Ролан Гаррос» 2021 року Барбора Крейчикова, яку Ястремська спокійно обіграла двічі по 3:6 за геймами. 

Цей виступ додає оптимізму щодо виступу українки на турнірі у Парижі, якби не одне грізне «але». І таким «але» є невдалий жереб, який у першому ж раунді звів Ястремську з італійкою Жасмін Паоліні. Ще до неймовірного прогресу Паоліні та потрапляння її до десятки найсильніших, одеситка шість разів програвала їй на різних покриттях, включно з ґрунтом. Однак зараз італійка переживає серйозний спад в ігровій формі, не пройшовши другий раунд на жодному з ґрунтових турнірів. 

Тому є сподівання, що Ястремська може поборотися з італійкою, проте далі на неї чекають не менш прості суперниці. Серед них особливо вирізняється Єлена Рибакіна, яка грала у двох фіналах «тисячників» та Сорана Кирстя, яка обіграла першу ракетку світу Аріну Соболенко на мадридських кортах. Тож успіх Ястремської у Франції залежатиме від багатьох факторів.

Юлія Стародубцева 

Юлія Стародубцева, попри найбільші успіхи на хардових покриттях, славиться своєю грою на ґрунті. Саме це покриття вивело її на рівень WTA-турнірів, тому очікування від гри цієї українки є доволі високими. 

Якщо казати про сезон Стародубцевої, то він вийшов доволі стабільним. На всіх турнірах (за винятком Рима, де українка несподівано програла швейцарці Сімоні Вальтерт) вона долала перше коло, проте варто виокремити два особливо яскравих.

Першим з них був турнір у Чарльстоні, де розпочиналася ґрунтова серія. Там Стародубцева показала яскраву гру, вибивши зі змагань Медісон Кіз, яка вміє гарно грати на цьому покритті і неодноразово доходила до фіналів великих турнірів. Це дозволило їй зіграти у своєму першому фіналі на рівні WTA-туру, де Юлія поступилася одній з найсильніших тенісисток світу Джесіці Пегулі. Ще одним якісним турніром були змагання у Парижі: українка дійшла до півфіналу, де знову зіграла з Кіз. Цього разу вона не змогла обіграти американку, але дуже впевнено взяла першу партію з рахунком 6:1. 

На «Ролан Гаррос», який теж пройде у Парижі (але в іншому спортивному комплексі), Юлія Стародубцева у першому раунді отримала Анну Блінкову. Росіянка є неприємною суперницею, але під час ґрунтового сезону вона нічого особливого не показала. Натомість другий раунд може стати фінальним, адже там в українки буде суперницею друга ракетка світу Єлена Рибакіна. Хоча казахстанка мала потужний сезон, «Ролан Гаррос» є одним з її найслабших Шлемів, тому невеликий відсоток сенсації цілком можливий. Проте для Стародубцевої головне перемогти у принциповому матчі і показати гідну гру проти однієї з лідерок нинішнього тенісу. 

Олександра Олійникова

Ще одним прикладом яскраво вираженої ґрунтовички є дебютантка французького Грендслему Олександра Олійникова. Усі чотири фінали рівня WTA125 Олійникова провела на ґрунті, де вона грає навіть «не в сезон», тобто у вересні чи листопаді. До того ж, вона мала 15 фіналів на рівні ITF-туру, з яких 15 були на ґрунті.

WTA-рівень має набагато вищу конкуренцію, що Олійникова відчула на собі під час цього сезону. За цей час вона отримала право зіграти на двох Мастерсах, де найбільше їй вдався італійський турнір. Під час нього вона розгромила хорватську надію Петру Марчінко (6:1, 6:3), не лишила шансів Кларі Таусон, яка в підсумку знялася з матчу (6:1, 3:1), і лише в третьому раунді поступилася Лінді Носковій. Найбільш вдалим для Олійникової все ж став виступ у турецькій Антальї. Діставшись до фіналу, вона провела українське дербі з Ангеліною Калініною, і у видовищному матчі все ж поступилася у трьох сетах. 

На «Ролан Гаррос» у першому раунді Олександра Олійникова зіграє з росіянкою Оленою Пріданкіною, яка провела три матчі у кваліфікації. Цю суперницю можна обігрувати, але ось далі на Олійникову чекає цікавіше випробування у вигляді Джессіки Пегули. Американка зіграла скорочений сезон, який складався лише з трьох турнірів (Чарльстона, Мадрида та Рима), але перебуває в гарній формі. Тому пройти її буде не просто, але якщо від Олійникової і варто чекати сенсаційну перемогу над гравчинею топ-10, то французький Грендслем є ідеальним місцем для цього. 

Ангеліна Калініна 

Україна по-справжньому багата на гравчинь з потужною грою на ґрунті, і ще одним доказом цього є Ангеліна Калініна. Експерша ракетка України пропускала значну частину минулого сезону, але зараз готова показувати себе на повну на своєму коронному покритті. 

