Мобілізація по-новому в Україні: що зміниться з 1 червня та кого точно не призовуть

Мобілізація в Україні / © ТСН

В Україні продовжують діяти воєнний стан та загальна мобілізація. Призвати можуть військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років, якщо вони придатні до служби та не мають відстрочки або бронювання.

Від 1 червня кардинальних змін у правилах мобілізації не очікується. Проте в Міністерстві оборони анонсують оновлення застосунку «Резерв+» і новий принцип комплектування армії.

ТСН.ua розповідає, що зміниться від 1 червня, кого точно не мобілізують влітку, а кого можуть призвати насамперед та які нові правила виїзду за кордон діятимуть для чоловіків.

Нові правила мобілізації від 1 червня

Попри численні обговорення, від початку літа правила мобілізації суттєво не зміниться. Як і раніше, мобілізація стосуватиметься чоловіків віком від 25 до 60 років, які перебувають на військовому обліку та не мають законних підстав для відстрочки.

Нових рішень щодо зміни мобілізаційних правил наразі не ухвалювали. Однак у Міноборони готують оновлення сервісу «Резерв+», яке обіцяють представити вже на початку червня.

Про нові функції застосунку поки говорять небагато. Відомо лише, що перші анонси мають з’явитися вже впродовж першого тижня літа. Про це під час конференції DOU DAY 2026 повідомили представники Міноборони.

Одночасно у відомстві працюють над зміною підходу до мобілізації. Якщо раніше головним був принцип масового оповіщення, то тепер планують більше орієнтуватися на професію та навички людини.

Ідея полягає в тому, щоб насамперед залучати спеціалістів, які потрібні війську саме зараз: медиків, водіїв, зв’язківців, ІТ-фахівців та інших профільних працівників. Тобто людина може отримувати пропозицію служби, яка більше відповідає її досвіду роботи чи освіті.

У Міноборони розраховують, що така система працюватиме ефективніше, якщо військовозобов’язані регулярно оновлюватимуть свої дані у «Резерв+», а інформація в державних реєстрах залишатиметься актуальною.

Кого точно не мобілізують влітку

Хоча в Україні призовний вік охоплює чоловіків від 18 до 60 років, мобілізація стосується не всіх. Вирішальне значення має статус людини — чи є вона військовозобов’язаною, а також наявність відстрочки або підстав для непридатності до служби.

Наприклад, чоловіків до 25 років, які не служили та не перебувають у запасі, мобілізувати не можуть. Вони мають статус призовників і можуть потрапити до війська лише добровільно — за контрактом «18–24».

Втім, є виняток. Якщо людина молодша за 25 років уже проходила військову службу або має військову підготовку, вона автоматично стає військовозобов’язаною. У такому разі її можуть мобілізувати ще до 25 років.

Для більшості військовозобов’язаних граничним віком служби залишається 60 років. Водночас для вищого офіцерського складу цей термін можуть подовжити до 65 років. Після 60 також можна залишитися на службі добровільно — на умовах контракту.

Хто може отримати відстрочку

Відстрочка означає тимчасове звільнення від мобілізації. Закон передбачає кілька причин для її оформлення — сімейні обставини, навчання, робота або стан здоров’я.

Не підлягають мобілізації чоловіки, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей, якщо не мають боргів зі сплати аліментів.

Також право на відстрочку мають батьки, які самостійно виховують дитину, доглядають дитину з інвалідністю або опікуються близькими родичами з інвалідністю I чи II групи.

Окремо закон передбачає відстрочку для родин, де один із подружжя проходить військову службу, а в сім’ї є неповнолітня дитина.

Не можуть мобілізувати і тих, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.

Підставою для відстрочки або повного звільнення від служби може бути і стан здоров’я. Зокрема, це стосується людей з інвалідністю I, II чи III групи. Крім того, до року відстрочки можуть надати тим, кого військово-лікарська комісія (ВЛК) визнала непридатними.

Право не йти до війська тимчасово мають і деякі студенти — насамперед ті, хто вперше здобуває вищий рівень освіти.

Також відстрочку можуть оформити докторанти, інтерни, педагоги та викладачі, якщо працюють щонайменше на 0,75 ставки.