Калініна провела вражаючий сезон, вийшовши одразу до чотирьох фіналів рівня WTA125. Два з них, на двох поспіль турнірах в Антальї, українка виграла, натомість ще у двох все ж поступилася. Продовжила вона демонструвати свій гарний теніс і під час заключного турніру перед «Ролан Гарросом» у Рабаті, де вона через травму не змогла показати свій рівень у фіналі проти Петри Марчінко.

Іншим цікавим аспектом у її виступах на всіх зазначених турнірах є те, що вона виграла кожне з трьох дербі проти своїх співвітчизниць. Олександру Олійникову Калініна обіграла 6:3, 3:6, 6:2, у той час як Юлія Стародубцева та Катаріна Завацька поступилися Ангеліні у двох партіях. 

Якщо брати вищий калібр турнірів, Мадрид і Рим, то на обох Мастерсах Калініній довелося проходити кваліфікацію. Вона це зробила успішно, і навіть змогла дістатися до третього раунду в Мадриді, де обіграла Марі Боузкову, але поступилася експершій ракетці світу Наомі Осаці. 

Жеребкування для Калініної є одним з найбільш сприятливих серед усіх наших тенісисток. У першому раунді їй випала Діан Паррі, яка суттєво просіла у своїй грі порівняно з версією себе дворічної давності. Далі Калініна може зіграти з американкою Лі Енн, яка хоч і дійшла до четвертого раунду Мадрида, але загалом не славиться своїми виступами на «Ролан Гаррос». Ось у третьому раунді виникає перша солідна загроза у вигляді Аманди Анісімової. Саме «Ролан Гаррос» став першою великою главою у кар’єрі американки, яка стала одним з найбільших повернень до еліти минулого сезону, тому вона вміє добре грати у Парижі. Проте Анісімова не зіграла жодного турніру до «Ролан Гаррос» на ґрунті, і це може стати суттєвою перепоною для її успішного виступу в столиці Франції. Тож якщо складуться карти, виступ Калініної може стати одним з найкращих результатів для нашої країни, головне – встигнути відновитися від такого насиченого сезону. 

Дарія Снігур 

Для Снігур ґрунт не є особливо успішним покриттям. На рівні турнірів ITF, де до цього сезону грала сьома ракетка нашої країни, Дарія Снігур має лише 53% перемог та 40 зіграних матчів на покритті. Цікавим фактом є те, що чемпіонка юніорського Вімблдону покращувала собі рейтинг не виступами на ґрунті, а на хардових турнірах. І така стратегія спрацювала, адже вона вивела українку в топ-100 і дала перепустку в основну сітку Ролан Гарросу, куди Снігур могла б і не потрапити через кваліфікацію. Таке припущення пов’язано з тим, що шість разів поспіль вона вилітала до фінального раунду відбіркового турніру. 

Але на ґрунті українка все ж зіграла, хоч і небагато. Однак відчути топовий рівень Дарія Снігур таки змогла, виступивши в кваліфікаціях двох престижних турнірах, які вже неодноразово обговорювалися під час цього прев’ю – Мадрида та Рима. Більш вдалим вийшов виступ в Іспанії, де вдалося подолати кваліфікацію та в драматичному матчі першого кола вибити ексросіянку Дар’ю Касаткіну. Для визначення переможниці тенісисткам довелося зіграти довжелезний тайбрейк у третьому сеті, який завершився з рахунком 15:13 на користь Снігур. У наступному раунді вона зазнала поразки від Іги Свьонтек, але вийти на матч проти тенісистки такого калібру на цьому етапі кар’єри стало успіхом для 24-річної гравчині. 

У Парижі Снігур одразу ж випала сіяна тенісистка, але наразі Клара Таусон є дуже турбулентною, тому при стабільній грі Снігур може зачепитися за матч з нею. А ось у другому колі буде набагато важче, адже будь-яка з американок, яка може стати суперницею українки, має гарні виступи на ґрунті. Так, Пейтон Стернс була півфіналісткою минулорічного Рима, а Софія Кенін доходила до фіналу «Ролан Гаррос» 2020 року. Саме тому не варто особливо розраховувати на вражаючий виступ від українки, адже прохід Таусон сміливо можна буде назвати завданням-максимум на цей «Ролан Гаррос». 

Резюме 

Найбільше варто розраховувати на вдалі виступи від двох лідерок українського тенісу – Еліни Світоліної та Марти Костюк. Переможниці двох найбільших турнірів ґрунтового сезону входять до когорти фавориток на перемогу у столиці Франції, але їм обом доведеться подолати непростий шлях до головних стадій змагань. 

Також варто звернути увагу на виступ Ангеліни Калініної, яка має досить відкриту сітку. Може здивувати своїм виступом і Даяна Ястремська, однак їй необхідно втримати форму з турніру в Пармі, щоб показати гарний результат. Натомість для трьох інших українок, Юлії Стародубцевої, Олександри Олійникової та Дарії Снігур, головним буде пройти перший раунд змагань та спробувати зачепитися за перемогу в другому.

Ілля Мандебура, «Главком»