Окремі винятки діють для держслужбовців, суддів, народних депутатів, дипломатів та працівників органів військового управління.

Ще одна категорія — працівники критично важливих підприємств. Йдеться про оборонну сферу, медицину, енергетику, зв’язок та інші галузі, без яких країна не може стабільно працювати. Для них діє механізм бронювання.

Також право на відстрочку мають цивільні, які перебували в російському полоні.

За яких хвороб не можуть мобілізувати

Перелік захворювань, які можуть стати підставою для непридатності до служби, визначений наказом Міноборони №402.

Йдеться, зокрема, про тяжкі психічні розлади, онкологічні хвороби з метастазами, серйозні захворювання серця, легень, нирок і нервової системи.

Підставою для непридатності також можуть стати важкі форми епілепсії, ампутації кінцівок, тяжкі проблеми з хребтом, бронхіальна астма, серцева недостатність або цукровий діабет.

До списку входять і деякі інфекційні захворювання, зокрема ВІЛ, СНІД, туберкульоз і тяжкі форми гепатиту.

Однак остаточне рішення в кожному випадку ухвалює військово-лікарська комісія. Саме ВЛК визначає, чи є людина повністю непридатною до служби або такою, що має пройти повторний огляд після лікування.

Кого можуть мобілізувати у першу чергу

Хто саме та в якій кількості має поповнювати лави війська, визначає Генеральний штаб ЗСУ. Для кожного регіону територіальні центри комплектування отримують окремі завдання щодо кількості людей і спеціальностей, які потрібні Силам оборони.

Такі мобілізаційні плани не публікують. Як пояснювала ТСН.ua юристка Марина Бекало, відповідні розпорядження належать до службової інформації та не перебувають у відкритому доступі.

Втім, на практиці насамперед до війська можуть залучати кілька категорій людей. Передусім йдеться про військовозобов’язаних, які вже мають бойовий досвід або раніше проходили службу.

Також пріоритет можуть надавати людям із дифіцитними професіями та спеціальностями, які зараз особливо потрібні армії.

Крім цього, першочергово можуть мобілізувати тих, кого визнали придатними до служби за станом здоров’я і хто не має законних підстав для відстрочки чи бронювання.

До якого числа триватиме мобілізація в Україні

Станом на зараз воєнний стан в Україні офіційно діятиме до 2 серпня 2026 року. До цієї ж дати триватиме і загальна мобілізація.

Від початку повномасштабної війни воєнний стан та мобілізацію в Україні вже неодноразово продовжували. Щоразу — на 90 днів.

Втім, навіть якщо в Україні скасують воєнний стан, це не означатиме, що всіх мобілізованих одразу звільнять зі служби. Як пояснюють юристи, для початку демобілізації потрібне окреме рішення президента. Саме такий указ визначатиме, коли, кого і в якому порядку звільнятимуть із війська.

Термін служби мобілізованих зараз не має чітко визначеної дати завершення. Військові залишаються на службі до моменту офіційного рішення про демобілізацію.

Виїзд чоловіків за кордон від 1 червня: що зміниться

Від 1 червня правила перетину кордону для військовозобов’язаних чоловіків регулюватимуться чинними нормами мобілізаційного законодавства. Водночас у червні запрацює новий сервіс Держприкордонслужби, через який можна буде перевірити тимчасові обмеження на виїзд онлайн.

Через особистий кабінет українці зможуть дізнатися, чи є щодо них заборони, накладені судом або виконавчою службою — наприклад через аліменти, штрафи чи інші борги.

Водночас обмеження, пов’язані саме з воєнним станом та правилами виїзду військовозобов’язаних чоловіків, у сервісі не відображатимуться.

Для виїзду за кордон чоловікам віком від 23 до 60 років потрібно мати чинний військово-обліковий документ, актуальні дані в ТЦК та СП, документи про відстрочку або іншу законну підставу для виїзду, а також закордонний паспорт.

Дані перевірятимуть електронно через державні реєстри. Якщо інформація у документах, застосунку «Резерв+» чи реєстрі «Оберіг» не збігатиметься, у перетині кордону можуть відмовити навіть за наявності формальних підстав для виїзду.